Співпраця України та МВФ: чи буде п’ятий транш?

Співпраця України та МВФ: чи буде п’ятий транш?
Фото: EPA

Закономірне питання цього року – чи продовжать західні партнери фінансово допомагати Україні? Ми так і не отримали п’ятий транш від МВФ, на який розраховували минулої осені (2,5 млрд доларів США), і 600 млн євро макрофінансової підтримки від ЄС під кінець 2017 року.

Причина – невиконання реформ і зовнішніх зобов’язань, які Київ пообіцяв у відповідь на гроші. На думку західних партнерів реформи проходять не так успішно і швидко, як того очікували.

Українську владу критикують за мляву і непослідовну боротьбу з корупцією, наступ на антикорупційні органи, свідоме затягування важливих трансформацій у країні. До слова, деякі вимоги – антисоціальні. І в цьому сенсі у влади вибір не великий. Продовжувати йти на непопулярні заходи в суспільстві з високим рівнем невдоволення та недовіри до уряду або проводити реформи вибірково, сподіваючись на милість і розуміння Заходу.

До певного моменту це спрацьовувало. Але судячи з останньої риторики зарубіжних партнерів, авансам на реформи прийшов кінець. Виділяти гроші будуть за фактом виконання домовленостей. Більш того, питання все частіше стоїть так: чи буде головний фінансовий кредитор України МВФ продовжувати співробітництво з Києвом? Чого очікувати, якщо Фонд відмовиться від роботи з урядом? Розбираємо ситуацію.

Що потрібно виконати Україні

Детально про виконання урядом узятих зобов’язань перед МВФ ми писали в цьому матеріалі. В кінці 2017 року Фонд нагадав про основні нереалізовані завдання:

  • закон про антикорупційний суд;
  • підвищення цін на газ для населення;
  • пенсійна реформа;
  • зняття мораторію на продаж землі і запуск земельної реформи;
  • закон про приватизацію.

Антикорупційний суд

У фінустанові запевнили, без цих маяків розраховувати на фінансову допомогу Україні не варто. Серйозність намірів Фонду підтверджує недавня критика президентського закону про антикорупційний суд. У МВФ вважають, що законопроект не відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії. Там висунули ряд жорстких вимог до Адміністрації президента про усунення невідповідностей. Директор департаменту комунікацій МВФ Джеррі Райс:

«У листі, який було надіслано органам влади України, висловлено занепокоєння МВФ щодо відповідності деяких положень законопроекту зобов’язанням України за програмою МВФ і рекомендаціям Венеціанської комісії. Тепер ми сподіваємося, що влада врахує ці побоювання з боку співробітників МВФ і змінить законопроект між читаннями в парламенті»

До претензій Фонду приєдналися Всесвітній Банк і ЄС. На Банковій пообіцяли вдосконалити документ. А Верховна рада і зовсім відмовилася розглядати цей законопроект, який президент вносив до парламенту як невідкладний.

Підвищення цін на газ

Підвищення цін на газ залишається головним болем для уряду. Україна повинна була підняти вартість природного газу для населення виходячи з імпортної ціни, яка істотно зросла на світових ринках. Але не зробила цього, побоюючись народного невдоволення. Ціни для промисловості врегульовані відповідно до ринкових. Для населення перегляду не було з 2016 року.

Влада намагалася домовитися з Фондом про відстрочку, але безуспішно. Міністр фінансів Данилюк не зміг переконати партнера у перегляді вимоги. Без зростання ціни Київ не отримає кредит. Тому очікується, що вартість газу виросте в 2018 році орієнтовно на 18%. І справа не тільки в майбутньому транші. Як пише «Економічна правда» з посиланням на експерта Стратегічної групи радників по підтримці реформ (SAGSUR) Карела Хірмана:

«Вимога про перерахунок цін стосується не стільки питання нового траншу, скільки свідчить про невиконання домовленостей, під які кредитор вже виділив фінансування. Якщо їх не виконати, є загроза, що постане питання про повернення останнього траншу (квітневого 2017 г. – прим.авт.)»

