$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +11° Варшава +6° Вашингтон

Стало відомо, на скільки залишилося нафти у країни-агресора в умовах санкцій

Діденко Сергій 03 Січня 2019 10:14
Стало відомо, на скільки залишилося нафти у країни-агресора в умовах санкцій

Для економіки РФ, яка існує за рахунок експорту вуглеводнів за кордон ще з часів СРСР, запущено зворотний відлік.

Старі, ще розроблені за радянських часів родовища стрімко виснажуються, а нових покладів з дешевою і легкою для видобутку нафтою виявити не РФ вдається.

Поточний рівень нафтовидобутку в РФ «недостатньо забезпечений запасами родовищ, що розробляються», говориться в проекті «Стратегія мінерально-сировинної бази до 2035 року», яку підготували в Мінприроди РФ, і яку оприлюднив прем'єр Медведєв.

До критичної точки, згідно з документом, залишається близько 7 років.

Починаючи з 2025 року фонд діючих родовищ перестане справлятися з навантаженням. А до 2035-го, за оцінкою Міненерго РФ, обсяги виробництва можуть впасти практично вдвічі - з нинішніх 553 млн тон на рік (11,4 млн барелів на день), до 310 млн тон (6,3 млн барелів на день).

Особливо гостро проблема стоїть у регіоні Західного Сибіру, ​​який наразі дає кожен другий барель, що видобувається із надр. Якщо нічого не робити, в песимістичному сценарії очікується більш ніж дворазовий спад  - з 330 до 146 млн тон на рік.

Це означає, що нафти для експорту (наразі - 5,2 млн барелів на добу) просто не залишиться. А ріка нафтодоларів, що дає, за даними ЦБ, 30% валютних доходів російської економіки, може зникнути.

РФ повністю зникне зі світового ринку нафти до середини 2030-х, заявив в інтерв'ю Bloomberg спадковий принц Саудівської Аравії Мохаммед бен Сальман. Він додав, що Ер-Ріяд готовий замістити  російські поставки нафти.

Щоб залишитися у великій нафтовій грі, країні-агресору потрібно розробляти важкодобувні запаси, що випливає з стратегії Мінприроди РФ. На сланець і глибоководні проекти в арктичному шельфі, за даними профільного відомства, припадає дві третини всієї нафти в країні.

Але вся  проблема в рентабельності: собівартість такого видобутку від 70 доларів на суходолі, та  до 150 доларів за барель в Арктиці. До того ж, потрібні технології, доступ до яких перекритий санкціями Заходу.

Підтримати видобуток можна було б за рахунок традиційних родовищ із застосуванням інтенсифікації (гідророзрив пласта, в тому числі багатостадійний), шляхом розробки нетрадиційних запасів нафти на суходолі, або за рахунок розробки морських родовищ (на арктичному шельфі). Але власних технологій і обладнання для таких робіт у російських компаній практично немає, констатують експерти галузі. Йдеться про буріння на шельфі, а також технології гідророзриву пласта (ГРП), які дозволяють видобувати нафту зі сланцевих порід, оживляти старі родовища і збільшувати віддачу свердловин.

За весь час санкцій в країні не було побудовано жодного флоту гідророзриву, а наявний флот стрімко старіє, зазначає експерт галузі, і проблемою може стати навіть підтримка видобутку на старих родовищах.

Масштаб загрози, який насувається, такий, що її обговорення вийшло на рівень Ради Безпеки РФ.

Отже, ефект санкцій проти агресора вимірюється не лише цифрами. Було б наївно думати, що економіка Росії стрімко впаде. Є внутрішні ресурси. Але ці резерви стрімко вичерпуються, і найважливіший із них – це стрімке зменшення інвестицій, припинення передачі західних технологій, і що важливо, вагомий політичний чинник - жодна  компанія не розглядає ринок РФ як потенційний.