Американські конгресмени, які підготували за рік шість законопроектів про розширення санкцій проти РФ, отримали новий привід дати рух документам, розгляд яких почнеться на початку 2019 року.
Як повідомляє The Washington Post, в комітет сенату США із розвідки надійшли підсумки розслідування «кампанії з дезінформації» на президентських виборах 2016 року, яку, як вважають у Вашингтоні, було ініційовано Росією.
Аудиторія була розділена на цільові групи: консерватори і люди правих переконань отримували таргетовану рекламу, спонукають їх голосувати за Трампа, в той час як серед прихильників демократів сіялась недовіра до виборів.
Виявити «російський слід» можна було не складно та швидко, вважають автори доповіді: деякі рекламні оголошення оплачувалися в рублях, а в низці акаунтів, задіяних у кампанії, в контактних даних були вказані російські телефонні номери.
Особливо ефективно було використано Facebook, де аудиторія залучених в кампанію публікацій сягла 126 млн осіб.
99% людей вдалося залучити через 20 акаунтів, які контролювалися «Агентством інтернет-досліджень» Євгена Прігрожіна, також відомим як «фабрика тролів».
У їх числі - Being Patriotic, Heart of Texas, Blacktivist і Army of Jesus, публікації яких згенерували 39 млн лайків, 5,4 млн реакцій і 3,4 мільйона коментарів.
Ще 20 млн осіб потрапило під кампанію дезінформації в Instagram, в якій брали участь 133 російських аккаунта, які публікували 2600 постів на місяць в період виборчої кампанії. Їм вдалося отримати 185 млн лайків і 4 млн коментарів користувачів.
«Соціальні мережі з механізму координації громадянського суспільства перетворилися в модельований інструмент громадського контролю, доступний політикам як в демократичному суспільстві, так і в диктаторських режимах», - цитує The Washington Post висновки доповіді.
Нагадаємо, санкції, що запроваджено, у 2018 році для країни-агресора обумовили відчутні економічні проблеми, а також занепад певних стратегічних напрямків.
Як спрогнозували експерти міжнародного рейтингового агентства S&P, у найближчий рік економіка країни-агресора, яка отримує дві третини валютних доходів від продажу вуглеводнів, зіштовхнеться з новим падінням цін на нафту, тоді як план «прориву», закладений в травневий указ президента держави, буде безсилий прискорювати економічне зростання. Як зазначають в агенції, оголошені проекти вартістю 450 млрд доларів ризикують залишитися лише на папері, «беручи до уваги специфічний для Росії тривалий процес прийняття інвестиційних рішень для великих проектів та ускладнену структуру розподілу коштів за участю держави».
Щоб збільшити інвестиції, необхідно провести низку структурних реформ, підкреслює агентство: забезпечення стабільних умов ведення бізнесу, реформа судової системи, приватизація і демонополізація. Але перспективи цих процесів виглядають «обмеженими», констатує S & P: пріоритетом уряду залишаться наповнення бюджету і макроекономічна стабільність.
В умовах санкцій Заходу, які відрізали Росію від сучасних технологій видобутку нафти і газу, уряд РФ звернувся по допомогу до Китаю. Китайців попросили про участь у проектах «Газпром нафти» в Баренцевому морі і на шельфі Печорського моря, а також «ряді інших родовищ».
Та Китай «зробив паузу». Незважаючи на чисельні заклики керівництва РФ, китайські компанії відмовляються інвестувати в реальний сектор економіки РФ і слідом за західними компаніями виводять капітали.
За січень-червень загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з Китаю до РФ скоротився на 24%, повідомив Центральний банк РФ. За підсумками півріччя китайські інвестори вилучили 1,005 млрд доларів, а загальний обсяг їх вкладень упав до 3,184 млрд доларів США.
Майже весь відтік капіталів був пов'язаний з безпосереднім скороченням присутності в Росії: 92% суми (921 млн доларів) бізнес вивів безпосередньо з капіталів російських компаній.
В цілому Китай активно нарощує інвестиції за кордон: за даними Мінкомерції РФ, за січень-липень китайські компанії вклали 65 млрд доларів в 4 тисячі іноземних підприємств у 152 країнах і регіонах світу, що на 14% більше минулорічних показників.
Та країні-агресору з цих коштів нічого не дісталося. За даними Центробанку, відтік китайських інвестицій триває четвертий квартал поспіль, а їх поточний обсяг на третину менше, ніж був до анексії Криму (4,542 млрд доларів).
У загальній структурі іноземних інвестицій РФ на Китай припадає менше 1%. А загальна сума вкладень в 49 разів менше, ніж у Кіпру (148 млрд доларів) і 6 разів менше, ніж у Німеччині (18 млрд доларів).
Також, під впливом санкцій, «Газпром» оцінив недоцільним видобуток сланцевого газу навіть в довгостроковій перспективі.
В цьому контексті потрібно дати оцінку перспективності видобутку сланцевих родовищ через призму порівняння технологічного розвитку окремих країн, зокрема США та Росії.
Бурхливе зростання видобутку нафти в США багато у чому завдячує успіхам саме сланцевої енергетики. Сукупний обсяг видобутку нафти в США в жовтні склав 11,6 млн. бар. в день (ще в серпні Штати обійшли за цим показником Росію і стали світовим лідером). З них понад 60% становить сланцева нафта. Собівартість сланцевого видобутку вдалося знизити в середньому в 2 рази - з 75 дол. за бар. в 2014 році до 35-37 дол. за бар. в 2017 році. Головні фактори зниження собівартості - істотне зростання продуктивності бурових установок і оптимізація бізнес-процесів (при сильно збільшених обсягах видобутку кількість бурових установок на сланцевих родовищах зараз вдвічі менше, ніж в 2014 році. Зазначимо, раніше висвітлювали в публікаціях, що санкції Заходу, які відрізали Росію від сучасних технологій видобутку нафти і газу. Поставки в РФ устаткування для видобутку на шельфі, а також сланцевого видобутку виявилися під забороною через санкції, які були введені в 2014 році, а минулого року – посилені. В результаті, за даними Мінприроди, за 2016-17 рр в країні не було введено в експлуатацію жодного нового родовища газу, не вдалося відкрити жодного великого родовища нафти, а роботи на арктичному шельфі довелося призупинити.
Тим часом ринок СПГ зростаю, і до покупців скрапленого газу із США в Європі приєднається Німеччина, а американський газ уже купують країни Південної Європи, Прибалтики і Польща, яка уклала перший довгостроковий контракт на купівлю скрапленого природного газу і оголосила про намір повністю відмовитися від газу з Росії починаючи з 2022 року. За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, в найближчі 5 років виробництво скрапленого газу в США виросте на 130 млрд кубометрів на рік, а до 2021-го року на Східному узбережжі буде побудовано ще 4 експортних терміналів. А до 2040 року Європа щорічно купуватиме 84 млрд кубометрів СПГ, або 22% від усього імпорту, а частка «Газпрому» знизиться з 190 до 150 млрд кубів, прогнозує International Energy Agency.
Напевно, що саме обставини, обумовлені санкціями Заходу, змушують «Газпром» оцінювати сланцевий видобуток як «безперспективний», оскільки – це рівень технологічно-розвинутих країн.
Нагадаємо, що російська нафтовидобувна компанія «Роснєфть» готується до радикального розширення антиросійських санкцій аж до обмежень на продаж нафти і нафтопродуктів за кордон.
