Справа Олега Сенцова: як орудує російське правосуддя

Справа Олега Сенцова: як орудує російське правосуддя

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

13 липня Олегу Сенцову виповнюється 41 рік. Український кінорежисер, сценарист, громадський активіст і патріот. Лауреат Шевченківської премії. Політв’язень РФ з серпня 2015 року відбуває термін в колонії суворого режиму. У лютому 2016 року був переведений до Якутської в’язниці. До ув’язнення ще майже рік, з травня 2014 року, знаходився під арештом в ізоляторах Криму, а потім Росії.

Справа Сенцова шита білими нитками

Ім’я Олега сьогодні стало певним символом. Символом усіх політв’язнів громадян України, яких незаконно утримує агресор. Олег – уродженець Криму, житель Сімферополя. Під час анексії півострова, під приводом боротьби з тероризмом, російські спецслужби витягували із суспільства проактивних та патріотично налаштованих до України кримчан. Людей, які були здатні ідейно протистояти загарбницькому режиму.

На даний момент таких у Росії – 17 осіб, як стверджує Валерія Лутковська, Уповноважений України з прав людини. Олег Сенцов серед них. Йому інкримінували створення і керівництво терористичним угрупуванням на території півострова. За це Олег отримав 20 років суворого режиму. Свою вину кримчанин не визнає і участь у тероризмі заперечує.

Об’єктивного розслідування ніхто проводити не збирався. Для російських правоохоронців Олег – терорист і загроза правлячому режиму. Ні доводи адвокатів, ні свідчення самого Олега, ні здоровий глузд, ні відсутність доказів його причетності до підпалу офісів російських політичних партій і підриву пам’ятника Леніну в Сімферополі до уваги не бралися. Згадують друзі і колеги Сенцова:

«Щодо Олега, я дуже добре пам’ятаю його слова, які прямо протилежні звинуваченням. Він відзначав, що ніяких радикальних дій в Криму бути не може, тому що тут військові і ситуація зовсім інша, ніж була на Майдані. Тільки мирні акції – ось все, що може бути», – розповідає Галина Джикаева, керівник кримського арт-центру «Карман».

Російське правосуддя навіть не намагалося розібратися в деталях і фактах справи. Та й справи як такої не було. Зверху була дана вказівку посадити за будь-яку ціну і надовго. Звинувачення та свідчення інших фігурантів розслідування були сфабриковані, а факти принизливого ставлення до Олега з боку каральної системи Росії суд взагалі не взяв до уваги. Під вигаданим приводом схильностей українського кінорежисера до садомазохізму, побиття і катування над Сенцовим від російських спецслужб списали з рахунків. Як і відсутність будь-яких доказів його провини.

Висмоктані з пальця свідчення проти Сенцова спецслужби отримали звичним для них чином. Під тортурами заговорили «співучасники терористичної групи» кінорежисера – Євген  Афанасьєв та Олексій Чирній. За це обидва отримали знижку до вироку – по 7 років. Під фінал судового процесу Афанасьєв публічно відмовився від свідчення проти Олега, заявивши, що обмовив Сенцова. Але і це не вплинуло на свідомо запланований вирок. Дослівно звинувачення було таким:

«Будучи прихильником необхідності зміни влади в Україні в 2014-му році, Сенцов виїжджав до Києва, де в складі підрозділу Автомайдану і разом з Правим сектором брав участь в протестах. Там він прийняв ідеологію Правого сектора, встановивши контакт з її лідерами, а пізніше отримав від них вказівку створити на території Криму структурний підрозділ Правого сектора і перейти до терористичної діяльності з метою дестабілізації органів влади Криму та впливу на прийняття органами РФ рішення про вихід Криму з її складу»

Що відбувається зараз навколо справи Сенцова?

Не дивлячись на те, що світова громадськість і багато представників кіноіндустрії, навіть російської, зверталися до влади і особисто Путіна з проханням помилувати кінорежисера, реакції не було. Україна зі свого боку веде переговори про звільнення Сенцова, Кольченко та інших політв’язнів. Але поки безуспішно. Відносно цих засуджених є певні складності. Розповідає Лутковська:

«Є 17 осіб, за якими ми працюємо постійно. Ті, які вже засуджені або перебувають в процесі. Ми ведемо переговори, щоб було визнано їх українське громадянство. Це як раз проблема Сенцова і Кольченко, тому що вони кримчани і перебували в сімферопольському СІЗО. У цей час був прийнятий спеціальний закон для Криму в РФ, щодо того що вони є громадянами РФ автоматично, хоча ні Сенцов, ні Кольченко не отримували російські паспорти»

Двоюрідна сестра Сенцова Наталія Каплан коментує поточну ситуацію з ув’язненням кінорежисера:

«Наскільки я знаю, тривають якісь переговори, але я в них участі не беру і не знаю їх суті, не знаю подробиць. Політики говорять: «Ми працюємо над цим» … Усі суди в Росії ми програли, і за фактом зараз дійсно нічого не відбувається. Справа комуніційована в ЄСПЛ, але скільки вона там ще пролежить до розгляду, ніхто точно сказати не може»

З боку суспільства Олега не забувають. Його колеги по цеху, друзі і просто однодумці проводять різні акції на підтримку звільнення кінорежисера. У день його народження у багатьох містах України покажуть фільм Аскольда Курова «Процес», присвячений подіям затримання і суду над Сенцовим.

Після звільнення Надії Савченко з боку України дещо вщухла масована кампанія тиску на Росію в частині звільнення інших українських політв’язнів. Принаймні, складається таке враження. А тиск необхідно не тільки продовжити, але і посилити на державному та дипломатичному рівні. І довести до логічного завершення розгляду справи, які порушила прокуратура України за фактом незаконного викрадення, утримання, тортур і позбавлення волі українських громадян. І усіх виявлених причетних та винних – покарати за статтею державної зради. Тільки на відміну від російської каральної системи, діяти виключно в рамках закону і з дотриманням прав людини.
Марія Гелюх

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!