Україна: АТО, НАТО і озброєння
Мінські угоди не принесли бажаних результатів і мирного життя ні українським військовим, ні жителями територій вздовж лінії розмежування. Терористи проігнорували «хлібне перемир'я» і початок «шкільного перемир'я». Лише останні кілька днів проросійські бойовики істотно скоротили і «полегшили» обстріли позицій ВСУ і житлових кварталів мирних жителів українських поселень. Запам'яталися також і тактика «випаленої землі» (вважається військовим злочином), і використання реактивного зброї, як і іншого забороненого домовленостями.
Цього літа прозвучало кілька заяв президента Порошенка про те, що країна рухається в НАТО, і альтернативи цьому вектору немає. Україна неодноразово відвідували військове керівництво США, лідери НАТО, а на військовому параді на честь Дня незалежності були присутні представники дев'яти різних країн (в тому числі і бойові підрозділи). Звучали і прямі заклики надати Україні летальне і оборонне озброєння. В даний момент всі ініціативи знаходяться на розгляді.
«Якщо Київ отримає протитанкові ракети Javelin («Джавелін»), реакція Росії, звичайно, буде агресивною. У Кремлі скажуть, що США знову розпалюють протистояння, Україна знову посилюється і т.д. Насправді, Javelin мають скоріше психологічне значення. Про них дуже багато говорять, в них дуже багато хто вірить, але в реальності, вони не мають такого значення, як ті ж контрбатарейні системи. Це - символ, він не зупинить російську агресію повністю і не зробить нас відразу переможцями. Це швидше знаковий політичний момент і серйозно на ситуацію на фронті він не вплине»
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розказав політичний оглядач Кирило Сазонов.
Варто зауважити, що Україна самостійно кількісно і якісно просувається в оснащенні та забезпеченні армії. Наприклад, на озброєння ЗСУ прийнято легкий переносний ракетний комплекс «Корсар». Його характеристики схожі з американським комплексом Javelin.
З неприємного. На завершення літа запам'яталася заява президента Єврокомісії Юнкера, який прокоментував промову Порошенка на День незалежності України: «Я бачив, що мій друг Порошенко кілька днів тому сказав, що Україна - це ЄС і НАТО. На даний момент, це - ні те, ні інше. Всі повинні це знати. На даний момент в світі йдуть 60 воєн, з них жодна не йде в Європі, якщо не брати до уваги Україну, яка не є європейською в сенсі Євросоюзу». У свою чергу спецпредставник США в Україні Волкер заявив, що у НАТО поки не готові до України, а Україна ще не готова вступити в Альянс.
Цю ситуацію для нашого видання прокоментував засновник Бюро протидії гібридної війні Євген Магда. Експерт розповів, чому не бачить в заяві Курта Волкера елемента зради і вважає, що дипломат просто «назвав речі своїми іменами»:
«Той, хто говорить, що Україна зараз стоїть на порозі вступу в Альянс, переоцінює можливості нашої країни. Вступ до НАТО передбачає реформування не тільки у військовій, але і в політичній сфері, а також консенсус усіх країн-членів Альянсу щодо прийняття нової держави. Крім того, не сприяє вступу України в НАТО в нинішній ситуації і конфлікт на Донбасі»
Завершилося розслідування Іловайскої трагедії. За його даними, до масової загибелі українських військовослужбовців призвело пряме вторгнення Збройних сил РФ 23-24 серпня 2014 року і подальше вчинення російською армією військових злочинів. Втім, політичний експерт Дмитро Воронков переконаний, що оголошені ГПУ результати ні до чого не приведуть:
«Москва активно заявляє, що на Донбасі відсутні її військовослужбовці. Вона знаходиться в статусі «недоторканної» і їй все одно, які результати розслідування і висновки зробить Україна. Навіть в історії зі збитим малайзійським Boieng-777 з численними жертвами, для Росії це не привело до жодних серйозних наслідків. Іловайська трагедія не матиме жодних наслідків для РФ - всі подібні розслідування так і залишаться на рівні висновків, а винуватці будуть покарані хіба що на рівні рішень судів про заочне засудження»
Також відбулася зустріч спецпредставника США Волкера з довіреною особою президента країни-агресора Сурковим. Політолог Олександр Палій не вважає зустріч етапною чи вирішальною в питанні звільнення Донбасу.
