Попри безпрецедентні фінансові стимули Народного банку Китаю, продовжує спостерігатися уповільнення економіки КНР. Враховуючи широке коло проблем, з якими зіштовхнулася економіка Китаю, реакція на рекордні вливання фінансових ресурсів, які спрямовані на зупинення падіння в промисловому секторі, є досить кволою.
Також позначилося істотне погіршення ситуації з експортом, який був драйвером економіки з 1990х. На тлі торгової війни і мит, під яким виявилася половина китайських поставок в США, індекс експортних замовлень в лютому мав значні негативні значення, склавши 45,2 пункту проти 46,9 місяцем раніше.
Падіння прибутків китайських промислових підприємств створює проблеми з обслуговуванням боргу, загальний розмір якого за останні 12 років зріс в 6 разів, що перевищило позначку в 30 трлн доларів.
Особливо не втішною була для китайських економістів тенденція зниження попиту. Індекс нових замовлень в секторі послуг впав з 51 до 50,7 пункту, що із урахуванням гігантських кредитних вливань, які китайська економіка отримала в січні 2019 року, має досить песимістичний характер.
Спостерігаючи за тим, що відбувається в економіці Китаю, США підготували фінальну торговельну угоду, в якій домоглися суттєвих поступок від Пекіна.
Нагадаємо, президент США був категоричним в своїх рішеннях: «Що стосується Китаю, ми просунулися на шляху до того, щоб зробити щось особливе. Але подивимося», – сказав Трамп на прес-конференції в Ханої. – «Мене не лякає перспектива відмовитися від угоди, я так і зроблю, якщо вона не буде нас влаштовувати».
Зростаючі проблеми в економіці, перспективи мита на половину китайського експорту США, разом з загрозою подвоїти їх і поширити на всі китайські товари без винятку та рішучість Дональда Трампа схоже, схилили Пекін до капітуляції в торговельній війні.
В процесі фінального раунду переговорів, Китай погодився на «безпрецедентні» поступки, повідомляє Reuters.
У Вашингтоні не приховували щодо можливостей домогтися значно більших поступок від Пекіна. Відтак, до уже узгоджених позицій, КНР зобов’язувався різко збільшити закупівлі американської сільгосппродукції і укласти довгостроковий контракт на придбання СПГ в США на суму 21 млрд доларів. Китай також запропонував низку кроків у технологічній сфері, яка є ключовою для Вашингтону.
Нагадаємо, проблема інтелектуальної власності - це питання, яке було наріжним каменем на переговорах. Звинувачуючи китайські компанії в масової крадіжці американських розробок, США вимагали від КНР змінити політику в галузі прав інтелектуальної власності та трансферу технологій.
Китайські поступки в сфері інтелектуальної власності дозволили значно просунутися в підготовці письмового угоди, покликаної завершити торгівельну війну, яка поставила під удар майже 5% світової торгівлі, повідомляє Reuters.
Формальне підписання угоди заплановано на кінець березня, проте переговори Сі Цзіньпіна і Трампа в резиденції Мар-о-Лаго були відкладені на невизначений термін.
Наразі конкретики у термінах немає: переговорний процес триватиме стільки, поки США не зуміють домогтися від Китаю потрібних рішень, заявив інший представник адміністрації: це може бути квітень, травень або червень.
Проблемою переговорного процесу залишається механізм верифікації досягнутих домовленостей. Питання полягає у вирішенні строків поступок: Китай вимагає негайної відміни всіх мит у випадку угоди, США притримуються заявленої позиції - тарифи залишаться в силі, щоб гарантувати дотримання угоди.
Попри те, що американська сторона не виключає певні поступки, але не скасовувати всі тарифи не передбачається, зазначає Reuters.
Нагадаємо, за даними попереднього переговорного процесу, китайська сторона займала жорстку позицію з питань технологій та інтелектуальної власності. Та кардинальної зміни курсу переговорниками КНР змушують економічні реалії, які вимагають невідкладний дій.
