$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+13° Київ +17° Варшава +12° Вашингтон
США можуть притиснути Росію санкціями, але цьому «заважає» ЄС – експерт

США можуть притиснути Росію санкціями, але цьому «заважає» ЄС – експерт

06 Березня 2019 13:55

Європейський союз запровадить «азовський» пакет санкцій проти Російської Федерації за захоплення українських кораблів у Чорному морі. Однак це не змінить політику Кремля щодо України, оскільки не всі країни ЄС згодні впроваджувати більш рішучі заходи проти агресора. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков.

За словами експерта, «азовський» пакет передбачає введення персональних, а не секторальних, санкцій щодо тих росіян, які керували та здійснили атаку на українські кораблі поблизу Керченської протоки. Він нагадав, що введення таких обмежень було погоджене 31 січня міністрами закордонних справ країн ЄС під час неформальної зустрічі в Бухаресті.

Аналітик переконаний, що ЄС впровадить «азовський» пакет санкцій, але навряд чи вони кардинально змінять політику Кремля щодо України.

«Навряд чи після введення таких санкцій, Росія припинить регулярні обшуки комерційних суден, які прямують до Азовського моря чи звільнить українських моряків. Потрібні більш серйозні, симетричні санкції, що вдарять по російських портах, морському сполученню РФ та її морській торгівлі. Однак європейці не мають сьогодні настрою їх ухвалювати. Ще у грудні стало відомо, що серед країн-«важковаговиків» ЄС, секторальні санкції підтримують лише Швеція і Польща. А загалом погодитися на їх впровадження готові не більше 10 країн. Тому «азовський» пакет персональних санкцій буде ухвалено, але він матиме для України скоріше символічне значення – «ось вам санкції, але зовсім не ті, які б ви хотіли»»

Микола Бєлєсков

заступник директора Інституту світової політики


Крім того, Микола Бєлєсков нагадав, що з 2014-го року ЄС ухвалив низку як персональних, так і секторальних санкцій проти Росії, але вони не мали бажаного практичного результату. Більш дієвим експерт вважає допомогу Брюсселя для розбудови інфраструктури азовських та чорноморських портів.

«Упродовж останніх п’яти років ЄС уже вводив секторальні санкції проти Росії. Чи змінили вони ситуацію? Ні. Чи змінив би її «азовський пакет» секторальних санкцій – питання відкрите. Навіть якби ЄС їх ухвалив, вони були б обмеженими і далеко не такими, якими б хотіла їх бачити Україна. На Європу не слід покладати особливих надій, адже все те, що було запроваджене з 2014 року, жодним чином не змінило поведінку РФ на міжнародній арені. Нещодавно президент Порошенко заявив, що ЄС готовий надати 50 мільйонів євро на підтримку безпеки азовського узбережжя України, зокрема – Маріуполя і Бердянська. Це більш важливіша допомога, навіть за секторальні санкції проти агресора. Розвиток інфраструктурних проектів для зв’язків приазов’я з чорноморськими портами мав би важливіше значення. Хоча знову ж таки, 50 мільйонів євро – це не та сума, яка реально допоможе Києву вирішити питання. Україна в грудні занадто високо підняла «планку», були занадто високі очікування, які не виправдалися. Тож на ЄС не слід серйозно розраховувати»

Микола Бєлєсков,

заступник директора Інституту світової політики


Єдиним геополітичним гравцем на світовій арені, який міг би серйозно вплинути на Росію, заступник директора Інституту світової політики назвав Сполучені Штати. Однак і тут аналітик не прогнозує швидких та вигідних рішень.

«США могли б зробити серйозні кроки для впливу на агресора. Однак після захоплення РФ українських кораблів, у свідомості Дональда Трампа сформувалася досить цікава позиція – він переконаний, що першим на агресію має відреагувати Євросоюз, а не США. За його логікою, європейці активніше і масштабніше торгують з росіянами через морські порти, ніж американці, отже Європа має більші важелі впливу на Кремль. Американці, звісно ж, можуть обкласти санкціями ключові порти і суб’єкти господарювання РФ. Однак тоді виглядатиме, що це більше потрібно США, а не європейцям, які більш вразливі до будь-якої дестабілізації ситуації в регіоні Чорного моря. Тож Трамп чітко дав зрозуміти, що першими відповідні кроки мають робити європейці, а «ми тоді вже подивимося». А оскільки ЄС не налаштований на серйозні дії проти Росії, то й американських серйозних кроків поки що не очікується»

Микола Бєлєсков,

заступник директора Інституту світової політики


Нагадаємо, 18 лютого Рада міністрів ЄС схвалила санкції проти Росії за агресію в Чорному морі. Єврокомісар з питань зовнішньої політики Федеріка Могеріні оголосила про досягнення політичної домовленості щодо введення санкцій.

Пакет нових санкцій проти РФ схвалив також парламент Естонії. Естонські депутати проголосували за звернення до уряду з пропозицією ввести персональні санкції проти російських чиновників.

США також погрожують Кремлю введенням нових санкцій за морську агресію проти України. У Вашингтоні заявили, що вони діятимуть до виконання Росією мінських угод і повернення до складу України незаконно анексованого Криму.

6 березня Комітет постійних представників країн ЄС (Coreper) схвалив запровадження «азовського» пакету санкцій проти Росії за захоплення українських моряків та кораблів поблизу Керченської протоки у Чорному морі.

Раніше віце-прем’єр Італії Маттео Сальвіні заявив про намір скасувати санкції ЄС проти Росії до кінця поточного року. За його словами, якщо Брюссель вирішить їх продовжити, Італія накладе вето.