Китай збільшує військовий бюджет, Росія загрожує світу ракетою з ядерною енергетичною установкою «Гіві», а США вперше за 10 років оновлюють військову доктрину. У ній перші дві держави оголошуються головними небезпеками для країни. У НАТО дипломатично заявляють, що не хочуть «холодної» війни, але вже відкривають нові стратегічні центри в Європі. Країни Балтії та Скандинавії також збільшують військові бюджети, тверезо оцінюючи зовнішню політику РФ.
У звіті Національної розвідки США, опублікованому 13 лютого, в черговий раз констатують, що ймовірність повномасштабного протистояння дуже велика. Ядерна доктрина американців також передбачає жорстку позицію по відношенню до РФ у відповідь на погрози Євросоюзу.
Про ймовірність: де коротко, там і рветься
КНДР, головний провокатор минулого року, все ще залишається ключовою фігурою для провокації початку війни. Після Олімпіади Кім Чен Ин заговорив про об'єднання Північної та Південної Кореї. Він також готовий до переговорів щодо ядерних випробувань. Але поки грунт хиткий, і навіть обмежена атака може спровокувати тотальну війну, якщо дипломатія зазнає поразки. Над своєю ядерною програмою продовжує працювати Іран. Немає приводів вважати, що країна буде поводитися адекватно у разі успішних випробувань.
Проте, КНДР є не єдиним можливим тригером повномасштабного протистояння. РФ і Китай вже давно готові оскаржувати статус-кво – домінування США на міжнародній арені – і дивитися на свої регіони, як на сфери впливу, в яких їхні позиції будуть лідируючими. Для Китаю це – Східна Азія; для Росії – Східна Європа та Центральна Азія. Будь-яка різка ескалація конфлікту також може відкрити скриньку Пандори.
Якщо 70 років тому ядерна зброя була стримуючим фактором, то зараз може стати додатковим ризиком. Технології прив'язані до супутників, доступ до яких, теоретично, можна отримати, використовуючи кібератаки.
Джерело напруги – війна в Сирії. Кількість жертв авіаударів, хімічних атак і військових дій продовжує зростати. Протистояння між силами союзників США і асадитами, за підтримки РФ, загострюється. Франція і Великобританія заявили про готовність завдати удари, коли отримають незаперечні докази використання хімічної зброї проти мирного населення. Поки що координація між США і РФ утримує боку ескалації конфлікту до рівня держава-держава. Але чи буде так завжди?
Дозволимо підбити підсумки у цьому питанні фахівцям американського видання The Economist:
«Ані Китай, ані Росія не хочуть прямої військової конфронтації з Америкою, яку вони напевно програють. Але вони використовують свою зростаючу жорстку владу іншими способами, зокрема, використовуючи «сіру зону», де агресія і примус працюють трохи нижче рівня, який міг би зіткнутися з військової конфронтацією із Заходом. В Україні Росія використовувала силу, дезінформацію, інфільтрацію, кібервійни і економічний шантаж у відносинах, які демократичні суспільства не можуть копіювати і тому важко дати відсіч. Китай більш обережний, але він окупував і гарнізонував рифи та косяки у спірних водах»
Якщо війна, то - два на два
Найімовірніший сценарій, який розглядають багато експертів, це війна США та НАТО проти КНР і РФ. Варто зробити застереження, у разі масштабного протистояння американців і союзників у конфлікті з РФ, виключати того, що китайці «вставлять ніж у спину» саме росіянам, не можна. Результат такого протистояння очевидний - поразка федерації. Якщо припустити війну КНР проти США, то тут теж майже очевидно, що росіяни використають настільки глибоку кризу для атаки на країни Східної Європи та Балтії.
Поки що дійсно є привід вважати, що США і НАТО, куди ми прагнемо, отримають перемогу союзом суперників.
Наприклад, короткий огляд від Business Insider звів все до чотирьох параметрах: авіація, танки, військові кораблі, підводні човни. Згідно їхнього аналізу стану збройних сил і кількісних показників за всіма пунктами (крім танків), американцям вдасться здобути перемогу. При цьому мова не йде про повне домінування, акцент – на серйозних втратах і сумнівах щодо перемоги у разі повноцінного вторгнення. В умовах динаміки розвитку технологій навіть при такому простому підході баланс сил може гойднутися в будь-яку зі сторін досить різко. Тим більше, КНР і РФ вже довели свої можливості. Знову процитуємо The Economist:
«Китай і Росія використовували військові технології, винайдені Америкою, такі як далека прецизійна атака та електромагнітна зброя, щоб суттєво збільшити вартість втручання проти них. Обидві (держави - ред.) Використовували стратегії асиметричної війни для створення мереж «проти доступу/відмови в зоні». Китай прагне витіснити американські військово-морські сили далеко в Тихий океан, де вони більше не можуть безпечно відчувати владу в Східному і Південно-Китайському морях. Росія хоче, щоб світ знав, що від Арктики до Чорного моря вона може завдати вогневого удару сильнішого, ніж її противники, і що вона, не вагаючись, зробить це»
Більш детальний аналіз протистояння США з КНР і Росією провів оглядач американського військового видання The National Interest Роберт Фарлі. На його думку, Штати зможуть успішно протистояти на два фронти, з огляду на надійний тил у Європі у вигляді НАТО. Альянсу вдалося б відтягнути на себе сили РФ, щоб успішно протистояти агресорам в Тихому Океані.
