Ставку НБУ знижено: крихкий економічний успіх в умовах виборчої турбулентності

Ставку НБУ знижено: крихкий економічний успіх в умовах виборчої турбулентності

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

В умовах істотного зменшення впливу зовнішніх чинників, що стимулюють динаміку економічного зростання країни, виникає необхідність нарощування внутрішніх важелів забезпечення стійкого економічного розвитку.

Дефіцит державного бюджету істотно звузився (до 1.8 млрд грн) завдяки поліпшенню доходів та уповільненню зростання видатків. Доходи зросли (на 24.8% р/р) як коштом внутрішніх податків, так і надходжень з імпортованих товарів на тлі прискорення зростання імпорту.

Як засвідчують дані, опубліковані Державною службою статистики України, у місячному вимірі ціни зросли лише на 0,5%, а з початку року на 1,5%. Фактичний показник інфляції в лютому практично відповідав траєкторії прогнозу.

Відтак, економіки продовжує набувати позитивних тенденцій попри складний рік, як в економічному, так і в політичному сенсі. Цикл подвійних виборів та пікові виплати за зовнішніми боргами обумовлюють економічні виклики, які посилюються політичною невизначеністю.

Попри складність ситуації в контексті зростання невизначеності, НБУ оцінив можливість підтримати позитивні  тенденції в економіці країни.

Вперше за два роки Правління Національного банку ухвалило рішення знизити облікову ставку до 17,5% річних з 26 квітня 2019 року. Враховуючи стійку тенденцію уповільнення інфляції до цілі 5%,  Національний банк наголосив на можливому початку циклу зниження облікової ставки.

Варто зазначити, що монетарне пом’якшення спостерігається в провідних економіках, зокрема США, ЄС та КНР.

Нагадаємо, ФРС США кардинально переглянула свою позицію відмовившись від планів підвищення ключової  ставки та оголосивши про остаточне згортання програми скорочення балансу. А через місяць стало відомо, що американське казначейство почало готуватися до нового раунду «кількісного пом’якшення». Отже, QE4 – це лише питання найближчого часу і, можливо, процес почнеться значно швидше, ніж здається на перший погляд.

На 26 квітня комітет по боргових ринках Мінфіну США запланував зустріч з найбільшими американськими банками — від JP Morgan і Citigoup до Goldman Sachs і Merrill Lynch, – так і дочки іноземних кредитних організацій, включаючи Barclays, Deutsche Bank і Credit Suisse, з метою обговорення питання про майбутнє повернення ФРС до збільшення свого балансу, про що йдеться в анонсах на сайті Мінфіну США.

На тлі рішень ФРС, Європейський центробанк пригальмував процеси скорочення балансу. І як вище зазначали, проводить політику кількісного пом’якшення  Народний банк Китаю.

В минулому, надлишкова грошова маса, яку ФРС вливав на ринок, викликала бурхливе зростання: фондові індекси в США та в Європі мали стрімке зростання в 3-4 рази. До історичних максимумів зростали ціни на держоблігації, відбувався рекордний приплив капіталу, що здійснював істотний розігрів економік країн, ринки яких розвиваються.

На тлі позитивних тенденцій, Правління бачить ризики, реалізація яких може стати цьому на заваді.

Як раніше зазначали, у березні 2019 року споживча інфляція продовжила уповільнюватися – до 8,6% у річному вимірі, що відповідало попередньому прогнозу Національного банку. Базова інфляція знизилася стрімкіше, ніж очікувалося раніше (до 7,6%), що засвідчує продовження тенденції послаблення фундаментального інфляційного тиску на початку року.

Одним із ключових факторів, як зазначає Національний банк, є жорстка монетарна політика. Зокрема, вона стала однією з причин зміцнення курсу гривні. Це відбилося на цінах імпортованих товарів і товарів зі значною імпортною складовою. Попри на виборчу турбулентність, наразі зберігається сприятлива ситуація на фінансовому ринку України. Інфляційні очікування населення, бізнесу, банків та фінансових аналітиків продовжують покращуватися.