Окрім зазначених показників промислового падіння, експорту та зниження попиту, варто наголосити на індексу ділової активності. Індекс ділової активності в обробному секторі Китаю в лютому залишився нижче позначки 50 пунктів, що відокремлює зростання від стиснення (49,2 пунктів).
Економічні негаразди відзначилися на ринку праці, а відповідно на рівні платоспроможного попиту. Безробіття у лютому збільшилося до 5,3%, що є максимальним показником за два роки.
Нагадаємо, питання зайнятості населення тепер перебуває в одній площині нагальних проблем до вирішення разом з податково-бюджетною та монетарною політиками, підвищивши орієнтир очікування на зростання кількості робочих місць, які дасть економіка в 2019 році з 11 мільйонів до 13 мільйонів робочих місць.
Шлях економічного порятунку в аспекті скорочення фіскального тиску, про який було оголошено минулого тижня. Масштабний план щодо зниження фіскального навантаження в Китаї, оголошено ще минулого року. Влада КНР наголошувала, що розмір податкових відрахувань становитиме від 1 тис. юанів (144 дол.) до 2 тис. юанів на місяць і буде диверсифікуватися в залежності від категорії витрат.
Як вважають економісти з JPMorgan Chase, ефект всіх етапів масштабного зниження податків в Китаї може бути еквівалентний 2 трлн юанів (або 300 млрд дол.), що рівноцінно 1,2% китайського ВВП. Експерти JPMorgan відзначають, що Пекін визначив податкові послаблення пріоритетною зброєю в боротьбі з гальмуванням економічного зростання.
Передбачається, що зниження податків може посилити зростання ВВП на 0,46 процентного пункту (п.п.) в цьому році. Скоригований бюджетний дефіцит (до обліку доходів від випуску спеціальних облігацій та продажу земельних ділянок) підніметься з 10,7% ВВП в 2018 році до 11,3% ВВП в 2019-му, вважають в JPMorgan. Влада КНР прогнозує бюджетний профіцит на рівні 2,8% ВВП.
Головний сенс пом’якшення податкового навантаження – нарощування платоспроможного попиту в економіці Китаю з одночасним розширенням оптимальної зайнятості в Китаї.
Вочевидь, Україні ще належить правильно підійти до переоцінки ризиків, враховуючи втрати конкурентних переваг внаслідок торгового протекціонізму США та активного розвитку внутрішнього ринку Китаю. Статистика торгівельних відносин України з Китаєм указує на те, що за 9 місяців 2018 р. товарообіг склав $6,67 млрд. та зріс на 22,5%, при цьому експорт товарів з України до Китаю склав $1,44 млрд. та зменшився на 0,9%, імпорт китайських товарів в Україну склав $5,23 млрд. та зріс на 29,9%. Негативне сальдо для України за цей період склало $3,79 млрд.
За даними української статистики, за 9 місяців 2018 р. у структурі українського експорту до Китаю домінували поставки: руди, шлаків і золи (31,2%); зернових культур (29,3%); жирів та олії тваринного або рослинного походження (17,1%); реакторів ядерних, котлів, машин (8,7%); деревини і виробів з деревини (4,1%); залишків і відходів харчової промисловості (2,2%); продукції борошномельно-круп'яної промисловості (1 %); інших недорогоцінних металів (0,9%). Імпорт китайських товарів в Україну був представлений такими групами: електричні машини (27,5%); котли, машини (18,7%); пластмаси, полімерні матеріали (5%); засоби наземного транспорту крім залізничного (3,9%); чорні метали (3,6%); органічні хімічні сполуки (3,2%); вироби з чорних металів (3,1%); різноманітна хімічна продукція (2,8%); взуття (2,7%); іграшки (2,6%); каучук, гума (2,2%); нитки синтетичні або штучні (1,9%).
Отже, питання, чи продовжить Китай купувати українську сільгосппродукцію в нинішніх обсягах, чи буде український метал користуватися попитом на сьогоднішньому рівні, і чи не продовжать знижуватися ціни, є досить актуальними для України.
