$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+11° Київ +12° Варшава +10° Вашингтон
Що не так з криміналізацією знаходження в чорнобильській зоні без перепустки

Що не так з криміналізацією знаходження в чорнобильській зоні без перепустки

08 Липня 2021 11:21

Адекватно про неадекватність законопроекту 4156 (криміналізація знаходження в чорнобильській зоні без перепустки).

У мене велике прохання поширити цю інформацію. Зверніться до журналістів, засобів масової інформації, до блогерів і можливо навіть до самих депутатів Верховної Ради.

Є суттєві ризики, які містить зазначений законопроект, в разі його прийняття, та в разі внесення зазначених змін до Кримінального Кодексу України, які не були враховані під час аналізу зазначеного законопроекту в комітетах Верховної ради України

Основний момент зазначеного законопроекту полягає у переведенні порушення пов'язаного, з фактом перетином кордонів Чорнобильської зони відчуження, а також зони безумовного (обов’язкового) відселення з адміністративної відповідальності в кримінальну.

Наведений в пояснювальній записці аргумент про збільшення кількості порушників через недостатню суворість покарання не може бути прийнятий до уваги в якості обґрунтування саме кримінальної відповідальності, оскільки для цього дія повинна бути переведена з категорії суспільно шкідливих в категорію суспільно небезпечних, але аргументи на користь цього відсутні.

За більш ніж 10 років існування в зоні явища нелегального туризму, не було доведених випадків його небезпечних наслідків для суспільства, крім припущень і здогадок. Прийняття законопроекту може створити небезпечний прецедент криміналізації дії, яка сама по собі (без поєднання з іншими діями) очевидно не є суспільно небезпечною, та не несе жодної загрози навколишньому середовищу або людям.

Зайти через пошкоджене огородження (а часом і через його відсутність), з умисною метою, а часто і просто випадково, і більше нічого не робити - не є небезпечним для суспільства. За аналогією можуть бути прийняті інші законопроекти, які суттєво збільшать дисбаланс між суворістю покарання і тяжкістю порушення, що суперечить базовим принципам правової держави.

Окремо, хотілося би зазначити, що в діючому кримінальному кодексі України передбачені статті, що пов’язані із певними загрозами, які можуть за собою нести такі проникнення, із подальшими діями, які можуть нести небезпеку для навколишнього середовища, або людей. Наприклад, винесення радіонуклідів, або інших небезпечних речовин. Однак для цього вже існують дві статті: ст. 267-1 КК за винесення будь-яких предметів із зони, і ст. 265 КК за незаконне поводження з радіоактивними матеріалами. Підпали лісів, про яку зараз так часто говорять у засобах мас-медія? Для цього є стаття 245 КК - знищення лісових масивів. Незаконна риболовля і полювання (браконьєрство) - має своє покарання за статтею 249. Не можна це пояснити і превентивними заходами (проник, значить готується щось зробити) - за уявні злочини у нас не карають. Це говорить тільки про недостатньо ефективну роботу правоохоронців, та прикордонної служби, щодо недопущення незаконного проникнення в зону і негайного затримання порушників, при тому, що для цього створено окремі підрозділи у поліції, які займаються виключно цією роботою.

Незаконне проникнення на територію ЧЗВ “може бути причиною лісових пожеж”. Хочу одразу повідомити, що винуватців двох з трьох пожеж які пройшлися Зоною в квітні 2020 року, виявили та притягнули до відповідальності. Ці люди були місцевими жителями які живуть на околиці зони відчуження і які не змогли впоратися з вогнем і зовсім не були “сталкерами”. Що до третьої пожежі, станом на сьогодні ведеться слідство, але жодних доказів які б вказували що причиною були “сталкери” немає. А отже керуючись презумпцією невинуватості дані твердження є недоречними.

На сьогоднішній день, порядок на зазначених територіях встановлюється на підставі Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», прийнятий ще в 1991 році, та Постановою кабінету міністрів УРСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» від 23 липня 1991 року, яким встановлено режим та перелік населених пунктів, що підпадають під дію Закону. Всі зазначені документи були прийняті ще за часів існування Української РСР, що говорить про те, що з того часу, детально, ніхто не займався зазначеними питаннями. Довший час, в зазначені документи лише вносились косметичні правки, без будь-якого аналізу подій, що відбулись за цей час на забрудненій радіонуклідами території.

Більше того, на сьогоднішній день не існує чітких кордонів чорнобильської зони відчуження, та зони безумовного (обов’язкового) відселення, що не раз підтверджено листами із відповідних органів. Єдиний документ, який регламентує перелік таких населених пунктів, є Постанова Кабінету міністрів УРСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» від 23 липня 1991 року. Більше того, зазначений документ потребує кардинального доопрацювання, так як, у зв’язку із адміністративно-територіальною реформою, перелік районів, що зазначений в зазначеному документи є застарілим, що відповідно, теж створює певні юридичні колізії, при його застосуванні, наприклад, у судовій інстанції.



Однією із причин недосконалості цього законопроекту є те, що, в багатьох місцях по периметру зони відчуження, взагалі відсутнє будь-яке огородження, бетонні блоки, пости, або просто інформаційні знаки які би попереджали, що вхід за периметр є заборонений. Наприклад біля с. Бички, або біля с. Шевченково та Ясен Поліського району. Потрапити туди може хто завгодно, просто йдучи по лісу, а в районі колишнього смт. Поліське навіть і по асфальтованій дорозі загального користування на автомобілі, яка проходить через виселений населений пункт. При цьому ніяких попереджувальних знаків або перешкод на дорозі немає. У колишньому Народицькому районі (зараз – Коростенський район) Житомирської області взагалі немає периметра як такого, при тому, що відповідно до діючого законодавства, більша частина зазначеного району є зоною безумовного (обов’язкового) відселення, і знаходитись на ньому без пропуску не допускається. Немає чітких, затверджених карт і кордонів з якими можна було б ознайомитись пересічному громадянину, про що навідь є листи держгеокадастру. В районі того ж смт. Поліське через зону відчуження проходить траса (Р-02), по якій кожного дня пересувається маршрутний транспорт та автомобілі з Києва на Овруч та Народичі, але до сьогоднішнього дня ніхто не виписує пасажирам або водіям такого транспорту пропуски.

Хоча по правовому режиму це така ж зона відселення, як і біля ЧАЕС. Транзитна дорога, що пролягає між Малином та Народичами, і яка веде на Овруч, аналогічно, на сьогоднішній день, попадає в зону безумовного (обов’язкового) відселення. Крім того, переміщення по даній ділянці дороги має ряд обмежень, як наприклад пересування на велосипеді, або на мотоциклі, так як пересування по ЧЗВ на відкритому транспорті є заборонено. Відповідно, правоохоронні органи можуть елементарно накладати штраф за такі дії, при тому, що жодних попереджуючих, або обмежуючих знаків, інформаційних табло, контрольно-пропускних пунктів, або будь-чого іншого там не існує. Повідомляємо, що, наразі такий штраф складає близько 340 гривень, а в разі прийняття такого законопроекту, зазначених осіб буде можливо притягнути до кримінальної відповідальності, що є ненормальним, та містить безліч корупційних ризиків.

До слова, стандартною практикою в судах Народицького і Овруцького району за останніх два роки є звільнення від відповідальності за ст. 46-1 «у зв'язку з малозначністю правопорушення, так як шкоди нікому не нанесено», просто через те, що майже весь колишній Народицький район, та частина колишнього Овруцького району Житомирської області підпадає під категорію «зона безумовного (обов’язкового) відселення», і відповідно до вищезазначених документів, перебування на зазначених територіях без пропуску/дозволу є заборонено. І це при тому, що на зазначеній території, на законних підставах до сьогоднішнього дня проживає близько 10 тисяч людей, які так і не були нікуди переселені за останніх 30 років. Окремим пунктом, хотілося би зазначити, що на сьогоднішній день є люди, які постійно проживають на території зони безумовного відчуження та у м. Чорнобиль. Відповідно до зазначеного законопроекту – всі вони будуть порушниками, та їх всіх буде можливо притягнути до кримінальної відповідальності, що само по собі є юридичним абсурдом, так як люди, на законних підставах доживають свій вік, у житлових приміщеннях, які їм належать на законних підставах, та в яких вони проживали все своє життя.

У мене велике прохання поширити цю інформацію, зверніться до журналістів, засобів масової інформації, до блогерів і можливо навіть до самих депутатів Верховної Ради.

Законопроект 4156: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70061

Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.