Зростання пропозиції дешевих грошей посилює інвестиційний клімат країн, що розвиваються. В історії України траплялося неодноразово, коли зовнішні чинники обумовлювали позитивну економічну динаміку країни.
Відтак на тлі пониження ставки ФРС, запровадження безпрецедентних стимулів ЄЦБ та Народного банку Китаю, влада Індії оголосила про заходи щодо радикального зниження податкового навантаження на економіку.
Економіка Індії потерпає від глобальної рецесії. За підсумками другого кварталу зростання індійської економіки, сповільнилося до 5% і став мінімальним з 2013 року.
Прогнози також не всиляють оптимізму. Організація економічного співробітництва і розвитку знизила прогноз по зростанню ВВП Індії з 7,2% до 5,9% у 2019 році та з 7,4% до 6,3% у 2020 році.
Влада Індії вбачає порятунок економіки та вихід зі складної економічної ситуації лише шляхом радикального зниження податкового навантаження на економіку. В урядовому повідомленні йдеться, що через заходи фіскального пом’якшення влада намагається нівелювати наслідки глобальної рецесії, яка виникла на тлі торгової війни КНР та США.
Податок на прибуток індійських компаній буде знижений з 30% до 22%, повідомила в п'ятницю міністр фінансів країни Нирмала Сітхараман.
Урядовими ініціативами передбачено, що новостворені промислові підприємства, які будуть зареєстровані після 1 жовтня 2019 року і запустять виробничі лінії до березня 2023 року, ставка податку складатиме лише 15%, заявила Сітхараман.
Попри те, що бюджет країни за таких умов буде втрачати близько 1,45 трлн рупій (понад 20 млрд доларів США) щорічно, проте скорочення податків підштовхне економіку Індії до зростання, обумовить притоки інвестицій, розширяючи в кінцевому підсумку базу оподаткування, цитує міністра Financial Times.
Міністр Сітхараман підкреслила, що це означає набагато більше інвестицій, набагато вищу зайнятість, внаслідок чого економіка буде рости, нарощуючи доходи, пише Financial Times.
Фондовий ринок Індії позитивно відреагував на новину: індекс Nifty 50 злетів на 5,32% до позначки в 11274,20 пункту.
Фіскальні стимули економіки Китаю
На тлі торгової війни та уповільнення темпів зростання економіки Піднебесної, влада КНР запровадила масштабні вливання кредитних ресурсів в економіку.
Лише у червні 2019 року економіка Китаю отримала 1,66 трильйона юанів ($240 млрд) нових позик в національній валюті, за даними Народного банку КНР. Рівень боргів сягає позначки у 250% ВВП.
Варто зазначити, попри істотні монетарні стимули фінансового сектору, в умовах уповільнення національної економіки КНР вдруге з початку 2019 року знижує роздрібні ціни на бензин і дизпаливо.
Окрім іншого, запроваджені податкові стимули. Нагадаємо, з 1 квітня в КНР були знижені ставки ПДВ, а з 1 травня — ставки соціального страхування. ставка ПДВ для обробної промисловості зменшилася з 16% до 13%, для сфери транспорту і перевезень, будівництва та інших секторів — з 10% до 9%.
Найбільші послаблення були передбачені для підприємств обробної промисловості — тобто сектора з максимальною доданою вартістю. В цілому податкові стимули склали 1,4 трильйона юанів, або 194 млрд доларів — на таку суму повинні знизитися вилучення з економіки в бюджет.
В цілому фіскальний тиск на економку було зменшене на 2 трильйони юанів, або $285 млрд у річному вимірі.
На початку року Народним банком КНР оголошено нові заходи з підтримки малого бізнесу. Згідно з новими нормативами центробанку, до суб’єктів малого підприємництва відносяться компанії, що мають кредити на суму, яка не перевищує 10 млн юанів (або $1,5 млн).
Підвищення планки з нинішніх 5 млн юанів дозволить вивільнити ресурси для кредитування підприємств малого та середнього бізнесу: для банків, що видають такі позики, діють пільгові нормативи за нормами резервування.
За оцінкою China International Capital Corporation (CICC), зміни правил надає банківського сектору можливість спрямувати на кредити малого та середнього бізнесу близько 400 млрд юанів.
Фіскальні стимули США
Нагадаємо, першими кроками Трампа на посаді Президента США, у 2016 році були податкова реформа та лібералізація державного регулювання економіки. Вже у 2017 році Трамп заявив про зниження податків на $ 1,5 трлн, назвавши тоді свою податкову реформу «історичною перемогою».
На тлі досить жорсткої позиції ФРС США щодо пом’якшення політики, з метою підтримки економіки в США вдруге розглядається можливість щодо зниження податків за останні два роки.
На відміну від попередніх стимулів 2017 року, для американського бізнесу, нові заходи спрямовані на домогосподарства. Внаслідок запровадження фіскального пом’якшення, очікується розширення внутрішнього споживання, який розглядається передумовою економічного зростання економіки США.
На обговорення запропоновано декілька напрямків фіскального стимулювання. В якості одного із варіантів розглядається податок на зарплати (payroll tax) - 6,2% від зароблених коштів, які американці відраховують до федерального бюджету для фінансування державних програм медичного та соціального страхування.
У 2018 році такі збори склали $1,171 трильйона, або 35% податкової виручки ($3,33 трлн). У 2019 році, за прогнозом Бюджетного управління конгресу США, вони зростуть до $1,233 трлн (також 35% від доходів казначейства).
Нагадаємо, адміністрація президента Барака Обами також вдавалася до зниження ставки податку до 4,2%, з метою стимулювання внутрішнього попиту. Та варто зазначити, рішення мало тимчасовий характер, і у 2013 році ставку податку відновили до 6,2%.
Європейський досвід фіскального стимулювання для України
Розглянувши особливості передумов економічного розвитку України, варто наголосити, що розвинуті країни вдаються до стимулів внутрішнього виробництва. Для поступу національної економіки потрібно створити передусім структурні зміни, відтак фіскальне стимулювання має стосуватися інноваційної сфери в Україні.
В Україні необхідно здійснювати податкове стимулювання інноваційної діяльності підприємств для збільшення їх конкурентоспроможності, особливо в умовах євроінтеграції національної економіки у світову. В першу чергу, як зазначають експерти, опираючись на досвід сусідньої Польщі, мають бути прийняті податкові преференції щодо податку на прибуток, для підприємств, які здійснюють інноваційну діяльність, та податку з доходів фізичних осіб, що є зайнятими в інноваційному процесі.
