Соцопитування про приєднання Галичини до Польщі привернуло увагу СБУ

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опитував громадян, як вони бачать долю Галичини після президентських виборів. Серед варіантів відповідей було «Чи повинна Галичина приєднатися до Польщі?». Служба безпеки почала перевірку, чи має опитування ознаки посягання на територіальну цілісність України.

Про опитування щодо статусу Галичини, повідомили користувачі Facebook. У громадян запитували, якою вони бачать долю Галичини (Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської областей) після президентських виборів.

Варіантами відповідей були:

• у складі унітарної України;


• у складі децентралізованої України (де самоврядування має широкі повноваження та бюджетну самостійність);


• як суб’єкт федерації у складі федеративної України;


• як окрема держава з трьох областей;


• входження до складу сусідньої Польщі.

Фото: Facebook/Світлана Хитрова

На опитування вже відреагувало Управління СБУ у Львівській області. За попередніми висновками спецслужби, воно має окремі ознаки статті 110 Кримінального кодексу «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». Нині СБУ встановлює всіх причетних до опитування.

У КМІС «Громадському» підтвердили факт опитування і зазначили, що його почали 23 квітня на замовлення газети «Дзеркало тижня». В інституті зазначили, що лише досліджують суспільну думку.

«Це сканування настроїв суспільства, небезпечних для країни, ми їх просто вивчаємо, щоб цього не сталося», - зазначили в коментарі «Громадському».

Також у КМІС вказали, що наявність варіантів відповідей про приєднання до Польщі, не означає агітацію за сепаратизм, бо «в анкетах ставляться будь-які запитання. Коли ми запитуємо, як ви ставитеся до Росії, там також є варіант - «добре». Але це ж не означає, що ми закликаємо добре ставитися до ворога».

Звинувачення у сепаратизмі в КМІС назвали несправедливими.

«Ми таку саму соціологію робили й у 2014 році у східних областях, тоді як на мене, це допомогло і завадило повномасштабному вторгненню російських військ. Не бачу нічого поганого в таких опитуваннях», - сказав гендиректор КМІС Володимир Паніотто.

Нагадаємо, у березні директор Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Ширек відкрив у місті Щецин пам’ятник «жертвам українських націоналістів 1939-1947 років». Під час заходу він пригадав про «східні землі Польщі», а саму подію Інститут проілюстрував фотографією «українського села, вирізаного польськими загонами».

У лютому Посольство Польщі в Україні висловило протест Міністерству закордонних справ України через невдоволення інформаційною таблицею, встановленою в пам’ять про події у селі Гута Пеняцька. Польська сторона незадоволена написом про вшанування українських жителів сусідніх сіл, «закатованих польськими шовіністами та радянськими партизанами».

А прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан пропонував Польщі захопити українські землі і поділитися ними.