Дмитро Снєгирьов: спільне патрулювання україно-російського кордону нашкодить Україні і не прискорить припинення війни

Дмитро Снєгирьов: спільне патрулювання україно-російського кордону нашкодить Україні і не прискорить припинення війни

Валерій Савицький
Автор
Валерій Савицький
UA.NEWS
Поділитись:

Президент Володимир Зеленський під час Мюнхенській конференції з безпеки заявив, що Україна підтримує ідею патрулювання кордону з РФ на Донбасі спільно з представниками «ЛНР» і «ДНР», а також ОБСЄ. За його словами, присутність у таких патрулях українців, могла б гарантувати законність підготовки і проведення осінніх місцевих виборів в ОРДЛО. У МЗС заявили, що готові врахувати під час створення таких спільних патрулів, приклад врегулювання збройного конфлікту у Хорватії. Про головні недоліки та загрози таких патрулів для врегулювання конфлікту на Донбасі, в ексклюзивному інтерв’ю інтернет-виданню UA.News розповів співголова Громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгирьов.

Наскільки можливе застосування «хорватського сценарію» для завершення війни на Донбасі? Чи має він якісь ризики, недоліки чи відмінності з огляду на актуальну ситуацію, що склалася?

Дмитро Снєгирьов: Ця ідея президента Зеленського не має абсолютно нічого спільного з тими спільними патрулями, які застосовувалися під час врегулювання конфлікту між Хорватією та Сербією.

Нагадаю передісторію. 12 листопада 1995 року в Ердуті було укладено мирний договір. Він складався з 11 пунктів і був дуже схожим до україно-російських Мінських домовленостей. Договір передбачав дворічний перехідний період, під час якого на тимчасово окупованих територіях Хорватії мала бути створена перехідна адміністрація, територія мала бути демілітаризована і запроваджене її спільне патрулювання. За організацію місцевих виборів, відповідала саме ця тимчасова адміністрація.

Далі, перехідні спільні поліцейські сили розпочали патрулювання лише за півроку. Спочатку вони пройшли навчання в Угорщині, опісля були ретельно відібрані кандидатури для комплектування патрулів. Головна вимога – у спільних патрулях не має бути людей, які брали участь у збройних конфліктах на боці однієї чи іншої сторони. В цьому контексті ще на етапі підготовки загонів, хорватська сторона заблокувала 600 кандидатур сербів. З них 400 пізніше підпали під закон про амністію, а 200 не амністували, бо їх звинуватили у військових злочинах. Це важлива особливість хорватського досвіду – далеко не всіх учасників збройних формувань можуть амністувати.

Тобто, по-перше, для введення спільних патрулів на тимчасово окуповану ділянку україно-російського кордону, про які говорить Зеленський, слід узгодити їхні списки, провести перевірку на причетність до незаконних збройних формувань і наявності складу злочину за роки війни. І лише за півроку такі патрулі можуть вийти на кордон і приступити до роботи.

Дмитро Снєгирьов
політичний експерт
«Крім того, є ще один важливий нюанс. Спільне патрулювання – це лише один з елементів хорватського сценарію врегулювання, які забезпечують проведення місцевих виборів. Окрім патрулів, створювалися тимчасові адміністрації і відбувалася демілітаризація тимчасово окупованої території – тобто, роззброєння незаконних збройних формувань. У Хорватії ці процеси відбувалися одночасно. Що пропонує Володимир Зеленський? Він пропонує на непідконтрольній Україні території, в умовах присутності 40 тисяч бойовиків у складі 1 і 2 армійських корпусів, виставити спільні патрулі на проблемну ділянку україно-російського кордону. І за їхніми «спинами» перебуватимуть фактично озброєні російсько-терористичній війська»

По-друге, під час врегулювання конфлікту у Хорватії, спільні патрулі були озброєні лише легкою короткоствольною стрілецькою зброєю – тобто, пістолетами. І до їхньої юрисдикції входили суто кримінальні злочини. Водночас, якщо під час патрулювання виникали якісь серйозні сутички чи перестрілки, то викликалися додаткові сили з центрального апарату МВС Хорватії. І тут виникає питання: а кого викликати у разі збройних сутичок на україно-російському кордоні – Збройні сили України чи армійські корпуси терористів?

По-третє, спільна адміністрація та спільне патрулювання, про які говорить президент Зеленський – це елементи підготовки до місцевих виборів в ОРДЛО. Чому і в цьому аспекті неможливо застосувати хорватський досвід? Справа в тому, що у Хорватії вибори відбулися лише через два роки після того, як була проведена демілітаризація, роззброєні усі незаконні формування, проведене спільне патрулювання кордону, створені перехідні адміністрації і перехідна поліція. Наше керівництво пропонує спочатку передати україно-російський кордон під контроль спільних патрулів, і лише потім у жовтні провести місцеві вибори. Це повна нісенітниця. Фактично, пропонуються вибори лише під прикриттям спільного патрулювання, яке абсолютно не гарантує основних компонентів безпеки учасників виборчого процесу.

