Вчора Нацбанк відзначив шосту річницю впровадження інфляційного таргетування в Україні. Так, саме 18 серпня 2015 року була підписана Постанова, що де-факто змінила хід української економічної історії.
Того часу інфляція в Україні перевищувала 50%, наразі ж однознакове зростання цін сприймається як норма, йдеться у повідомленні пресслужби Нацбанку на офіційній сторінці в Фейсбук.
Утім, ключова передумова для успішного проходження викликів – невпинний розвиток. Тому Нацбанк запросив до себе українських та міжнародних експертів, щоб обговорити результати, які вдалося досягти завдяки інфляційному таргетуванню, а також його подальші перспективи в Україні.
Ми вирішили висвітлити підсумки зустрічі, а також розкрити вплив інфляційного таргетування на ціни.
Короткий аналіз результатів режиму інфляційного таргетування
Голова НБУ Кирило Шевченко, відкриваючи зустріч зазначив: «Без сумніву, необхідно вдосконалювати та впроваджувати ще багато речей. Однак, порівнюючи шестирічні здобутки інфляційного таргетування в Україні з іншими країнами за такий самий термін, вони виглядають достойно».
Так, інфляційному таргетуванню в Україні налічується лише шість років. І навіть за такий короткий проміжок часу вдалося досягти вагомих результатів: інфляція стабілізувалася, кредити здешевшали й кредитування зростає, на 1 січня 2021 року міжнародні резерви сягнули восьмирічного максимуму, гнучке курсоутворення зменшило вразливість економіки до криз. Знизилася і доларизація економіки. Помітним є істотний поступ у валютній лібералізації, й вона продовжується. Все це – фундамент для стійкого економічного розвитку, зазначалося на зустрічі.
На зустрічі багато було мовлено на користь чинного режиму інфляційного таргетування, й ми процитуємо декілька тез із виступу керівництва Нацбанку та представників МФО.
«Справді, інфляційне таргетування було знаковою подією не лише для Національного банку, а й для нашої країни загалом. Перехід до проведення грошово-кредитної політики на принципах інфляційного таргетування можна вважати однією з найбільших реформ Національного банку. Я думаю, що ця подія стане ще однією сходинкою на шляху вдосконалення системи інфляційного таргетування в Україні», – наголосив Богдан Данилишин, Голова Ради НБУ.
«Запровадження інфляційного таргетування в Україні було успішним і допомогло Національному банку завоювати довіру інвесторів. Макрофінансова стабільність стала найуспішнішим досягненням України після Революції Гідності.
Тепер варто зосередитися на добре відомих реформах, що залишилося впровадити. Україна має величезний потенціал для зменшення суверенної премії за ризик через покращення ситуації із забезпеченням верховенства права, боротьби з корупцією та вдосконалення корпоративного управління», – зазначив Дімітар Богов, регіональний економіст ЄБРР.
Як дизайн інфляційного таргетування впливає на відхилення інфляції від цілі
Передусім варто зазначити, інфляційне таргетування (ІТ) передбачає чітке та публічне оголошення центральним банком дизайну політики на середньострокову перспективу, зокрема щодо рівня інфляційної цілі та/або діапазону допустимих коливань інфляції.
Дизайн ІТ у різних країнах часто відрізняється, а також може зазнавати змін із плином часу. Зазвичай зі зниженням інфляційної цілі зменшується і відхилення інфляції від неї. Водночас у країнах з вищою інфляційною ціллю фактична інфляція частіше відхиляється від цілі саме в бік її перевищення. Розширення цільового діапазону зовсім не гарантує того, що інфляція утримається в ньому.
Це підтверджує задокументоване в економічній літературі спостереження щодо прямої залежності між інфляційним середовищем та волатильністю інфляції, яка зі свого боку збільшує невизначеність та шкодить економічному зростанню.
Низька та стабільна інфляція є однією з основних передумов сталого економічного розвитку в довгостроковій перспективі. Помірне інфляційне середовище зменшує ризики невизначеності та дає змогу населенню та фірмам ефективніше прогнозувати та розподіляти економічні ресурси, що зі свого боку поліпшує їх добробут уже сьогодні. Саме тому центральні банки світу часто застосовують політику ІТ, яка спрямована на досягнення цінової стабільності.