Пенсійна реформа

Пенсійну реформу, вже прийняту і запущену в Україні, в МВФ також розкритикували. Зокрема, Джеррі Райс повідомив, що вона містить недоробки, які необхідно усунути:

«Законодавство про пенсійну реформу включає ряд важливих положень, які необхідні для модернізації пенсійної системи. Разом з тим, присутні певні вади, які нівелюють передбачуване стимулювання громадян, які працювали більш тривалий термін і зробили великі внески в пенсійну систему. Це робить її нестійкою, і ми вважаємо, що необхідна певна робота щодо усунення цих вад»

Зняття заборони на продаж землі

Земельна реформа – єдина вимога, яку МВФ погодився трохи відстрочити для Києва, на рік. За словами представника Фонду в Україні Йости Люнгмана:

«Ми не відмовилися від цієї реформи. Ми вирішили її відкласти на 2018 рік для того, щоб дати час для її комплексної розробки та знаходження консенсусу в суспільстві»

Замість земельної реформи Фонд поставив іншу умову – провести масштабну приватизацію держвласності. Влада «зрозуміла» завдання МВФ по своєму – Рада продовжила мораторій на продаж землі ще на один рік.

Закон про приватизацію

18 січня 2018 року Верховна Рада прийняла закон про приватизацію. Документ уніфікує норми приватизації, діючі в даний момент. Серед ключових положень:

  • поділ об’єктів на дві групи – велика приватизація (вартість активів понад 250 млн грн, продаж із залученням інвестиційного радника) і мала приватизація (продаж на електронних аукціонах);
  • залишаються дві процедури приватизації – викуп та аукціон;
  • скорочення терміну підготовки об’єкта до продажу – зменшення гарантійного депозиту для учасників торгів до 5% і визначення ціни за балансовою вартістю;
  • суперечки навколо приватизації вирішуються виключно за допомогою міжнародного арбітражу;
  • введення мораторію на банкрутство приватизованих об’єктів і обмеження на оскарження продажу до 3-х років з метою захисту прав інвесторів на сприятливі умови старту роботи і від рейдерів;
  • первинний продаж за принципом класичного аукціону з підвищенням ціни (в разі не продажу, кожний наступний продаж буде проходити з дисконтом від первинного).

Об’єкти великої приватизації затверджуються Кабінетом міністрів за поданням Фонду держмайна. Не можна продавати державні медичні та навчальні заклади. У цьому році уряд планує розпродати близько 200 держкомпаній.

Як пишуть експерти, редакція закону, прийнята до другого читання, істотно усунула ризики приватизації початкового законопроекту. Серед основних – недопущення багатьох інвесторів, включаючи західних, до торгів через можливий зв’язок з країною-агресором. Розповідає народний депутат Вікторія Пташник:

«Норма про нібито «країну агресора» (а насправді про всі західні іноземні фонди, що мають, в тому числі, активи РФ) істотно звужувала коло потенційних покупців і виводила з процесу багатьох іноземних суб’єктів. Але насправді, такі обмеження грають на руку нашим рідним олігархам, які за відсутності конкуренції, за безцінь скуповують об’єкти приватизації. Тоді як міжнародні інвестори дуже красиво усуваються від приватизації і не приносять зайвих клопотів «патріотичним» покупцям»

Ймовірно, що ця норма, в її початковому формулюванні викликала б критику і несприйняття західних партнерів. Чого в результаті вдалося уникнути, замінивши формулювання в законі на більш лояльне:

«Не можуть бути покупцями фізичні та юридичні особи, щодо яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції», а також пов’язані з ними особи»

Закон містить і ряд інших ризиків, які можуть використовуватися урядом і зацікавленими особами для ручного режиму приватизації. На практиці це може призвести до результатів, протилежних очікуванням. Ймовірно, західні партнери ще висловлять свою думку щодо прийнятого закону, як це відбувається по відношенню до інших реформ і зобов’язань.

