Нещодавно Європейський центральний банк вимушений був піти на безпрецедентний крок, представивши масштабний пакет заходів стимулювання економічного зростання. Окрім неочікуваного запровадження політики заходів кількісного пом’якшення в розмірі €20 млрд щомісячного розширення балансу, було знижено ключову ставку та запущено механізми, обумовлюючи синхронне фіскальне стимулювання економіки.
Наразі стало відомо, що Федеральна резервна система США також пішла на крок, який є безпрецедентним з часів світової фінансово-економічної кризи, вдруге за останні два місяці, понизивши ключову ставку.
ФРС США продовжує політику пом’якшення
Отже, Комітетом з відкритих ринків ФРС США за учорашніми підсумками засідання було прийнято рішення знизити ставку за федеральними фондами на 0,25 відсоткового пункту, до 1,75-2% річних.
Варто зазначити, це другий за останні два місяці крок щодо пом'якшення політики, з пониженням вартості доларових позик до мінімуму з початку 2018 року.
Нагадаємо, в рамках програми скорочення балансу ФРС з 2018 року розпочав погашення цінних паперів, придбаних в ході трьох раундів кількісного пом’якшення (Quantative easing (QE)) у 2009-2014 років на суму близько $4 трлн, вилучаючи фактично з системи доларову ліквідність.
Федрезерв проводив операції по скороченню балансу, вилучаючи з системи по 50 млрд доларів за місяць, який з 2017 року скоротився на $486 млрд. Процес скорочення балансу тривав до березня 2019 року, допоки обвал на фондовому ринку США не насторожив центробанк США.
Це був період зростання ризиків для глобальної економіки, який примусив ФРС переглянути політику з перспективою QE4, який, як зазначають експерти, лише питання часу і, можливо, процес почнеться значно швидше, ніж здається на перший погляд.
Насправді ставки ФРС будуть ще нижчими: за операціями на грошовому ринку їх розмір встановлено в діапазоні 1,7-1,8% річних.
Нижня межа ставок — вартість позик за операціями РЕПО, які спрямовуються ФРС на підтримку банківської ліквідності. Верхня — ставка за депозитами, яку ФРС сплачує банківським установам за резервування вільних коштів на рахунку в центробанку.
Нагадаємо, Федеральний резервний банк Нью-Йорка в понеділок оголосив про проведення РЕПО овернайт — вперше за десять років. З метою утримання ставок в межах цільового діапазону обсяг операцій федерального фінансування передбачено $ 75 мільярдів, йдеться в повідомленні ФРБ Нью-Йорка. Перелік заставних інструментів включає казначейські папери, облігації федеральних агентств та іпотечні бонди.
Варто зазначити, саме такі операції були «звичним явищем збільшення балансу ФРС у 2009 році», йдеться в огляді Wrightson ICAP.
Та, чи йдеться про передкризові рятівні заходи? Можливо, це намагання Трампа посилити свою позиції на прийдешніх президентських виборах у 2020 році?
Адже, Президент США Дональд Трамп не припиняє свої вербальні інтервенції, намагаючись схилити ФРС до агресивного зниження ставки. Напередодні засідання, Трамп знову вибухнув з критикою на адресу Федеральної резервної системи. Вийшовши у твіттер вранці в середу, Трамп назвав главу американського центробанку «наївним бовдуром» і зажадав дій, які радикально пом'якшуватимуть монетарну політику.
ФРС повинна знизити процентну ставку «до нуля або нижче нуля», написав Трамп.
Очевидно, що в керівництві ФРС немає консенсусу, щодо подальших дій, адже з одного боку, тисне Трамп, який називає їх «некомпетентними бовдурами» і вимагає терміново знизити ставку до нуля або нижче; з іншого — формальних підстав для цього немає.
Когнітивний дисонанс породжує параліч. Обґрунтовуючи своє рішення, ФРС наголошує на зростанні «ризиків для економіки, внаслідок ескалації міжнародних подій», натякаючи на Brexit та торгові війни, попри підвищення прогнозу зростання ВВП США з 2,1% до 2,2% (на 2019 рік), про що йдеться у релізі ФРС.
Інфляція залишається «помірною», зазначає в релізі центробанк, попри те, що базова інфляція (без урахування цін на продовольчі товари та енергоносії) - на максимальному рівні з 2008 року і вище цільового рівня (2,1% проти 2%).
Попри оптимізм прогнозу зростання ВВП США швидше за все Федрезерв продовжить пом'якшення і знизить ставку ще раз в грудні та, можливо, в першому кварталі 2020 року. І тому є економічні передумови (рисунок 1).
Рисунок 1 – Казначейські надходження та рівень ставок ФРС
Нагадаємо, промисловість Китаю показує найгірші результати за 17 років, Європейський центральний банк запроваджує рятівні заходи, на які ринки реагують не зовсім позитивно, відтак прогнозувати швидке одужання та зростання економіки Єврозони – справа невдячна.
Нагадаємо, проблеми нафтового ринку, які обумовлювали слабкий попит, торгові війни та сланцевий бум, наразі змістили свій фокус на геополітиці. Враховуючи зростання геополітичної напруженості між Саудівською Аравією та Іраном, Brexit і зміцнення долара, стає очевидним, що попереду економіки США чекають виклики та непрості рішення.
Вплив на економіку України
Рішення провідних центральних банків світу обумовлює здешевлення ресурсів та розширення бази для їх розміщення. Відтак на ринках зберігається потяг до розміщень в дохідні активи, що підтримує попит на акції та валюти країн з нерозвинутими ринками та привабливими активами. Саме до таких країн належить Україна.
Пропозиція дешевих грошей буде й надалі підігрівати інвестиційний клімат в Україні, а її розростання зменшуватиме ціну. Це матиме позитивний вплив на інфляцію, валютний курс та, відповідно, валютний ринок, а також зменшуватиме тиск зовнішніх запозичень, як в частині погашення основної суми боргу, так і в його обслуговуванні.
Безумовно, подальша ревальвація гривні не є бажаною для уряду, адже курс, який закладається в бюджет на рівні 28,2 грн / долар буде відхиляти надходження від прогнозних значень. Але, попри це, відповідні тенденції зумовлюють джерела нових надходжень, які позитивно впливатимуть на збалансування бюджету.
Нагадаємо, ключовою проблемою недовиконання бюджету в Мінфіні називають високий курс гривні. Нинішній бюджет зверстали із розрахунку середнього обмінного курсу 28,2 гривні за долар США, натомість середній курс за січень-серпень становив 26,6 гривні/долар США.
В підсумку зазначимо, економіка України, як і більшості країн, що розвиваються, зазнавали труднощів через жорсткість монетарних політик провідних центробанків світу. І навпаки, дешеві кредити призвели до українського будівельного і споживчого буму, а зростання в КНР зміцнило позиції українських експортерів, сприяючи попиту на українську продукції.
Відтак, в умовах зниження ключової ставки та запровадженням кількісного пом’якшення в провідних світових економіках, для України зменшуються ризики відтоку капіталів, створюються передумови зростання попиту на сировину, а відповідно цін ключові позиції експорту.
