$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+14° Київ +18° Варшава +9° Вашингтон
Старий-новий «реформатор»: що може означати поява Саакашвіллі в Кабміні

Старий-новий «реформатор»: що може означати поява Саакашвіллі в Кабміні

23 Квітня 2020 19:49

На засіданні фракції «Слуги народу» (напередодні позачергового Верховної ради) депутатам можуть представити кандидатуру колишнього президента Грузії та ексголова Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі як віцепрем'єр з реформ.

Як заявляє сам Саакашвілі, очолити відповідний напрямок йому запропонував президент. «Для мене велика честь отримати від президента Зеленського пропозицію стати віцепрем'єр уряду України з питань реформ», - повідомив ексгубернатор на своїй сторінці у Facebook.

Без перебільшення Міхеїл Саакашвілі є відомою постаттю. Його ще називають чи не єдиним реформатором на теренах СНД якому все вдалося. Але це лише один бік медалі, до якої з надією апелює президент. Інша, якщо вдаватися до ретроспективного аналізу, є не такою однозначною і, напевно, може пояснити чому Саакашвілі простіше стати українським політиком, а не грузинським. Навіть більше, Саакашвілі фактично повертається в політику, запам’ятавшись більшості низкою емоційних випадів, конфліктних ситуацій та популізмом.

Політичний шлях Саакашвілі в Грузії

Політичний шлях Саакашвілі починався з всенародної підтримки та довіри, а закінчився міжнародним розшуком.

На виборах 4 січня 2004 року Саакашвілі отримав 96,27% голосів виборців. А вже у листопаді 2007 розпочалися протести проти політики Саакашвілі. Президент вирішив достроково піти у відставку і призначити чергові вибори. У січні 2008 він отримав перемогу на виборах, що спричинило  чергові збурення.

Грузію Міхеїл Саакашвілі залишив невдовзі після закінчення свого другого президентського терміну і виборів 2013 року — на тлі звинувачень і затримань колишніх чиновників його уряду. Вже через кілька місяців, у березні 2014 року, прокуратура заявила, що викликає Саакашвілі на допит як свідка за кількома кримінальними справами, у тому числі та у справі про загибель у 2005 році прем'єр-міністра Грузії Зураба Жванії, пише ВВС.

Слідством також було заявлено, що після подій 7 листопада посадовці за вказівкою Саакашвілі здійснили незаконне вилучення телекомпанії у її власника Бадрі Патаркацишвілі. Згодом телекомпанію повернули сім'ї Патаркацишвілі, але вже після зміни влади у Грузії, у жовтні 2012 року. Тбіліський суд 2 серпня 2014 року задовольнив клопотання прокуратури й заочно обрав арешт як запобіжний захід стосовно експрезидент.

Міхеїл Саакашвілі також звинувачується у зловживанні службовими повноваженнями у резонансній справі про вбивство Сандро Гіргвліані у 2006 році. Окрім того, Міхеіла Саакашвілі, котрий прославився боротьбою з корупцією у Грузії, тепер на батьківщині звинувачується у розтраті бюджетних коштів, йдеться в матеріалах ВВС.

На майно експрезидент в Грузії, в тому числі й ділянку у Кварелі, у вересні 2014 року був накладений арешт. Під арешт потрапила і частина майна матері, а також тбіліська квартира його дружини, Сандри Рулофс.

Чого коштували емоційні кроки політика грузинському народу

Згадуючи часи Грузії в період президентства Саакашвілі, передусім перед очима з’являються не модерні споруди, які стали символом реформ, а важкі сторінки історії країни в період вторгнення агресора – Російської Федерації. Ця сторінка історії країни є не лише свідченням звірств агресора, а й великої несправедливості стосовно Грузії, що стало наслідком необдуманих та емоційних кроків Міхеїла Саакашвілі. Західні країни вважають, що у 2008 році президент Грузії піддався на провокацію Росії та застосував силу до непідконтрольної Південної Осетії. Це і дало формальний привід Росії ввести війська, пише ВВС. Нагадаємо, війська агресора тоді дійшли до Тбілісі. Згодом, 20 травня 2010 року Європарламент підтримав висновки доповіді  міжнародної незалежної комісії Євросоюзу на чолі з Гайді Тальявіні з розслідування обставин конфлікту в Південній Осетії. Згідно з цим документом, війну в серпні 2008 року розв'язала Грузія, але Росія її провокувала на це, а у відповідь дії російських Збройних сил були непропорційними.

Отже, внаслідок необдуманих та емоційних кроків політика Саакашвілі велика кількість населення Грузії зазнало горя та значних втрат.

На Україні згадані події згодом відіб’ються. Експерти вказують, що Путіну легше було наважитись на агресію в Україні після слабкої реакції Заходу на війну 2008 року. Та варто зазначити, реакція була слабкою, оскільки кроки грузинської влади були необдуманими, які давали підстави звинуватити Грузію в розв’язання збройного конфлікту, попри те, що країна боронила свої кордони.