«Поки ми чуємо заяви про необхідність дотримання умов безпеки, тобто, надійного і стабільного припинення вогню і допуску ОБСЄ до всіх територій і населених пунктів на Донбасі. Росія виступає проти цього і активно саботує попередні домовленості. Тобто, немає ніяких ознак того, що все просунулося далі заяв і розмов»
В цілому варто відзначити як моральну, так матеріальну підтримку України з боку світових лідерів. Показово і те, що Росію все частіше стали визнавати агресором, який у відповіді за те, що відбувається в Криму і на Донбасі.
Безвіз і лоукост в Україні: радості, розчарування, лайфхаки
Багато скептиків і «зрадофілів» отримали потужний удар, який порадував більшу частину населення нашої країни. 11 червня 2017 року почав працювати безвізовий режим для українців з країнами ЄС. У перший же день, за повідомленням консульської служби українського МЗС, своїм правом безперешкодно потрапити в Європу скористалися понад 6000 громадян України.
Але не все в цьому напрямку відбувається гладко. Черги на отримання біометричних паспортів не спадають до сих пір. Документи видаються із запізненнями, онлайн-сервіси «лягають», а обурення громадян періодично спалахує з новою силою. Варто визнати, технічна сторона питання явно була продумана не до кінця, що стало однією з ложок дьогтю у величезній бочці з медом. Зафіксовані і випадки відмови у в'їзді або вильоті. В основному через недотримання рекомендацій, про які ми писали зі старту безвізу.
Є й інші «підводні камені». Про них в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів експерт аналітичної групи Geostrategy Володимир Денисюк:
«Можуть виникнути питання до наших внутрішніх органів, які видають біометричні паспорти. Наприклад, кіллер, що скоїв замах на Адама Осмаєва, мав при собі біометричний паспорт, виданий в Україні. Якщо подібні випадки будуть повторюватися, це стане поганою тенденцією для України. Хотілося б вірити, що це разовий випадок і такі паспорти видають ворожі спецслужби. Будемо сподіватися, що це несистемна корупційна ситуація, що паспорти будуть видаватися відповідно до законодавства, а українці будуть використовувати їх не для заробітку в ЄС, а виключно заради туристичних поїздок, як це заплановано правилами безвізового режиму»
Мабуть, другим і більш істотним розчаруванням, в контексті подорожей і пересування по Старому світу, стала відміна появи лоукостера Ryanair на українському рину авіаперевезень. Причиною стало небажання аеропорту «Бориспіль» підписувати угоду з правками з боку ірландської компанії. Це сталося раптово, квитки вже надійшли в продаж і багато хто встиг їх придбати.
Наступний «розбір польотів», в якому брали участь прем'єр-міністр Гройсман, міністр інфраструктури Омелян, керівництво аеропортів «Бориспіль» і «Львів», ніяких предметних результатів не дав. У сухому залишку - плани побудувати «лоукост-аеропорт» на базі аеродрому «Антонов» в Гостомелі та заяви про те, що в наступному році ірландський перевізник обов'язково повернеться в «Бориспіль» (як мінімум, по початку).
Варто відзначити, що цього літа західний напрямок розвивало і держпідприємство «Укрзалізниця», запустивши декілька маршрутів до Європи (що не врятувало поляка Балчуна від відставки з поста глави УЗ) і анонсувавши здешевлення залізничних квитків в Польщу вже в вересні.
Детальніше про те, як, на чому і за скільки можна подорожувати до Європи, в нашому матеріалі «Дорога в ЄС: нові європейські і міжнародні перевізники».
Оновлений світовий порядок: еврореформування, несподіваний Трамп і антиросійські санкції
Міжнародне політичне життя цього літа було насиченим, відбувалося під впливом еврореформаторства Макрона, агресивної дипломатії Трампа і передвиборних маневрів Меркель. Всі вони паралельно намагалися втихомирити агресивну політику Путіна.
Вибори, що відбулися в США та Франції, перш за все, запам'яталися скандалами про втручання Росії: грошима, шантажем, хакерами. В Америці до цих пір триває розслідування відносно Трампа і його оточення на предмет зв'язків з РФ. У Франції креатура від Росії - Ле Пен, в Німеччині вибори пройдуть у вересні і їх важливість важко переоцінювати. Особливо в контексті намірів деяких європейських лідерів на чолі з Макроном, які хочуть реформувати Європу відповідно до актуальних викликів.