Чи буде п’ятий транш

Якщо Україна зможе подолати вищеописані невідповідності, з високою ймовірністю нові перерахування надійдуть на рахунки НБУ і до держбюджету. Формально п’ятий транш, про який згадувалося на початку статті, перенесений на перший квартал 2018 року. Всього на поточний рік очікується отримання двох грошових переказів загальною вартістю 3,5 млрд доларів США. В уряді розраховують на ці гроші, як і на співпрацю з Фондом. 18 січня на зустрічі з представниками німецького бізнесу прем’єр Володимир Гройсман зазначив:

«Ми налаштовані на подальшу співпрацю з Міжнародним валютним фондом, і будемо всебічно підтримувати наш економічний розвиток. Уряд очікує прийняття законодавчих рішень про проведення масштабної приватизації на основі англійського права і створення антикорупційного суду»

Національний банк та міністерство фінансів також очікують співпраці і налаштовані оптимістично, але допускають, що транші можуть прийти пізніше, ніж заплановано. В.о. голови Нацбанку Яків Смолій передбачає, що гроші будуть перераховані не раніше другого кварталу. Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб висловив припущення, що якщо до початку липня траншу не буде, це означатиме припинення програми з Україною:

«Зараз ми заново оцінюємо, наскільки це ймовірно, але чисто технічно, перший квартал уже не виглядає реальним. Більш реалістично вже отримання траншу в 2-му кварталі. Коли ми отримаємо транш, в першому чи другому кварталі, значення для інфляції особливого немає. Важливіше сам факт продовження співпраці. Відсутність рішення по траншу МВФ до кінця другого кварталу буде свідчити про те, що поточна програма EFF з високою ймовірністю вже не відновиться»

Міністр фінансів Олександр Данилюк, який в середині грудня минулого року говорив про ймовірність декількох траншів, змінив свою думку через місяць:

«Звичайно, передвиборний рік все ускладнює. Але ми досягли певного темпу змін, наростили інерцію, цю швидкість руху важливо не втратити та імплементувати закони, які вже були, і ті, які ще будуть прийняті. Для цього фокус повинен бути не на виборах, а на реформах. Ми собі не можемо дозволити зупинитися. А якщо ми це зробимо, то питання про продовження програми МВФ у нас взагалі не виникне. Якщо реформ не буде, не буде і програми, тут все просто»

У Національному банку зробили припущення, що Україні вже зараз потрібно починати діалог про нову програму співпраці з МВФ:

«Тривала затримка з отриманням чергового траншу від МВФ – головний ризик для фінансової стабільності. Без підтримки міжнародних інститутів успішне рефінансування 20 млрд доларів суверенного і гарантованого державою боргу з терміном погашення в 2018-2020 роках малоймовірно»

Разом з тим, міністр Данилюк зазначив, що нова програма – не на часі:

«Нова програма не обговорюється. І що могло б в ній бути? Невиконані пункти нинішнього меморандуму? Необхідно в рамках чинного співробітництва реалізувати максимум. В першу чергу, мова йде про пріоритетні реформи, необхідні в рамках цієї програми. Тільки після її виконання ми можемо думати про наступні кроки у співпраці з Фондом»

Позиція МВФ

Міжнародний Валютний Фонд не робить різких заяв про припинення співпраці. Як вже говорилося вище, він наполягає на вимогах, зафіксованих у поточній програмі. Говорить представник Фонду в Україні Йоста Люнгман:

«Діюча програма, на наше переконання, відповідає потребам сьогоднішнього дня і важлива для забезпечення стійкого зростання, плодами якого зможе скористатися все населення – те, що так потрібно Україні. У нашому діалозі з владою ми сфокусовані, як і раніше, на успішному впровадженні діючої програми»

Як повідомив прес-секретар Фонду Джеррі Райс, глава МВФ Крістін Лагард і президент Петро Порошенко незабаром зустрінуться на економічному форумі в Давосі, щоб обговорити поточний стан справ:

«Мадам Лагард і президент Порошенко планують зустрітися в Давосі, як вони робили це під час попередніх форумів. Що вони обговорять? Це вже як вони вирішать. Але я думаю, що вони обговорять останні події і перспективи реформ в Україні»

