Розвиток будівництва країною-агресором газотранспортної магістралі «Північний потік-2», обумовлює проблему національної безпеки США і зростання зовнішньополітичних викликів. Зростає загроза не лише втрати економічних інтересів, а й збільшення військової присутності РФ на Балтійському морі. Очевидним вже є той факт, що РФ збільшила свою військову присутність в Азовському морі під приводом захисту Керченського мосту. Так само можливе збільшення військової присутності РФ і у Балтійському морі, що є загрозою для ЄС.
Ця проблема обумовлює все більшої гостроти в пошуках партнерського консенсусу США і ЄС в контексті забезпечення економічної та військової безпеки. Йдеться про адекватну реакцію на агресивну політику РФ, що обумовлює виклики світовому порядку, загрози національній безпеці, та необхідності реалізації політики санкцій, спрямованої на приборкання країни-агресора.
Але враховуючи політику стримування США та розвиток протекціоністського тиску, можна вважати плани російського монополіста занадто оптимістичними.
Нагадаємо, 12 грудня у Конгресі США ухвалили резолюцію проти завершення будівництва «Північного потоку-2».
Отже, санкційна пауза, яка виникла в результаті проміжних виборів до конгресу та тимчасового припинення роботи уряду США, доходить до свого логічного завершення.
Після 4-місячної перерви конгрес повертається до обговорення нових заходів проти РФ. І цього разу, предметом дискусії є вагомий вплив - заборона на інвестиції в державний борг країни та відключення держбанків від світової системи доларових розрахунків.
Як анонсував фінансовий комітет палати представників на сайті відомства, новий склад конгресу проведе свої перші слухання у новому складі вже взавтра, 12 лютого. Тема засідання: «Використання санкцій та економічного держуправління в контексті національної безпеки США і зовнішньополітичних викликів».
Розгляд питання передбачає комплексний характер, маючи намір розглянути всі країни санкційного списку, включаючи Іран, Північну Корею та Венесуелу. Але «особливу увагу» буде приділено саме агресору - РФ, йдеться в меморандумі на сайті відомства.
Нагадаємо, з 2014 року США ввели санкції по відношенню до фізосіб, компаній та держструктур країни-агресора за «втручання у вибори, агресію в Україні і в Криму, хімічну атаку в Великобританії, дії в Сирії, ігнорування санкцій проти КНДР, порушення прав людини». Проте всі ці заходи виявилися недостатніми, щоб «стримати» російське керівництво «від зазіхань на інтереси США і загальносвітові цінності», підкреслює комітет.
Санаційна політика США суттєво розширюється на тлі активних агресивних ді РФ. За минулий рік до конгресу Сполучених Штатів надійшло 10 законопроектів щодо санкційних заходів проти РФ.
Перший законопроект S.2313 (HR4884) - був внесений 16 січня і вимагає заблокувати активи 6 держбанків РФ, «Газпрому», «Роснефти» і ЛУКОЙЛу, заборонити інвестиції в новий держборг, а також розширити санкції проти чиновників і олігархів.
Другий законопроект HR 5428 від 5 квітня вимагає блокування активів і заборони на доларові розрахунки вже для 7 держбанків («Сбербанк», ВТБ, «Газпромбанк», «Банк Москви», «Россельхозбанк», «Промсвязьбанк» і ВЕБ), а також запровадження обмежень на операції з деривативами.
Третій законопроект S.2780 (HR6475, HR 6573) був внесений 26 квітня. Цим проектом передбачається визнання РФ державою-спонсором тероризму.
Наступний документ - HR5910 – було подано 29 травня і вимагає кіберсанкцій у відповідь на кампанію дезінформації.
Внесений 18 липня до Сенату законопроект (S.3229) передбачає повну заборону фінансування російських енергопроектів. Тоді ж до палати представників надійшов пом'якшений варіант санкцій проти держбанків (HR6423), згідно якого під обмеження повинні потрапити лише три держбанки.
Узагальненим законопроектом став законопроект (S.3336), який внесли на розгляд 1 серпня. Він є підсумком всіх попередніх законодавчих ініціатив. Цей законопроект було підтримано обидвома партіями. Крім нових санкцій проти нових чиновників і олігархів він вимагає, щоб як мінімум один держбанк був відключений від можливості проводити доларові розрахунки, а іноземним інвесторам було б заборонено купувати нові облігації уряду РФ.
Враховуючи думку багатьох експертів, санкції проти держбанків є найбільш небезпечними для РФ. По суті це означає руйнацію системи наповнення економіки доларами. Абсолютно всі транзакції в доларах США здійснюються через коррахунки в банках США. І якщо банкам США заборонять працювати з російськими банками, рятувати ситуацію доведеться ЦБ і Мінфіну за рахунок своїх резервів, і конвертація доларових вкладів в рублі стане реальністю.
В цій ситуації цілком реальний сценарій хвилі відтоку капіталу з російського ринку, що призведе до посилення девальваційного тиску на рубль. Як зазначають експерти, курс долара може підскочити до 76 рублів. В цих умовах економіка відновить падіння, а центральний банк буде вимушений підняти ключову ставку до 8,75% річних і, можливо, навіть впровадити контроль над рухом капіталу.
Політика санкцій США, яка спрямована на приборкання країни-агресора, ініціативами конгресу не обмежується. Як і раніше, актуальним залишається другий раунд санкцій від адміністрації Дональда Трампа за злочини у справі Скрипалів. Адміністрація президента США також готує нові заходи через інцидент в Керченській протоці і відмови Москви повернути Києву затриманих моряків, про що заявив спецпредставник США по Україні Курт Волкер.
Міжнародне рейтингове агентство Moody's наголошує, що посилення санкцій - це питання найближчих місяців, а анонсовані заходи можуть бути згодом розширені. До обмежень на купівлю нового держборгу можуть додатися санкції проти вторинного ринку цінних паперів, які передбачатимуть заборону навіть тримати облігації уряду РФ. Аналогічні санкційні заходи можуть бути застосовано також до облігацій комерційних банків.
Реалізація санаційної політики призведе до нового зниження суверенного рейтингу РФ, попереджає Moody's, що поставить під сумнів реалізацію багатьох великих інвестиційних програм, в тому числі проектів «Газпрому».