Про те, що основоположна ідея функціонування Євросоюзу не відповідає сучасним реаліям і потребує суттєвого оновлення та про роль Німеччини у цьому процесі в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій, політолог Олексій Голобуцький.
«Все буде залежати від того, хто виграє вибори в Німеччині. Очевидно, що таке реформування ЄС буде можливим, якщо вибори виграє ХДС/ХСС Ангели Меркель, а не Соціал-демократична партія. Соціал-демократи взагалі скептично ставляться до проекту ЄС - вони ніколи не висували ніяких програм перезапуску об'єднання і взагалі уникають цієї теми. Тому будь-яке реформування ЄС можливе лише в разі, якщо більшість у Бундестазі отримає політсила Меркель»
Варто зауважити, що опозиція в Німеччині активно експлуатує тему ослаблення тиску на Росію заради потенційних економічних вигод від взаємного співробітництва.
Тема санкцій стала однією з основних цього літа. Напруга позначилося і на взаємодії партнерів: прийнятий в США пакет санкцій, який ставить під удар російські енергетичні проекти (включаючи головний - «Північний потік-2»), викликав негативну реакцію в тій же Німеччині та Франції. Великі корпорації цих країн зацікавлені в дешевому газі з РФ і довготривалих проектах. Європейські лідери були незадоволені, що США не погодили з ними пакет санкцій. При тому, що саму ідею економічного тиску на Росію вони підтримують. Цікаво й те, що Сенат і Конгрес США, по суті, змусили Трампа підписати закон в тому вигляді, в якому він є, але зі своїм «особливою думкою».
Про те, які розбіжності існували навколо санкцій і в чому їх суть читайте нашому оглядовому матеріалі: Нові санкції США проти Росії: конфлікти інтересів, ймовірність підписання і реакція Європи. Після підписання послідувала реакція, аналіз того, чим це може закінчитися і лазівки для компаній, які співпрацюють з РФ. Про це читайте тут: Західна преса про антиросійські санкції: «окрема думка» Трампа
У Росії на санкції відреагували ображено і навіть пішли на відповідні кроки, зобов'язавши США скоротити дипломатичний штат в РФ. Закінчилося тим, що росіянам обмежили видачу віз, а також скасували консульство РФ в Сан-Франциско.
До слова, і Трамп, і Макрон за літній період втратили рейтинги. Особливо постраждав імідж Трампа після низки гучних звільнень з його команди і окремо після трагедії в Шарлотсвілл, де зіткнення неонацистів та їхніх супротивників закінчилися смертю активістки з боку останніх.
Активізувалися цього літа і терористи. Після сумних подій в Іспанії, Фінляндії та інших країнах, коли внаслідок наїздів і ножових атак загинули кілька десятків людей, з'явився новий термін «лоукост-тероризм». Суть явища - нанесення максимальних втрат мінімальними підручними засобами, які не вимагають ні фінансування, ні транспортування, ні підготовки виконавців.
КНДР: світ на порозі ядерної катастрофи або заручник шантажу світового масштабу
Ситуація пов'язана з ядерними випробуваннями КНДР до кінця літа досягла свого апогею. Після заяви лідера Північної Кореї про успішне проведення випробування балістичної ракети середньої дальності, яка пролетіла над Японією, світова громадськість перелякалася не на жарт. Черговим етапом стала заява президента США Дональда Трампа про те, що «діалог не допоможе вирішити проблеми у відносинах між США і Північною Кореєю». Американський президент додав, що розглядає всі варіанти заходів щодо КНДР, маючи на увазі, військове втручання. Серйозно налаштовані і південнокорейці, які вже «відрепетирували» авіаудар по ставці Кім Чин Ина.
«Силове військове зіткнення КНДР з сусідами і США виникнути може. Американці підтягують флот, військові бази США існують в Південній Кореї і в Японії на Окенаві. Не виключено, що це може статися випадково, навіть без усвідомленого наміру. Де відбудеться точка дотику, там і може виникнути збройне силове протистояння. Звичайно ж, воно буде без ядерного удару, з менш руйнівних видів зброї. Однак чим воно закінчиться і на якому етапі, а також чи почнеться взагалі, прогнозувати дуже складно»
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.
