Попри значне зростання інфляції Національний банк зберіг облікові ставку на рівні 7,5%. Про це повідомляє пресслужба Нацбанку.
Ураховуючи баланс наявних ризиків, регулятор ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 7,5%, водночас було вирішено розпочати згортання антикризових монетарних інструментів, зокрема довгострокового рефінансування та процентного свопу. В НБУ зазначають, що відповідні інструменти в умовах відновлення економічної активності втратили свою актуальність. Їх поступове згортання сприятиме підвищенню спроможності Нацбанку впливати на інфляційні процеси.
Зростання інфляції в Україні та прогноз облікової ставки
Прискорення інфляції у травні до 9.5% р/р істотно перевищило очікування насамперед завдяки різкому підвищенню цін на окремі харчові продукти та природний газ.
Фундаментальний інфляційний тиск залишається відносно помірним. З огляду на переважно тимчасову природу прискорення інфляції та зміцнення обмінного курсу останні місяці, очікується, що НБУ залишить ставку незмінною на рівні 7.5%. Про це повідомляли прогнозисти ICU.
Наразі, на тлі рішення Нацбанку щодо незмінності рівня облікової ставки, можемо пересвідчитися, що очікування експертів були вірними.
У травні споживчі ціни зросли на 1.3% проти показників квітня 2021 року, а річна інфляція прискорилася до 9.5% р/р (у порівнянні з 8.4% р/р у квітні) і ще більше віддалилася від 5% цілі Нацбанку.
Отриманий результат перевищив оцінки переважної більшості експертів, зазначають в ICU. Консенсус прогноз Bloomberg становить - 8.8% р/р, очікування ICU - 8.6% р/р. Водночас прискорення базової інфляції до 6.9% р/р (з 6.3% р/р у квітні) відповідало очікуванням ICU, йдеться у повідомленні.
Ключовий внесок у травневу інфляцію обумовило підвищення ціни на природний газ на 15% м/м. Ціна зросла в умовах завершення дії запровадженого у 2021 році обмеження на ціну та переходом газопостачальних компаній на річний тариф. Відтак ціна на газ виявилася у 2,6 раза вищою, ніж рік тому, а загалом зростання житлово-комунальних тарифів прискорилося з 26.5% до 35.3% р/р.
Також відчутним було прискорення цін і в транспорті - до 12.2% р/р з 9.2% р/р у квітні - насамперед через подальше здорожчання палива та низьку базу порівняння показників 2020 року.
Продовжила зростати інфляція харчових продуктів - до 10.5% р/р. Найбільше прискорилося зростання цін на м'ясо та м'ясопродукти (до 10.3% р/р), відображаючи ефекти підвищення собівартості через зростання цін на зерно та через зростання заробітних плат (внаслідок зростання мінімальної зарплати), а також соняшникової олії (до 75% р/р). Цей фактор сприяв також прискоренню базової інфляції, забезпечивши внесок 1.5 в.п. у річну зміну базового ІСЦ.
Утім, фундаментальний інфляційний тиск стримувало зміцнення обмінного курсу, що також перешкоджало погіршенню інфляційних очікувань.
В ICU зазначають, що травневі дані посилюють ризики вищого показника річної інфляції упродовж другого півріччя 2021 року. Однак аналітики продовжують розглядати поточний стрибок інфляції як тимчасовий, оскільки більшість його факторів мають транзитивний характер. Слід зауважити, до кінця наступного опалювального сезону ціни на газ залишатимуться переважно стабільними, у результаті чого річна зміна повинна знизитися до 5-10% на кінець 2021 року.
Також більш пізнє надходження цьогоріч на ринок свіжих ягід та фруктів дещо зміщує сезонний паттерн і відповідно має посилити літню дефляцію. І, останнє, очікуваний добрий врожай зернових, олійних та цукрового буряка має забезпечити потужний дезінфляційний ефект у другому півріччі 2021 року.
Тому аналітики не очікували, що поточні цифри стануть тригером для зміни облікової ставки сьогодні. До того ж саме попередні й завчасні підвищення ставки вже створюють підґрунтя для припливу портфельних інвестицій у країну та зміцнення обмінного курсу. Навряд чи наразі потрібен додатковий стимул за цим каналом монетарної трансмісії з боку Нацбанку. Імовірніше, регулятор може дозволити курсу більш посилюватися, лише маржинально згладжуючи динаміку курсу за допомогою інтервенцій як і в попередні місяці, зазначають в ICU.
Варто зазначити, реакція банківських ставок на попередні підвищення облікової ставки НБУ була досить млявою. Певна річ, існує потенціал для збільшення насамперед депозитних ставок і без подальшого підвищення ставки. Однак, найімовірніше, Нацбанк може задіяти інші монетарні інструменти для стимулювання реакції з боку банків, зазначають в ICU. Насамперед йдеться про обмеження обсягів довгострокових кредитів рефінансування, про що НБУ вже натякав у своїх комунікаціях, наголошують аналітики.