«Попри занепокоєння з приводу прихильності окремих американських союзників в Європі, у Сполучених Штатів немає підстав для боротьби з Росією окремо в разі збереження цілісності альянсу НАТО. Якщо США втягнуться у боротьбу, за ними підуть Німеччина, Франція, Польща і Велика Британія. У більшості стандартних сценаріїв навіть виключно європейські союзники надали б НАТО грандіозне середньострокову перевагу у боротьбі з росіянами; Росія могла б захопити країни Балтії, але вона сильно постраждала б від ВВС НАТО і, ймовірно, довго не змогла б зберігати контроль над окупованою територією ... Ядерні сили США забезпечили б страховку від рішення росіян застосувати тактичну або стратегічну ядерну зброю»
У тому випадку, якщо буде використана ядерна зброя, масштаб катастрофи вже не передбачатиме переможців і переможених. Що стосується протистояння в Тихому Океані, Фарлі відштовхується від того, що американські авіаносці та їхній супровід зможуть заблокувати РФ і КНР на воді. У цього, затвердження, на жаль, є один суттєвий недолік. Якщо припустити, що в Атлантиці сили Альянсу зможуть здолати РФ, розгортання авіаносних груп не відбувається моментально. Це може дати певну фору КНР і РФ, які поки що програють і технічно, і кількісно, але не стоять на місці.
Армія як бізнес-модель
Оновлена військова доктрина США складається з трьох ключових пунктів і однієї простої думки. Потужна смертоносна зброя, нові союзи/союзники, реформування армії у бік гнучкості та децентралізації дадуть Штатам таку перевагу, за якої КНР і РФ навіть не ризикнуть думати про масштабне протистояння.
Реформування військових сил передбачає відповідальність перед платником податків, як інвестором, скорочення бюрократії та застосування методологій ІТ-розробки. Останнє передбачає динамічну поетапну реалізацію проектів, масштабованість і високу швидкість прийняття рішення на рівні напрямків.
«Запорука успіху для країни не в тому, хто перший розробить нову технологію, а скоріше в тому, хто краще інтегрує її і перетворити на зброю ... Нашими пріоритетами стануть «швидкість доставки», постійна адаптація та часте модульне оновлення»
У доктрині вказується і на те, що «структура та процеси управління Департаменту не написані на камені», оскільки є лише засобом для розширення можливостей військовослужбовців. Зі структури ВС США будуть забиратися підрозділи, які, так чи інакше, гальмують процеси.
Також у документі зроблено акцент на максимально прозорому рівні операцій і фінансуванні, які без проблем піддаються аудиту.
«Департаменту необхідна мотивована, різноманітна і висококваліфікована цивільна робоча сила. Ми будемо черпати нові навички і доповнювати наш нинішній штат експертами з інформаційних технологій, вченими-інформатики, програмістами, фундаментальними науковими дослідниками та інженерами, щоб використовувати інформацію, а не просто управляти нею»
Держдеп також планує створення нових партнерських угод між державним і приватним секторами для роботи з малими компаніями, стартапами та університетами. Також мова йде про те, що програмне забезпечення та рішення, пов'язані з технологіями, мають бути орієнтовані на швидку заміну або адаптацію, а не проектуватися на десятиліття вперед.
Гонка озброєнь тут і зараз
Незважаючи на дипломатичну риторику, можна сміливо говорити про те, що гонка озброєнь почалася і результати на фініші зараз невідомі нікому. Свого часу економіка СРСР не витримала темпів, що стало однією з причин розвалу авторитарної держави.
У найближчій перспективі такий варіант навряд чи розрядить ситуацію, а кількість гарячих точок явно не спадає. Чи вистачить США та НАТО амбіцій і засобів відновити своє безперечне домінування на міжнародній арені, покаже час, якщо черговий регіональний конфлікт не перетворитися в світовій.
Володимир Крекотін
