Зменшення чисельності народних депутатів Верховної Ради з 450 до 300 осіб є популістичним рішенням і призведе до скорочення представників регіонів у майбутніх скликаннях парламенту, а також до посилення президентської вертикалі. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів керівник Центру військово-правових досліджень, політолог Олександр Мусієнко.
Експерт вважає ідею скорочення чисельності парламенту емоційним і популістичним рішенням, спрямованим на бажання сподобатися людям. За його словами, якби воно ґрунтувалося на достатній кількості наукових, політологічних, теоретичних, соціальних і соціологічних знань, то не було б настільки спонтанним.
Крім того, на його думку, ця ініціатива має два суттєвих недоліки. По-перше, це призведе до скорочення представників регіонів у Верховній Раді після впровадження пропорційної виборчої системи.
«Перш ніж скорочувати кількість депутатів, в Україні слід провести перепис населення, але не такий, як нещодавнє пробне опитування. Потрібен повноцінний перепис за класичною технологією задля встановлення демографічної ситуації. Це дозволить на наступних виборах громадам і населеним пунктам висувати до парламенту своїх представників, адже останні вибори були проведені ще за мажоритарною системою. Кожна велика громада повинна мати у Верховній Раді власного представника. Це важливо для зв’язку регіонів і населених пунктів безпосередньо з Києвом, як з центром, де ухвалюються важливі рішення»
політологІ другим недоліком скорочення складу парламенту, Олександр Мусієнко вважає обмеження можливості громадян бути обраними до майбутніх скликань парламенту.
«Нинішній прохідний бар’єр на виборах у Верховну Раду становить 5% і водночас скорочується її чисельність. Тобто, зменшується можливість обрання до парламенту і демократично-представницька функція громадян. Якщо чинна влада оголосила народовладдя, то було б логічно знизити прохідний бар’єр щонайменше до 3%, аби унеможливити потрапляння різноманітних політичних партій, але водночас залишити 450 депутатів. Тоді це б дало людям можливості для ширшого представництва у законодавчому органі. А так, це кроки до посилення президентської вертикалі й адміністративно-управлінської функції президента, а також зменшення функції парламентаризму. Це скорочує функції парламентаризму, яку ми спостерігаємо разом зі змінами до Конституції, і суперечить європейським підходам. Нагадаю, що переважна більшість європейських країн мають парламентсько-президентську, або парламентську моделі, де ключовим органом ухвалення рішень є сильний парламент»
Крім того, аналітик переконаний, що скорочення чисельності парламенту без зниження прохідного бар’єру на виборах, створює ще більше можливостей для обрання фактично однопартійної більшості, а також передумов для «цементування» великих політичних сил.
«Автори законопроекту про зменшення чисельності Верховної Ради, обґрунтовують свою ініціативу впровадженням пропорційної виборчої системи. Однак якщо кількість депутатів скоротять, ми дедалі частіше зможемо бачити, як одна партія формує коаліцію і безпосередньо керує процесами, що не відповідає стандартам демократії. Крім того, це, знову ж таки, буде суттєво посилювати президентську вертикаль. Я не думаю, що цей законопроект ухвалюють під наміри провести найближчим часом дострокові парламентські вибори. Хоча навіть якщо вони й відбудуться і до того часу парламент «уріжуть», то правляча партія «Слуга народу» знову набере найбільше голосів і залишиться при владі»
Нагадаємо, у серпні 2019 року новообраний президент Володимир Зеленський подав на розгляд парламенту проект закону №1017 «Про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради та закріплення пропорційної виборчої системи)». Він передбачає зменшення кількості депутатів парламенту з 450 до 300 осіб.
3 вересня Верховна Рада скерувала документ на розгляд Конституційного Суду. Рішення щодо визнання його конституційним Велика палата КСУ ухвалила під час засідання 16 грудня, а вже 13 січня Комітет ВР з питань правової політики рекомендував парламенту попередньо схвалити проект закону.
4 лютого Верховна Рада підтримала за основу законопроект №1017. За відповідний проект постанови проголосували 236 нардепів.
Додамо, що 11 липня депутати ухвалили новий Виборчий кодекс (№3112-1). Документ вводить пропорційну систему виборів народних депутатів з єдиним загальнодержавним виборчим списком і 5% прохідний бар’єр для партій. Кодекс також вводить обмеження на розміщення політичної реклами.
19 грудня Верховна Рада ухвалила нову редакцію Виборчого кодексу з пропозиціями президента. Документ підтримали 330 народних депутатів.