Потенційне підвищення ставки в майбутньому буде пов'язано не стільки з перенесенням на внутрішні ціни поточного зростання світових цін на окремі продовольчі товари та енергоносії, скільки з посиленням фундаментального інфляційного тиску в результаті більш стрімкого відновлення економіки після зимово-весняних карантинів. Але для цього Нацбанк повинен отримати більш вагомі сигнали з реального сектору та ринку занятості, ніж підвищення цін на соняшникову олію та впровадження річних тарифів на природний газ.
Облікова ставка НБУ незмінна – 7,5%
Сьогодні, як вже зазначалося, Нацбанк ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 7,5% річних. Про це повідомляє пресслужба регулятора. Водночас НБУ починає поступове згортання антикризових монетарних інструментів, що посилить ефект попередніх підвищень облікової ставки та сприятиме сповільненню інфляції, йдеться у повідомленні.
Таблиця 1 – Динаміка облікової ставки
| Період | % річних | Рішення з монетарної політики |
| 2021 | ||
| з 17.06 | 7,5 | Рішення |
| з 16.04 | 7,5 | Рішення |
| з 05.03 | 6,5 | Рішення |
| з 22.01 | 6,0 | Рішення |
| 2020 | ||
| з 11.12 | 6,0 | Рішення |
| з 23.10 | 6,0 | Рішення |
| з 04.09 | 6,0 | Рішення |
| з 24.07 | 6,0 | Рішення |
Джерело: НБУ.
Інфляційні тенденції Нацбанк коментує як тимчасові, оскільки у травні інфляція прискорилася вище за прогнозу насамперед через подорожчання окремих високоволатильних компонентів споживчого набору під впливом переважно короткострокових факторів. Відтак Нацбанк очікує на сповільнення інфляції восени через поступове вичерпання ефекту низької бази порівняння, кращі врожаї та стабілізуючий вплив монетарної політики.
Інфляційний тиск залишатиметься значним упродовж найближчих місяців з огляду на переважно тимчасові фактори, зокрема пропозиції та низьку базу порівняння 2020 року. Проте інфляція почне сповільнюватися вже у четвертому кварталі 2021 року та повернеться до цілі 5% у першому півріччі 2022 року, зазначають в НБУ.
Цьому сприятимуть нормалізація цін на світових товарних ринках, а також надходження на ринки більшого цьогорічного врожаю.
Нацбанк також очікує, що стриманіша монетарна політика повинна заспокоїти інфляційні очікування та послабити фундаментальний інфляційний тиск на горизонті впливу (9 - 18 місяців), у тому числі через валютний канал. Тобто, посилення гривні послаблюватиме фундаментальний інфляційний тиск.
В НБУ зазначають, що кредити Міжнародного валютного фонду є важливим джерелом фінансування дефіциту держбюджету, а також позитивним сигналом для іноземних інвесторів. Співпраця з МВФ та іншими міжнародними партнерами сприятиме швидшому відновленню української економіки від наслідків коронакризи, зазначають в Нацбанку.
Нагадаємо, нещодавня активізація нерезидентів на ринку ОВДП стала ключовим фактором укріплення гривні в червні 2021 року, особливо минулого тижня, йдеться в повідомленні. Цього тижня інвестиції нерезидентів триватимуть, відтак курс гривні може поступово посилюватися в напрямку 26.5 грн/дол. Варто зазначити, підсумком аукціону минулого тижня стало збільшення портфеля нерезидентів, який виявився найбільшим одноденним приростом 2021 року з вересня 2019 року.
Ключовим ризиком, як і раніше, залишається поширення пандемії COVID-19. Утім, актуальними також залишаються інші ризики, зокрема волатильність на глобальних ринках капіталу, зокрема через істотний сплеск інфляції у світі та ймовірне зростання премії за ризик; різке погіршення умов торгівлі; ескалація військового конфлікту з боку країни-агресора.
Ураховуючи баланс ризиків, НБУ ухвалив рішення зберегти облікову ставку на рівні 7,5%. Варто також зазначити, водночас було вирішено розпочати згортання антикризових монетарних інструментів, зокрема довгострокового рефінансування та процентного свопу.
Ці інструменти підтримали банківську систему та економіку України під час кризи, але за відновлення економічної активності вони втрачають свою актуальність. Їх поступове згортання сприятиме підвищенню спроможності НБУ впливати на інфляційні процеси.
В підсумку варто зазначити, в повідомленні йдеться, що Нацбанк й надалі готовий підвищувати облікову ставку, якщо суттєвіше посилення фундаментального інфляційного тиску та погіршення очікувань становитимуть загрозу для досягнення інфляційної цілі 5% у 2022 році.