Чи зможе Україна обійтися без грошей МВФ

Незважаючи на те, що 2018 рік – не найбільш піковий в плані погашень зовнішніх зобов’язань і внутрішнього боргу, експерти вважають, що без грошей МВФ Україну чекає криза та фінансова нестабільність. Теоретично обійтися без фіндопомоги можна, але за рахунок проїдання золотовалютних резервів країни. Перспектива такої економіки – негативна, оцінюють експерти. Сергій Фурса вважає, що на кону не тільки гроші:

«Фонд зараз не тільки гарант нашого економічного добробуту, а й основний союзник у війні з Росією. І ціна розриву відносин з МВФ буде відповідною. Всі економічні агенти отримають чіткий сигнал. І не тільки західні інвестори, які закриють будь-які програми по інвестиціях в Україну. Інвестицій не буде. Економічне зростання почне згасати. Резерви будуть танути. Дотягнемо ми так до виборів президента? Цілком можливо. Чи вистачить ресурсів далі? Ні. Тому що по боргах доведеться платити. Тому що нових грошей не буде. І якщо просто без МВФ нам буде дуже боляче, то в момент циклічної кризи і без МВФ нас чекає катастрофа. Якою напевно буде користуватися Росія»

Світлана Заліщук, народний депутат БПП, також негативно оцінює перспективи розриву відносин:

«2018 рік – піковий для погашення Україною валютного боргу. Без грошей МВФ це буде неможливо. Створення Антикорупційного суду в 2018 році стане головним викликом і умовою для Порошенка щодо збереження Заходом підтримки України»

Єдино правильним шляхом для держави, як вважає глава Стратегічної групи радників по підтримці реформ в Україні Іван Міклош, буде продовження реформ і виконання вимог Фонду:

«Це нормально в демократичних країнах, коли політики перед виборами не хочуть робити реформи, тому що люди реформ бояться. Але в 2018 році потрібно, щоб реформи тривали. Тому що Україна в ситуації, коли без реформ не буде прогресу, а люди потребують прогресу. Так як (без реформ) Україна не зможе фінансувати свої зобов’язання без програми Валютного Фонду, а значить – необхідно, щоб були виконані ці зобов’язання»

Реформи повинні бути ефективними, сам факт прийняття законів мало що змінить, впевнений Міклош. І реакція МВФ на українські трансформації тому підтвердження:

«Але не тільки потрібно мати якийсь Антикорупційний суд – потрібно мати такий суд, який буде працювати. І не тільки за назвою антикорупційний, а той, що буде боротися з великою корупцією»

У держбюджеті передбачено отримання фінансової допомоги крім коштів МВФ. 17 млрд гривень уряд планує залучити від інших інвесторів: іноземних держав (Німеччини, Японії, Польщі, Угорщини), фондів і банків (у Міжнародного банку розвитку і реконструкції 6,8 млрд грн, у Європейського інвестиційного банку 6,4 млрд грн). Це значно нижче, ніж планувалося залучити у МВФ.

Те, що Україна в 2017 році вийшла на ринки євробондів і зайняла більше 3 млрд доларів США до 2032 року може мати і свої наслідки у співпраці з МВФ, вважає експерт Андрій Блінов:

«Повернення на цей ринок частково переконує уряд, що можна не поспішати виконувати умови Меморандуму з МВФ, а в 2018 і зовсім обійтися без його кредитів. Хоча Валютному фонду в цьому році ми повинні виплатити 2,4 млрд доларів за боргами 2014-15 рр.»

Як буде діяти влада, стане відомо вже скоро. Петро Порошенко буде переконувати МВФ працювати з Україною і далі. Як і Європейський Союз про надання нового пакету фіндопомоги. Розривати співпрацю намірів немає у обох сторін, але поторгуватися, як це часто практикується, Київ ще спробує.

Марія Гелюх

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Теги Запису
Слідкуйте за UA.News в Telegram. Дізнавайтеся важливі новини першими.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: