$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+12° Київ +18° Варшава +10° Вашингтон

Що робити, якщо лікар порушує права пацієнта – роз’яснення МОЗ

Ілона Завальнюк 26 Березня 2019 13:46
Що робити, якщо лікар порушує права пацієнта – роз’яснення МОЗ

Міністерство охорони здоров’я України пояснило порядок дій пацієнта та отримання компенсації, якщо лікар порушує його права на своєчасне і якісне отримання меддопомоги.

«Кожен пацієнт має право оскаржити неправомірне рішення і отримати компенсацію, якщо його здоров’ю заподіяно шкоди. Відповідачем завжди є роботодавець - заклад охорони здоров’я чи лікар-ФОП», - зазначили у МОЗ.

Скаржитись на рішення чи дії медичних працівників можна усно або письмово, але останній варіант є ефективнішим, адже зареєстрована заява зобов’язує установу надати відповідь. Її слід зареєструвати у разі особистого звернення чи відправити поштою рекомендованим листом або з повідомленням про вручення. Якщо надсилаєте заяву поштою, слід вказати електронну адресу, на яку має прийти відповідь.

Заява повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові повністю; місце проживання; суть питання і чітке формулювання прохання чи вимоги (якщо хочете бути присутнім при розгляді, це теж треба вказати);підпис і дату.

Якщо права пацієнти порушили варто звернутись до:

  • найближчого керівного органу (особи) медпрацівника (установи), яка надала неякісні послуги. Починати слід із головного лікаря. До нього треба звернутись із заявою, чи скаргою та зареєструвати її.

  • Якщо вирішити питання не вдалось, треба написати заяву у департамент/управління охорони здоров’я вашого міста чи областіта попросити вхідний номер (для знання ходу розгляду);

  • Далі можна подзвонити на гарячу лінію місцевих органів виконавчої влади.

  • Якщо владнати ситуацію не вийшло - на гарячу лінію Уряду за телефоном 1545.

  • Окрім того, громадянин має право подати заяву про проведення клініко-експертної комісії у міських, районних, обласних департаментах охорони здоров’я, а також комісію МОЗ України. Вони контролюють якість надання послуг та розглядають усі випадки неналежної допомоги - від розбіжності діагнозів до летальних.

  • Також є можливість поскаржитись до Інспекції з питань захисту прав споживачів.

  • Якщо на жодному з етапів ситуація не була вирішена, пацієнт має право піти до суду. За безоплатною правовою допомогою можна звернутись до Центрів з надання безоплатної правової допомоги.


В залежності від типу звернення різниться  і час його розгляду на рівні департаментів охорони здоров'я та інших представництв: до 15 днів – звернення, які не потребують додаткового вивчення; до 30 днів – звернення, які потребують додаткового вивчення; до 45 днів – звернення, вивчити обставини яких неможливо у 30-денний термін;

Компенсація  за неналежне медичне обслуговування:

Відповідальність за шкоду (моральну чи матеріальну) несуть заклади охорони здоров’я та медичні працівники приватної практики. Відповідачем у судововій справі буде роботодавець (заклад охорони здоров’я чи ФОП) та медичний працівник. спричинили шкоду, буде третьою особою.

Підставою для компенсації матеріальної шкоди можуть бути як протиправні дії медперсоналу, так і їх бездіяльність. Майнова шкода - це чи реальні збитки(наприклад, витрати на препарати, протезування, діагностику, лікування та реабілітацію, посилене харчування, сторонній догляд тощо) або втрачені можливості доходу (наприклад, коли людина через лікарську помилку втратила працездатність).

Ступінь втрати працездатності визначає суд-медекспертиза. Вона також має підтвердити необхідність подальшої реабілітації, лікування тощо.

Витрати на майбутнє лікування постраждалий не отримує «на руки» – їх медзаклад перераховує організації, яка має надати відповідні послуги потерпілому.

У випадку смерті через неправомірні дії медиків відшкодовуються витрати на поховання та усі пов’язані витрати.

Моральна шкода призначається незалежно від призначення чи розміру компенсації майнової шкоди. Її можна довести шляхом судової психологічної експертизи, коли психолог-судовий експерт встановлює наявність або відсутність ознак заподіяння особі моральної шкоди, а також визначає матеріальний еквівалент моральної шкоди. Поширеним доказом у справах про компенсацію моральної шкоди є висновки медиків  (записи лікаря-психіатра про стан пацієнта в первинній медичній  документації) .



Нагадаємо, на початку 2018 року в Україні стартувала медична реформа. Оскільки вона передбачає структурні зміни у сотнях медичних закладів, Міністерство охорони здоров’я розробило кілька етапів переходу.

Однією із найцікавіших серед запланованих змін видається розділення швидкої медичної допомоги на екстрену і невідкладну, а також фактично безкоштовне проведення пологів. В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун зазначила, що держава виділить на екстрену медицину близько 1 млрд гривень. Також вона спростувала чутки про те, що медреформа скасовує виклик лікаря додому. Просто процедура прийняття рішення про такі виїзди зміниться.

МОЗ розраховує ввести професійне ліцензування лікарів на законодавчому рівні. Пацієнти зможуть, у разі необхідності, написати скаргу на лікаря, і вона буде підставою для припинення ліцензії.