Фінансові установи будуть зобов’язані розкривати повну вартість мікрокредитів, йдеться на сайті регулятора щодо нових вимог до забезпечення прав споживачів фінпослуг.
Ми вирішили висвітлили ініціативи Нацбанку, які актуальні для простих українців та захисту їх прав.
Пресслужба регулятора повідомляє, що Президент України підписав закон, який зобов’язує фінансові установи розкривати повну вартість позики, сума якої не перевищує мінімальної заробітної плати (5 тис. грн) та строком кредитування до одного місяця.
Також цей закон установлює максимальний рівень штрафних санкцій, які фінансова установа має право нарахувати клієнтові у випадку прострочення виплат за кредитом. Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування.
Як зауважили в НБУ, закон істотно посилює захист прав українців, які користуються споживчими кредитами. Більшість позик, отримують у небанківських фінансових установах, – короткострокові та незначні за розміром. Наприклад, торік середня сума кредиту фізособи становила 3 711 грн. Внаслідок того, що вимоги до розкриття інформації не поширювалися на так звані мікрокредити, громадяни потрапляли в проблемні ситуації, й це не було рідкістю. Серед основних проблем – нерозуміння повної вартості кредиту та санкцій у випадку прострочення. Наявність таких проблем могли потроїти чи навіть в десятки разів збільшити борг позичальника, – наголошують в НБУ.
Умови та характер розкриття інформації
Після набуття чинності закону, фінкомпанії будуть зобов’язані розкривати реальну річну відсоткову ставку за мікрокредитами, яка містить всі без винятку витрати клієнта. Це стосується й реклами. Закон заборонятиме практику привалювати позичальника відсотковою ставкою на рівні 0% чи 0,01%, які можуть діяти лише впродовж незначного пільгового періоду. Наслідком таких маніпуляцій є неправильне розуміння вартості кредиту споживачем та може обумовити надалі скрутне фінансове становище позичальника.
Договір між кредитором та позичальником міститиме повну інформацію щодо кредитування, зокрема: повна відсоткова ставка, наявність додаткових та супутніх послуг, орієнтовну загальну вартість кредиту, графік платежів, інформацію про штрафи та санкції у випадку прострочення тощо. Також фінкомпаніям заборонено в односторонньому порядку змінювати умови договору.
Варто зазначити, фінкомпанії за умов мікрокредитування не зобов’язані надавати клієнтам паспорт кредиту перед підписанням договору кредитування, якщо йдеться про позику, сума якої не перевищує мінімальну заробітну плату. Таке зобов’язання є лише для позик понад мінімальну зарплату. Однак Нацбанк планує встановити вимогу до фінкомпаній розміщувати достеменні характеристики кредитних продуктів (зокрема й мікрокредитів) на своїх вебсайтах, забезпечуючи тим самим своєчасне надання повної, точної та достовірної інформації про фінпослуги.
Розмір штрафу
В НБУ зазначають, у випадку прострочення сума штрафних санкцій не може перевищувати подвійну суму кредиту.
Саме внаслідок нарахування штрафів у випадку прострочення можуть подвоїти-потроїти чи навіть удесятеро збільшити борг позичальника. Споживачі можуть не розібратися в графіку платежів. Водночас алгоритм сплати нарахованих штрафів може бути прописаним занадто складно, тому позичальник не може зрозуміти їхнього обсягу.
Наприклад, штраф може становити 2% від простроченого платежу в перший день прострочки та ще плюс 2% кожного наступного дня. До цього може додаватися пеня, наприклад, 1,5% від суми кредиту за кожен день прострочки.
Отже, після набуття чинності, буде діяти максимальна планка штрафів та пені – подвійна сума кредиту. Варто також зазначити, таке обмеження не може збільшуватися за домовленістю сторін (навіть, якщо така умова передбачена в договорі).
Також закон передбачає, що за умов прострочення відсоткова ставка за мікрокредитом не може змінюватися в гіршу для клієнта сторону.
Оновлення правил розрахунку вартості споживчого кредиту небанківськими установами
На сайті Національного банку також зазначається, що наразі триває професійна дискусія з приводу оновлення правил розрахунку небанківськими установами загальної вартості та реальної річної відсоткової ставки споживчого кредиту.
Загальна вартість кредиту та реальна річної відсоткова ставка повинна містити всі без винятку витрати споживача. А саме: платежі за обслуговування та повернення кредиту, в тому числі відсотки, комісії, обов’язкові платежі за додаткові та супутні послуги фінустанови, за наявності комісії кредитного посередника, а також платежі за послуги третіх осіб (наприклад, страхові, податкові платежі, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів тощо).
Відповідні правила розрахунку загальної вартості кредиту та реальної річної відсоткової ставки вже працюють для банків. НБУ пропонує встановити єдині правила як для банків, так і для небанківських фінансових установ.
Таким чином, споживач ще на етапі вибору позики зможе отримати повну, точну та зрозумілу інформацію щодо реальної річної відсоткової ставки та загальної вартості кредиту.
В підсумку варто зазначити, нові правила обрахунку дозволять уникнути ситуацій, коли реальна вартість кредиту відрізняється від суми, на яку розраховував позичальник. Це також полегшуватиме вибір, адже споживач зможе порівняти ключові показники вартості споживчого кредиту у різних фінансових установах (банках і небанківських установах) та обрати найвигіднішу для себе пропозицію.
