Роль зовнішньоекономічної діяльності в сучасній Україні завжди була і залишається пріоритетним напрямом політики держави, що створює основи для розвитку вигідної торгівлі і сприятливого інвестиційного клімату в країні.
Як зазначає Держкомстат України, у січні–жовтні 2018р. експорт товарів становив 38797,8 млн. дол. США, або 110,3% порівняно із січнем–жовтнем 2017р., імпорт – 46747,6 млн. дол., або 117,0%.
Пріоритети розвитку міжнародного ринку впливають на зміни структури національних економік. Зовнішньоекономічна діяльність характеризується складним переплетінням та взаємообумовленістю різного роду відносин між господарюючими суб’єктами: правових, виробничих, організаційних, економічних та екологічних. До того ж ці відносини з часом під впливом політичних, економічних та інших чинників набувають нового змісту.
Статистичні дані відображають відповідну динаміку. Отже, за січень ‒ жовтень 2018 року найбільше в номінальному вимірі зросли обсяги експорту до країн ЄС (на 1.8 млрд дол. США, або на 16.2%), їх частка зросла з 35.2% (за 10 місяців 2017 року) до 37.2%. Обсяги експорту до країн Азії збільшилися на 754 млн дол. США, або на 7.2%, однак їх частка скоротилася з 32.5% до 31.7%. Обсяги експорту до Росії знизилися на 246 млн дол. США, або на 8.8%, а частка Росії в загальному обсязі експорту знизилася з 8.6 % до 7.2%. Та варто зазначити, що РФ залишається одним із найбільших торгових партнерів в зовнішньоекономічній діяльності.
Обсяги імпорту товарів становили 5.6 млрд дол. США. Обсяги енергетичного імпорту збільшилися на 24.8% (у вересні – на 25.6%) за рахунок імпорту нафтопродуктів та газу. Обсяги неенергетичного імпорту зросли на 21.4% (у вересні – на 13.0%).
Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами з 218 країн світу. До основних експортних ринків вітчизняних товарів входять країни ЄС, РФ, Туреччина та Китай. Серед країн ЄС, що становлять основні експортні ринки, найбільшу питому вагу займають Італія, Німеччина та Польща.
Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами у січні–жовтні 2018 року
Зовнішньоекономічна діяльність може здійснюватися в різних видах: експорт та імпорт товарів, послуг, капіталів робочої сили, наукова та науково-виробнича кооперація, міжнародні фінансові, кредитні та розрахункові операції тощо. Зазначимо, що основою експорту України все ще є експорт сировини, а саме продукція рослинного походження – пшениця, кукурудза, ячмінь та соєві боби. Частка цієї продукції у структурі зовнішньої торгівлі становить близько 55%. Тому зміна цін на товарних ринках суттєво впливає на обсяги надходження іноземної валюти на внутрішній ринок, що, своєю чергою, призводить до волатильності обмінного курсу гривні.
Зазначимо, що основою експорту все ще є експорт сировини, а саме продукція рослинного походження – пшениця, кукурудза, ячмінь та соєві боби. Частка цієї продукції у структурі зовнішньої торгівлі становить близько 55%. Тому зміна цін на товарних ринках суттєво впливає на обсяги надходження іноземної валюти на внутрішній ринок, що, своєю чергою, призводить до волатильності обмінного курсу гривні.
Якщо подивитися на структуру експорту та імпорту України, то ми побачимо, що відбувається експорт продукції низьких переділів, додана вартість у якій мала – сільгосптовари, продукція чорної металургії та хімічної промисловості. При цьому нашої країни взагалі немає в рейтингу ОЕСР за питомою вагою високотехнологічної галузі в ВВП. Як і немає нашої країни в рейтингу Всесвітнього банку за часткою високотехнологічної продукції в експорті. А особливо проблемним те, що в машинобудівній галузі, яка є основною в економіках країн-лідерів у сфері високих технологій, у нас розвиток практично припинився. У структурі українського машинобудування переважають металомісткі підгалузі, а розвиток наукомістких підгалузей слабкий. Продукція характеризується високим рівнем матеріало- та енергоємності. Внаслідок чого – висока собівартість продукції. Мінімально присутня в структурі економічного виробництва низка високотехнологічних підгалузей, що визначають експортні позиції машинобудування в розвинених країнах, такі як IT-індустрія, виробництво складної медичної техніки тощо.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,83 (у січні–жовтні 2017р. – 0,88).
Нагадаємо, що Україна отримала перший транш за новою програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом на умовах програми Stand-By Arrangement (SBA), яку Рада директорів МВФ ухвалила 18 грудня 2018 року. Завдяки надходженню на суму 1 млрд спеціальних прав запозичень (близько 1,4 млрд дол. США) від Фонду міжнародні резерви України зросли до 20,1 млрд дол. США станом на 21 грудня 2018 року. Це є п’ятирічним максимумом – востаннє такий рівень міжнародних резервів був зафіксований у січні 2014 року.