Економічні перетворення в Грузії

Завдяки проведеним реформам Грузія стрибнула на верхні місця в багатьох світових рейтингах і ці місця залишає за собою й на сьогодні.

Наприклад,  в  Doing Business Грузія посідає 7 місце, залишивши позаду такі країни як Великобританія, Канада, Японія, Швеція.  У рейтингу економічних свобод наразі Грузія на 12 місці, обігнавши Японію, Нідерланди, Південну Корею, і навіть США.

В індексі сприйняття корупції Грузія на 44 місці, обігнавши при цьому Словаччину, Італію, Хорватію, Китай. Нагадаємо, Україна у 2019 році посіла 126 місце повернувшись на рівень 2017 року.

Але, в контексті економічного розвитку країни виникає слушне запитання: а що окрім показників, це дало країні? Як справедливо зазначає аналітик, реформи в Грузії відбулися заради самих реформ, не давши належного розвитку економіки та підвищення добробуту населення.

Починаючи з 2008 року Грузія отримала $4,5 млрд фінансової допомоги від зовнішніх донорів. Для маленької Грузії це істотна сума. Транспонуючи об’єм допомоги на економіку України, виходить близько $40-50 млрд. Для більш наглядного розуміння економічного ефекту наводяться такі дані:  ВВП на душу населення Грузії при Саакашвілі зріс у 4,6 раза — з $1010 до $4600. А  за цей же період ВВП України також зріс в 4 рази — з $1047 до $4000. Відтак, показники свідчать про досить посередній економічний ефект.

Саакашвілі й  Україна

До травня 2015 року Міхеїл Саакашвілі позиціонував себе як друг України та прихильник демократичного вибору українців. З 29 травня 2015 року Петро Порошенко призначив Міхеїла главою Одеської ОДА і надав політику українське громадянство. З того часу він став українським політиком.

У грудні 2015 року Саакашвілі звинуватив Кабмін Яценюка у  причетності до масштабної корупції в країні.

Як пишуть вітчизняні видання, зі слів Саакашвілі в схемі фігурували «Укрзалізниця», «Укрспирт» та «Одеський припортовий завод».

Міхеїл Саакашвілі здружився з ключовими депутатами-антикорупціонерами (єврооптимістами), і вони разом «обговорювали проблеми держави» в фешенебельному японському ресторані Києва, який вважається одним із найдорожчих.

Ми писали про те, як надалі склалася доля у згаданих єврооптимістів Мустафи Найєма  та Сергія Лєщенка в результаті карколомних кар’єрних злетів на посади топменеджерів стратегічних держпідприємств з зарплатами близько 500 тис. на місяць.

До речі, Саакашвілі виступав за легалізацію ігорного бізнесу  й  проституції в Україні.

Варто зазначити, що Саакашвілі називав знущанням вимогу щодо подання  е-декларації: політик задекларував службову квартиру, а також 38 тис. грн зарплати за 2015 рік.

У липні 2017 року Саакашвілі було позбавлено українського громадянства через  хибні дані, які Саакашвілі вказав при отриманні українського паспорта.

За кордоном Саакашвілі переважно проживав у Варшаві та Амстердамі. У столиці Нідерландів він ще і викладав. Зокрема, навесні 2018 колишній глава Одеської став лектором в Академії спікерів. Саакашвілі скаржився, що йому не вистачає грошей на життя в Амстердамі.

Саакашвілі через свого адвоката передав 23 травня 2019 року в Адміністрацію президента звернення, в якому просив повернути йому громадянство України.

Нагадаємо, що саме президент країни-агресора Путін порадив обраному президенту України Зеленському повернути українське громадянство Міхеїлу Саакашвілі.

Зеленський прислухався до поради Путіна і своїм указом повернув Міхеїлу Саакашвілі українське громадянство, а вже 29 травня 2019 року Міхеїл Саакашвілі прилетів з Варшави до Борисполя.

Досить цікавий нюанс, в той час, як в Амстердамі він скаржився на брак коштів, то протягом 2017 – 2018 років Саакашвілі був спроможний орендувати квартиру в  Києві  на вул. Костьольній за 6 тис. дол. на  місяць.

Повернувшись в Україну Саакашвілі розповів, що живе в елітному селищі під Києвом в будинку, який побудували його друзі, а ділянку – придбала його мама. Цей будинок обійшовся його мамі більш ніж у 3,5 млн гривень. Про це свідчать документи фірм-розпорядників.

Отже, які зміни слід очікувати, враховуючи одіозність політика, нарізі невідомо, але перші заяви вже зроблено, зокрема: «НБУ більше не зможе ігнорувати думку Зеленського», пише Фінбаланс. Варто наголосити, що позбавлення центробанку незалежності йде супереч чинному законодавству, ринковій логіці та вимогам  зовнішніх кредиторів щодо забезпечення інституційної зрілості в країні.