Становлення фінансових інструментів в Україні: ключові законодавчі ініціативи з розвитку ринку капіталів

В умовах фінансової нестабільності економіки України набуває особливої ваги забезпечення активізації інноваційно-інвестиційної діяльності. Відсутність шляхів вирішення цих проблем перешкоджає забезпеченню необхідних структурних змін в економіці, активізації інноваційного розвитку, модернізації реального сектору економіки, підвищення конкурентоспроможності, та забезпечення динаміки економічного піднесення.

Слід наголосити на низці політичних та економічних проблем, які в наслідок чисельних негативних факторів обумовлюють відтік інвестиційного капіталу та погіршення інвестиційного клімату.
Для забезпечення сталості розвитку ринку інвестування є необхідним вирішення таких проблем:

• забезпечення активізації процесу створення правової бази щодо функціонування ринку похідних фінансових інструментів, а також захисту прав кредиторів;


• розробка шляхів нівелювання політичної та економічної нестабільності через інституційний розвиток ринкової кон’юнктури, що робить, відповідно, інвестиції в реальний ринок економіки України менш ризиковими;


• кристалізація чіткої, послідовної та узгодженої стратегії розвитку ринку капіталів, у відповідності до якої інвеститори отримали б змогу планувати та прогнозувати фази інвестиційного процесу;


• складна, обтяжуюча податкова система, що не відповідає міжнародним стандартам та створює передумови для маніпулювання фінансовими показниками;


• неефективний захист прав інвесторів.

В світлі існуючої проблематики Національний банк України сприяє прийняттю законопроектів, необхідних для продовження якісних змін у фінансовому секторі. На розгляді Верховної Ради перебуває ряд законопроектів, необхідність найскорішого прийняття яких підтримує НКЦПФР.

Як інформує прес-служба Комісії, першим є депутатський проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу» (реєстраційний №6303-д). Законопроект передбачає зміни законодавчого поля, які дозволять покращити дисциплінованість учасників фондового ринку України, розбудувати систему ефективної протидії зловживанням на ринку цінних паперів, збільшити інвестиції в економіку України через підвищення довіри до ефективності державного регулювання фондового ринку.
Зокрема, документ пропонує такі новації:

• закріплення у законодавстві гарантій незалежності НКЦПФР, насамперед фінансової; вдосконалення законодавчих норм щодо можливостей міжнародного співробітництва НКЦПФР;


• створення передумов для приєднання України до Багатостороннього Меморандуму про взаєморозуміння Міжнародної організації регуляторів ринків цінних паперів (IOSCO MMoU);


• імплементацію норм Регламенту ЄС №596/2014 від 16 квітня 2014 року про зловживання на ринку, які стосуються міжнародної співпраці регуляторів, обміну інформацією між ними, проведення перевірок на запит іншого регулятора, а також збереження професійної таємниці;


• удосконалення системи нагляду та контролю за діяльністю на фондовому ринку з урахуванням найкращого світового досвіду з метою розбудови ефективної системи запобігання зловживанням.

Другим є проект закону «Про рейтингування» (реєстраційний №8007), внесений групою народних депутатів.

Ним передбачено ухвалення нового спеціального закону, яким буде регулюватись діяльність рейтингових агентств в Україні, присвоєння та використання рейтингів, взагалі вся система фінансово-економічного рейтингування. Даний законопроект заміняє окремі норми різних законів та підзаконних нормативних актів щодо цього кола питань.

Окрім самого закону, законопроектом пропонуються внести відповідні зміни до законів України «Про страхування», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про інститути спільного інвестування».

Третій документ – це законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (реєстраційний №9035), поданий групою народних депутатів. Він направлений на комплексне врегулювання таких питань: функціонування ринків похідних цінних паперів та деривативів; функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також розбудови їх інфраструктури; забезпечення захисту прав власників облігацій, зокрема шляхом передбачення інституту зборів власників облігацій та колективного представника власників корпоративних облігацій відповідно до найкращих світових практик. Для реалізації цього завдання законопроектом передбачено викладення в новій редакції Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та внесення змін до цілого ряду законодавчих актів.

Отже, розвиток ринку похідних фінансових інструментів стимулює піднесення інноваційно-інвестиційної діяльності, зокрема в таких аспектах:

• забезпечує подолання інформаційної невизначеності через прогнозні та реальні показники очікувань учасників інвестиційного процесу – досягається організацією функціонування ринку похідних фінансових інструментів.


• обумовлюється можливість гнучкого підбору параметрів ризику та дохідності інвестиційних вкладень – реалізується за рахунок широкого використання похідних фінансових інструментів.


• зростає мобільність інвестиційного капіталу – базується на менших трансакційних витратах обігу похідних фінансових інструментів, що опосередковують інвестиційних процес;


• зменшується ризиковість інвестиційних вкладень – забезпечується інститутом професійних учасників ринку похідних фінансових інструментів, а також в результаті діяльності професійних учасників ринку похідних фінансових інструментів.

Важливими до вирішення проблем, що протікають в руслі формування сприятливого інвестиційного клімату, залишаються питання транспарентності українських підприємств для інвестування, а також високі ризики країни.

Ринок похідних фінансових інструментів дозволяє не лише управляти ризиками в умовах інвестиційно-інноваційної діяльності, а й обумовлює наявність достовірної, якісної та оперативної інформації, що є невід’ємною складовою в процесі прийняття інвестиційних рішень та управління інвестиційними процесами.