Що відбувається зі знаменитою «тарілкою» на Либідській

Що відбувається зі знаменитою «тарілкою» на Либідській

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

В останні кілька місяців будівля УкрІНТЕІ на Либідській площі в Києві (знайома багатьом «тарілка») не сходить зі сторінок інтернет-видань. Восени минулого року у столиці виріс інтерес до радянської архітектури 60-х – 80-х років. Поштовхом до цього став демонтаж сонцезахисних елементів з будівлі Мінсоцполітики на Еспланадній, проти якого виступали архітектори, активісти і городяни.

Фото: Pastvu

Це не перші випадки, коли влада і власники будівель радянської епохи спотворюють їх, не усвідомлюючи цінності архітектурних стилів другої половини XX століття. Так, пару років назад декоративний облицювальний камінь палацу культури КПІ прикрасив мурал, резонуючий з ансамблем технічного університету. А незабаром після епопеї з солнцерізами на будівлі Мінсоцполітики про демонтаж власного сонцезахисту заговорили у Будинку кіно на Саксаганського.

Головна проблема порятунку таких будівель (їхніх фасадів, архітектурних деталей) — відсутність статусу пам’ятки архітектури. На жаль, в українських реаліях це не панацея, тому що вони у Києві горять і руйнуються. Але такий статус, як мінімум, дає знати, що будівля є цінною.

Справа у «тарілці»

Будівля Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації — знаковий продукт свого часу. Коротенько його можна описати так — шедевр, який опинився не при справах в умовах пострадянського капіталізму. Крім того, не так часто e радянські часи у будівлі або великого містобудівного об’єкта був один ідейний натхненник. Подібні проекти можна легко перерахувати — це «тарілка» Флоріана Юр’єва, житловий масив Виноградар Едуарда Більського, крематорій авторства Авраама Мілецького і споруди Йосипа Каракіса.

Фото: Pastvu

Само по собі будівля Українського науково-дослідного інституту науково-технічної інформації (так відомство називалося спочатку) — суто радянське мегаломанськими явище, яке могло з’явитися лише при плановій економіці. Тоді величезні громадські будівлі та установи масово будувалися за вказівками, «опущеними згори», часто не узгодженим з реальними можливостями і потребами міста. У радянській практиці були нерідкі випадки, коли об’єкт, що будується застарівав під час будівництва. Наприклад, поки будувався обчислювальний центр, розрахований на комп’ютери, що займають цілі поверхи, ЕОМ зменшувалися до розмірів шафи. І холодні, неопалювані приміщення, призначені для техніки, доводилося переробляти під кабінети.

Втім, зараз важливо врятувати зовнішній вигляд модерністських будівель, оскільки їхні інтер’єри і начинка в основному безнадійно втрачені.

Що було і що буде

Першу свою «родзинку» «тарілка» втратила відразу ж. Світломузичний театр, який архітектор Флоріан Юр’єв планував розмістити в приміщенні самої «тарілки», був «зарубаний», і на його місці з’явився звичайний актовий зал з соцреалістичними фресками.

Сама висотна будівля, що нагадує споруди Оскара Німейєра в Бразиліа, експлуатувалася до «зубожіння» наукової галузі в Україні в 1990-х роках. Тоді кабінети 16-поверхової вежі поступово почали порожніти, а в стилобатній частині почали проводити продовольчі і промтоварні ярмарки, як і в багатьох інших громадських будівлях радянського періоду в Києві.

Фото: NAI Ukraine

Будівлю, побудована в кінці 60-х, виявилася такою, що складно пристосовується до сучасних вимог. Тісні сходові клітки і невеликі ліфти укупі з маленькими кабінетами не підходили для сучасних офісів і готелів. Останнім часом активно використовувався лише стилобат — в грудні там проходила київська бієнале, також на перших поверхах будівлі досі діє науково-технічна бібліотека.

Фото: Megaline

Що буде з будівлею далі — точно незрозуміло. Забудовник сусідньої ділянки, компанія «Мегалайн», планує вбудувати УкрІНТЕІ в спорудження ТРЦ Ocean Mall. Поки навіть толком невідомо, за яким проектом буде будуватися торговий центр — за тим, де ТРЦ нависає над старим будинком інституту, або за іншим, де ТРЦ поглинає «тарілку» своїми формами.

За словами архітектора Віктора Герасименка, співзасновника ініціативи SAVEKYIVMODERNISM, забудовник, директор УкрІНТЕІ і проектна організація запевняють, що всі роботи в будівлі узгоджені з архітектором Флоріаном Юр’євим:

«Грубого втручання в фасад не буде, тільки точковий ремонт і збереження всіх мармурових і бетонних елементів, оновлення фарби на фасаді, заміна системи скління на ідентичне, але нове. Усередині тарілки зберігається функція, в холах, де є малюнки та інші зображення — Юр’євим будуть створені нові за його первинною ідеєю. Ми будемо вимагати показати всю проектну документацію, за якою проводяться і будуть проводитися роботи. Зміни цільового призначення не намічається у висотці (5 поверхів музею, 1 — інститут, 3 — бібліотека)»

Герасименко запевняє, що і в стилобатній частини комплексу все повинно залишитися на своїх місцях:

«У разі нашого задоволення проектною документацією — домовилися провести спільну конференцію з забудовником, директором інституту, Юр’євим, проектувальником з громадськістю та журналістами, показати, що всі дії — у задовільних рамках»

Завдяки увазі архітекторів і активістів «тарілку», здається, вдасться врятувати. Але в Києві залишаються сотні інших будівель, не тільки дореволюційних, зовнішній вигляд яких уже зіпсований або знаходиться під загрозою «модернізації».

Лев Шевченко

Автор: UA.NEWS
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!