На користь того, що в регіоні може спалахнути конфлікт від одного «необережного руху», говорить основна мета, яку переслідують північнокорейці - спроба зірвати американські і південнокорейські військові навчанні в Тихому Океані. Були неодноразові заяви і про те, що північнокорейці можуть вдарити по військовій базі США на острові Гуам.
Нагадаємо, все почалося з того, що 4 липня 2017 року Північна Корея успішно запустила свою першу міжконтинентальну балістичну ракету. Після послідувала заява про можливість удару по материковій частині Сполучених Штатів.
Про динаміку розвитку подій і етапах ескалації конфлікту в нашому огляді: «США vs КНДР: тактика противників і світова реакція».
Не обійшла ситуація в і Україну. Так, в американських ЗМІ в кінці літа з'явилися публікації, в яких було сказано, що двигуни для балістичних ракет можуть бути куплені на чорному ринку в нашій країні. Керівництво України і держпідприємства «Південмаш» виступили зі спростуваннями і навіть звернулися в ООН з проханням розслідувати дану ситуацію. Також експерти говорили про те, що технічний рівень підприємств КНДР дозволяє їм виготовляти подібні двигуни самостійно. Не виключається і російський слід в ядерній програмі КНДР - дестабілізація в регіоні грає на руку РФ, оскільки робить світ більш залежним від впливу Росії на Північну Корею.
Головні технологічні тренди в Україні: кібератаки і біткоіни
В останній день літа, 31 серпня, президент України підписав Указ №254 / 2017, яким увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 липня 2017 року «Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 «ро погрози кібербезпеки держави і невідкладні заходи щодо їх нейтралізації».
Згідно з документом, уряд у тримісячний термін зобов'язаний врегулювати питання про заборону всім державним організаціям закуповувати послуги доступу до мережі Інтернет у операторів, у яких відсутні документи про підтвердження відповідності системи захисту інформації встановленим вимогам в області захисту інформації. Також Кабмін зобов'язали ввести механізм залучення фізичних і юридичних осіб на умовах аутсорсингу до виконання завдань кіберзахисту державних електронних інформаційних ресурсів.
Кібернетичні атаки стали новою глобальною проблемою людства поряд з тероризмом. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News повідомив президент Української федерації працівників недержавних служб безпеки Сергій Шабовта:
«Якщо раніше кіберзлочинність пов'язували більше з економічним сегментом, то сьогодні домінанта змістилася в область політичних операцій. Це втручання у виборчі процеси, політичні конфлікти, інтриги з тиском на держави. Проблема кіберзлочинності видається настільки глобальною, що її можна порівняти з міжнародною проблемою тероризму. За своїми наслідками вона може виявитися набагато більш руйнівною, ніж глобальні терористичних акти»
Дійсно, такі кроки є виправданими, якщо оцінити економічні втрати України від кібератаки вірусом. Не кажучи вже про крадіжку даних і ризики від їх використання. І якщо спочатку атака, що почалася 27 червня, подавалася як «вимагання» (повернення даних за біткоіни), то пізніше експерти і аналітики в один голос почали говорити, що злам мав політичний характер. По суті, це була провокація з боку РФ. Мета - перевірити стійкість наших систем і завдати максимальної шкоди в даний момент. Про російський слід і інші версії події в матеріалі: «Україна під кібер-прицілом: хто стоїть за найпотужнішою хакерською атакою?»
Другим IT-трендом цього літа стали біткоіни та їх майнинг. Цими процесами активно зацікавилися вітчизняні правоохоронці. 8 серпня Святошинський районний суд Києва опублікував ухвалу постанови про вилучення «майнерів» — техніки, що генерує криптовалюту біткоін — на «фермі», розташованій в лікувально-оздоровчому центрі Інституту електрозварювання імені Патона в Києві. Просто кажучи — в непрацюючому басейні інституту. Про те, чи варто майнити в Україні і хто після цього може постукати в двері, ми детально розповіли в нашому спеціальному матеріалі.
НБУ на даний момент так і не визначив статус біткоіна в Україні, тому, варто просто почекати до осені, коли заплановано це рішення. Вартість одного біткоіна станом на 31 серпня склала близько $ 4600.
Володимир Крекотін
