Що відбувається зі знаменитою «тарілкою» на Либідській

Що відбувається зі знаменитою «тарілкою» на Либідській
Фото: Archdaily

В останні кілька місяців будівля УкрІНТЕІ на Либідській площі в Києві (знайома багатьом «тарілка») не сходить зі сторінок інтернет-видань. Восени минулого року у столиці виріс інтерес до радянської архітектури 60-х – 80-х років. Поштовхом до цього став демонтаж сонцезахисних елементів з будівлі Мінсоцполітики на Еспланадній, проти якого виступали архітектори, активісти і городяни.

Фото: Pastvu

Це не перші випадки, коли влада і власники будівель радянської епохи спотворюють їх, не усвідомлюючи цінності архітектурних стилів другої половини XX століття. Так, пару років назад декоративний облицювальний камінь палацу культури КПІ прикрасив мурал, резонуючий з ансамблем технічного університету. А незабаром після епопеї з солнцерізами на будівлі Мінсоцполітики про демонтаж власного сонцезахисту заговорили у Будинку кіно на Саксаганського.

Головна проблема порятунку таких будівель (їхніх фасадів, архітектурних деталей) — відсутність статусу пам’ятки архітектури. На жаль, в українських реаліях це не панацея, тому що вони у Києві горять і руйнуються. Але такий статус, як мінімум, дає знати, що будівля є цінною.

Справа у «тарілці»

Будівля Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації — знаковий продукт свого часу. Коротенько його можна описати так — шедевр, який опинився не при справах в умовах пострадянського капіталізму. Крім того, не так часто e радянські часи у будівлі або великого містобудівного об’єкта був один ідейний натхненник. Подібні проекти можна легко перерахувати — це «тарілка» Флоріана Юр’єва, житловий масив Виноградар Едуарда Більського, крематорій авторства Авраама Мілецького і споруди Йосипа Каракіса.

Фото: Pastvu

Само по собі будівля Українського науково-дослідного інституту науково-технічної інформації (так відомство називалося спочатку) — суто радянське мегаломанськими явище, яке могло з’явитися лише при плановій економіці. Тоді величезні громадські будівлі та установи масово будувалися за вказівками, «опущеними згори», часто не узгодженим з реальними можливостями і потребами міста. У радянській практиці були нерідкі випадки, коли об’єкт, що будується застарівав під час будівництва. Наприклад, поки будувався обчислювальний центр, розрахований на комп’ютери, що займають цілі поверхи, ЕОМ зменшувалися до розмірів шафи. І холодні, неопалювані приміщення, призначені для техніки, доводилося переробляти під кабінети.

Втім, зараз важливо врятувати зовнішній вигляд модерністських будівель, оскільки їхні інтер’єри і начинка в основному безнадійно втрачені.

Що було і що буде

Першу свою «родзинку» «тарілка» втратила відразу ж. Світломузичний театр, який архітектор Флоріан Юр’єв планував розмістити в приміщенні самої «тарілки», був «зарубаний», і на його місці з’явився звичайний актовий зал з соцреалістичними фресками.

Сама висотна будівля, що нагадує споруди Оскара Німейєра в Бразиліа, експлуатувалася до «зубожіння» наукової галузі в Україні в 1990-х роках. Тоді кабінети 16-поверхової вежі поступово почали порожніти, а в стилобатній частині почали проводити продовольчі і промтоварні ярмарки, як і в багатьох інших громадських будівлях радянського періоду в Києві.

Фото: NAI Ukraine

Будівлю, побудована в кінці 60-х, виявилася такою, що складно пристосовується до сучасних вимог. Тісні сходові клітки і невеликі ліфти укупі з маленькими кабінетами не підходили для сучасних офісів і готелів. Останнім часом активно використовувався лише стилобат — в грудні там проходила київська бієнале, також на перших поверхах будівлі досі діє науково-технічна бібліотека.

Фото: Megaline

Що буде з будівлею далі — точно незрозуміло. Забудовник сусідньої ділянки, компанія «Мегалайн», планує вбудувати УкрІНТЕІ в спорудження ТРЦ Ocean Mall. Поки навіть толком невідомо, за яким проектом буде будуватися торговий центр — за тим, де ТРЦ нависає над старим будинком інституту, або за іншим, де ТРЦ поглинає «тарілку» своїми формами.

За словами архітектора Віктора Герасименка, співзасновника ініціативи SAVEKYIVMODERNISM, забудовник, директор УкрІНТЕІ і проектна організація запевняють, що всі роботи в будівлі узгоджені з архітектором Флоріаном Юр’євим:

«Грубого втручання в фасад не буде, тільки точковий ремонт і збереження всіх мармурових і бетонних елементів, оновлення фарби на фасаді, заміна системи скління на ідентичне, але нове. Усередині тарілки зберігається функція, в холах, де є малюнки та інші зображення — Юр’євим будуть створені нові за його первинною ідеєю. Ми будемо вимагати показати всю проектну документацію, за якою проводяться і будуть проводитися роботи. Зміни цільового призначення не намічається у висотці (5 поверхів музею, 1 — інститут, 3 — бібліотека)»

Герасименко запевняє, що і в стилобатній частини комплексу все повинно залишитися на своїх місцях:

«У разі нашого задоволення проектною документацією — домовилися провести спільну конференцію з забудовником, директором інституту, Юр’євим, проектувальником з громадськістю та журналістами, показати, що всі дії — у задовільних рамках»

Завдяки увазі архітекторів і активістів «тарілку», здається, вдасться врятувати. Але в Києві залишаються сотні інших будівель, не тільки дореволюційних, зовнішній вигляд яких уже зіпсований або знаходиться під загрозою «модернізації».

Лев Шевченко

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Теги Запису
Слідкуйте за UA.News в Telegram. Дізнавайтеся важливі новини першими.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: