Немає злого, щоб на добре не вийшло. Так нерідко кажуть про вплив Чорнобильської катастрофи на світ фауни та екосистему в цілому. Без людей, мовляв, природа в зоні відчуження відновилася, багато видів звірів і птахів отримали друге життя.
Так, зараз на території Чорнобильської зони живе багато різних тварин: олені, лосі, кабани, вовки, рисі, сарни, коні Пржевальського. У 2018 році вперше за останні 100 років навіть з'явилися ведмеді.
Чому соми у ставку таких розмірів?
Наші колеги із Chornobyl App пояснюють, що є кілька причин. Одна з основних - хлібосольні туристи, які радо підгодовують рибу. Ще одна - після аварії на ЧАЕС різко скоротилася кількість видів хижої риби і у сомів не залишилося конкурентів. До речі, більшість сомів, ймовірно, ростимуть і надалі, адже вони ще молоді. Соми можуть жити до 80 років.
То що тварини у Зоні відчуження ростуть і розмножуються, а радіація ніяк не впливає на їхнє здоров’я?
На жаль, статистика нічого не каже про здоров’я тварин. Внаслідок радіації вони не мусять перетворитися на чудовиськ із фільмів жахів та й не перетворюються. Мутації можуть бути геть непомітні.
Науковець-зоолог Сергій Гащак, який 30 років досліджує фауну в зоні, в інтерв’ю BBC визнає, що ніколи не бачив мутантів з трьома головами чи ногами. Але це зовсім не означає, що тварин з вадами взагалі немає.
Вони є, особливо там, де високий рівень радіаційного впливу. Їх рідко можна побачити з простої причини — вони швидко гинуть https://bit.ly/3tQBAvw Постійне ж опромінення низькими дозами радіації має незначний вплив на здоров’я і його важко виявити.
Проте біологи, які вивчали дрібних мишей, полівок і птахів із зони, повідомляли про часті мутації, фізичні деформації та зменшення популяції таких тварин https://bit.ly/2Qv1M0f, https://bit.ly/3aC3NPd.
Науковці з Техаського технічного університету також спостерігали відхилення від норми у ластівок, які розмножувалися в Зоні. У деяких птахів були деформовані лапи та дзьоби. Вплив радіації пригнічував ріст сосен https://bit.ly/32MCnBL, https://bit.ly/3tNvPic, https://bit.ly/3xmjggc.
Численні випадки мутацій тварин виявив біолог Тімоті Муссо, який роками досліджував фауну Зони відчуження. Ледь не під кожним камінцем, під який він з колегами заглядав, знаходив ознаки мутагенного впливу радіації в регіоні.
Щоправда він заспокоює — ядерні катастрофи не чинять довготривалого впливу на біологічне різноманіття. «Радіонукліди розпадаються, гарячі ділянки холонуть, мутації стаються рідше, і здорові тварини і рослини реколонізують відповідні території, — в інтерв’ю DW пояснює Муссо. — Тобто генетичний status quo повертається — за винятком випадків, коли мутації покращують фізичну форму істоти, але це рідкість».
І тільки коли однакові мутації є і в батька, і в матері — тоді вони можуть позначатися на багатьох поколіннях навіть після того, як сам мутаген зник. Ба більше — поширюватися в популяціях, де цього мутагену ніколи не було.
Деякі дослідження показують, що у тварин у Зоні відчуження менший мозок, катаракта, пухлини чи безпліддя. Проте жодних двоголових лосів, багатооких білок та риб ніколи не існувало.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Telegram.