Дизайн політики ІТ часто відрізняється між країнами як за рівнем установленої інфляційної цілі, так і за ступенем її деталізації. Початковий вибір, а також можливий подальший перегляд дизайну ІТ часто мотивується особливими економічними характеристиками країни. Так, розвинені економіки є стійкішими до негативних шоків та мають нижчі цілі. Натомість країни, ринки яких розвиваються, є більш схильними до непередбачуваних потрясінь, а тому обирають вищі інфляційні цілі. Одні країни встановлюють лише центральне значення інфляційної цілі, а інші – цільовий діапазон, який звертає увагу економічних агентів на умови, за яких монетарна політика центробанку має бути нейтральною щодо інфляційних коливань. Інколи використовується як цільове значення, так і його діапазон. З часу запровадження інфляційного таргетування більшість центробанків вдало утримували інфляцію навколо інфляційної цілі в середньостроковій перспективі.
На рисунку (рис. 1) зображено залежність між середньою інфляцією та середньою інфляційною ціллю в країнах – інфляційних таргетерах за п’ятирічні періоди з початку використання ІТ. Попри те, що кореляція між інфляцією та інфляційною ціллю є досить сильною, у країнах із вищими інфляційними цілями фактична інфляція здебільшого відхилялася вище цілі. Натомість у країнах із нижчими цілями інфляція перебуває нижче неї.
Рисунок 1 - Залежність між середньою інфляцією (вісь у), середньою інфляційною ціллю (вісь х), а також волатильністю інфляції (розмір бульбашок) у країнах світу з різною шириною цільового діапазону інфляції
Джерело: НБУ.
Крім того, між рівнем інфляційної цілі та волатильністю інфляції спостерігається тісний прямо пропорційний зв’язок. Так, країни в періоди високої інфляційної цілі характеризуються вищою волатильністю інфляції, а також мають зазвичай ширший цільовий діапазон.
Згідно з результатами проведеної оцінки, високий рівень цілі асоціюється з більшим відхиленням інфляції саме вище центрального значення цілі. Коливання інфляції поза межами діапазону також притаманні країнам із вищими інфляційними цілями. Водночас ширший діапазон очікувано збільшує відхилення інфляції від центру цілі, але не гарантує її утримання в зазначених межах.
Натомість чинником, який дає змогу знизити відхилення вище як цілі, так і діапазону, є тривалість застосування ІТ. Це зображує важливість послідовної монетарної політики для заякорення інфляційних очікувань суспільства.
Інституційний розвиток країни також є вагомим чинником досягнення інфляційних цілей. Важливо поліпшувати загальні індикатори якості регулювання, які включають інституційні особливості не лише центробанку, але й інших органів влади. Натомість відкритість центрального банку набуває особливого значення для уникнення відхилень інфляції нижче цілі та діапазону.
Досить нетривіальними виявилися результати щодо впливу юридичної незалежності центрального банку. У країнах, де вона вище, інфляція більше відхиляється вище цілі, тоді як відхилення нижче цілі знижуються. Автори індексу пояснюють це тим, що рівень де-юре незалежності центробанку, визначеної законодавством, може не відповідати де-факто незалежності в менш розвинених демократіях. Відповідно юридична незалежність справді знижує волатильність інфляції, але лише за умови дотримання верховенства права в країні. Серед інших макроекономічних чинників, які пояснюють відхилення інфляції, є рівень розвитку економіки відносно світу, дефіцит платіжного балансу, зміна обмінного курсу, а також умови торгівлі сировинними товарами. Водночас фінансова та торговельна відкритість значення не мають.
Таким чином, аналіз досвіду країн – інфляційних таргетерів свідчить про те, що обраний дизайн політики ІТ має значний вплив на особливості інфляційних процесів у країні. Нижча інфляційна ціль сприяє зниженню волатильності інфляції, а, отже, поліпшує умови для сталого економічного розвитку. Натомість за вищої інфляційної цілі волатильність інфляції збільшується, а інфляція частіше перевищує ціль. Розширення цільового діапазону не забезпечує утримання інфляції у визначених межах. Для мінімізації волатильності інфляції важливим є поліпшення якості інституцій та здійснення послідовної та прогнозованої політики.
В підсумку варто зазначити, на зустрічі Нацбанк висловив вдячність представникам Ради НБУ, Офісу Президента, Кабінету міністрів, Верховної Ради, банківських та бізнес-асоціацій, а також МВФ, ЄБРР та Світового банку за готовність надалі розвивати інфляційне таргетування в Україні.