Тобто, хорватський сценарій врегулювання конфлікту передбачав проведення виборів лише після демілітаризації, деокупації та створення всіх необхідних умов для роботи хорватських органів на тимчасово окупованих територіях. У варіанті президента Зеленського, відкидаються політична і безпекова складові, а також демілітаризація і роззброєння, натомість відразу ж просувається ідея проведення виборів.

Чому Зеленський озвучив такий сумнівний план? Це його власна ініціатива, чи нав’язана ідея РФ?

Дмитро Снєгирьов: Причин такої поведінки може бути кілька. По-перше, Володимир Зеленський, імовірно, намагається продемонструвати, що Україна має свою т.зв. «дорожню карту» врегулювання ситуації. За його логікою, це може допомогти країні поновити статус суб’єкта міжнародної політики. Тобто, Зеленський таким планом намагається підвищити суб’єктність держави, але не дуже професійним способом.

По-друге, не слід відкидати і можливої «російської руки» в подібних заявах, адже спільне патрулювання неможливе без прямого контакту з незаконними збройними формуваннями, чого і домагається РФ. У чому головні «підводні камені» такої пропозиції? З одного боку, президент Зеленський говорить, що ніколи не буде домовлятися з самопроголошеними республіками, а з іншого – висуває ідею введення спільних патрулів. Це взаємовиключні позиції. Неможливо організувати і проводити спільне патрулювання а) без узгодження списків і перевірки осіб на причетність до військових злочинів і б) без їхньої військової та психологічної підготовки та певної апробації цього досвіду. А все це передбачає прямі контакти з Луганськом і Донецьком, чого і вимагає Москва. Насправді, це прихований сценарій Кремля з врегулювання ситуації на Сході, у формі лише красивої обгортки.

Якою буде подальша доля Мінських угод, якщо офіційний Київ, Москва й ОБСЄ домовляться і введуть таке патрулювання кордону? Можна говорити, що ці домовленості будуть денонсовані чи підмінені?

Дмитро Снєгирьов: Таке спільне патрулювання кордону не передбачене Мінськими угодами, але про нього побіжно згадується в Законі «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Там чітко зазначено, що вибори на тимчасово окупованих територіях, відбуваються лише після передачі контролю над окупованою ділянкою кордону. І, що вкрай важливо – лише після передачі контролю Збройним силам України, тобто Києву. Про жодні спільні патрулі, в законі не згадується. Тобто, президент Зеленський намагається, як зараз модно говорити, «натягнути сову на глобус», відійти від Мінських домовленостей, і водночас відстояти власні національні інтереси. Однак, ще раз наголошую, що ідея введення спільних патрулів для проведення місцевих виборів, не передбачена ані чинним українським законодавством, ані Мінськими угодами.

Дмитро Снєгирьов
політичний експерт
«І ще один важливий нюанс. Спільне патрулювання і наявність спільної поліції у Хорватії, спиралося на міжнародний військовий контингент у кількості 5 тисяч осіб. Що стосується ОРДЛО, участь такого контингенту не передбачена. Якщо ми говоримо про хорватський досвід, то слід не забувати і про іноземну військову присутність на тимчасово окупованих територіях, як гаранта проведення виборів, здійснення спільного патрулювання і гаранта безпекової компоненти. І лише потім просувати політичну компоненту. Інакше виривається норма про спільне патрулювання із глобального контексту. МЗС та його глава Вадим Пристайко говорить про хорватський досвід завершення війни, вириваючи з контексту лише один його пункт й ігноруючи всі інші. Це абсолютно непрофесійно»

Ще одне важливе питання – чисельність таких спільних патрулів. Хорватські патрулі на початку мали близько 1300 сербів і до 200 хорватів, а також представників тимчасової адміністрації у ранзі миротворців. Що ж стосується патрулювання на україно-російському кордоні, то невідомо, в яких пропорціях буде представлений їхній склад, хто буде брати в них участь і ким буде представлена третя сторона.

Можливо такі спільні патрулі на Донбасі взагалі неефективні і від них слід відмовитися?

Дмитро Снєгирьов: Така загроза існує. За два роки існування спільних патрулів у Хорватії, вони продемонстрували високу неефективність. Зокрема, у 1996-1997 роках сталося декілька вбивств цивільних жителів хорватської національності.

І ще один важливий аспект – спільне патрулювання кордону у Хорватії допомогло вирішити проблему незаконного переміщення товарів (контрабанди), зокрема цигарок. Україна досі не спромоглася навести лад на лінії розмежування сторін, не те, що на кордоні ОРДЛО з Росією. Буквально на днях з’явилася інформація про затримання контрабанди цигарок з тимчасово окупованих територій на суму 20 мільйонів гривень. То навіщо Україні спільні патрулі на кордоні з Росією, якщо вони не будуть виконувати покладені на них завдання? Завдання Києва – забезпечити безпеку хоча б у тих районах, які він контролює. Тобто, покінчити з контрабандою автомобілів, цигарок, алкоголю і контрафактного золота, яка переміщується з тимчасово окупованих територій.

загрузка...
Фото: Фокус
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!