Розширення внутрішньої пропозиції окремих харчових  продуктів та падіння світових цін на продовольство посприяло посилюванню монетарних факторів послаблення інфляційного тиску.

НБУ наголошує на тому, що інфляція буде і надалі поступово уповільнюватися.

Національний банк очікує на зниження інфляції до 6,3% на кінець 2019 та 5,0% на кінець 2020 року. Як і прогнозувалося раніше, вже на початку 2020 року інфляція увійде в межі цільового діапазону (5% +/- 1 в.п.). Це насамперед буде результатом жорстких монетарних умов та консервативної фіскальної політики.

Інфляційні тенденції

Національний банк указує на основні чинники подальшого сповільнення інфляції, зокрема:

  • зниження темпів зростання заробітних плат, рівень яких поступово наближається до відповідного показника сусідніх країн, в умовах послаблення інтенсивності міграційних процесів;
  • зміцнення обмінного курсу гривні в першому кварталі 2019 року, що стримуватиме темпи зростання цін на непродовольчі товари;
  • здешевлення газу на світових ринках, яке відображатиметься в зміні внутрішніх цін;
  • зростання пропозиції продовольчих товарів як вітчизняного, так і іноземного походження.

Ці фактори також обумовлюватимуть подальше уповільнення базової інфляції (до 5,0% у поточному році та 3,7% у наступному).

Очікуване приведення окремих тарифів до ринкових рівнів та підвищення акцизів на алкогольну та тютюнову продукцію також матимуть істотний вплив, як передбачається, на зниження інфляції.

Економічне зростання

Зростання економіки у 2019 році уповільниться, проте прискориться вже з наступного.

Як і в січні, Національний банк прогнозує зниження темпів економічного зростання у 2019 році до 2,5%. Це зумовлюється уповільненням глобальної економіки та світової торгівлі, стриманою фіскальною політикою через потребу погашення значних обсягів державного боргу, а також жорсткими монетарними умовами, необхідними для зниження інфляції до цілі. Крім того, очікується зниження врожаїв зернових і олійних після рекордних показників у 2018 році.

Нагадаємо, Світовий банк зазначає, що зростання суттєво залежить від підтримки імпульсу реформ для умов необхідного інвестування та адекватної мобілізації фінансування. У 2019 році прогнозується зростання до 2,7 відсотка, оскільки інвестиції залишаються обмеженими складними зовнішніми умовами, невизначеністю, яку продукує цикл подвійних виборів, генеруючи високі інвестиційні ризики та високу вартість зовнішніх запозичень.

Як наголошує Світовий банк, успішні реформаторські дії обумовлять відновлення стійкого зростання до рівня 4 % у середньостроковій перспективі після зникнення невизначеності, пов’язаної з виборами в Україні.

Зростання у 2019 році продовжиться внаслідок підтримки секторів послуг і споживання. Тривалість зростання споживання, як очікується Світовим банком, допоможе зменшити рівень бідності.

НБУ наголошує, основним драйвером економічного зростання залишатиметься приватне споживання. Однак його приріст уповільниться під впливом зниження темпів зростання реальних доходів домогосподарств – заробітних плат, пенсійних виплат, а також грошових переказів із-за кордону. Інвестиційний попит стримуватиметься політичною невизначеністю у рік подвійних виборів.

Наразі прогнози НБУ відображають очікування прискорення реального ВВП до 2,9% у 2020 та 3,7% у 2021 році. Цьому сприятимуть поступове пом’якшення монетарної політики, що стимулюватиме внутрішній попит, а також пожвавлення інвестиційної активності після завершення електорального циклу. Стримувальним фактором для економічного зростання буде скорочення обсягів транзиту природного газу до Європи внаслідок будівництва обхідних газопроводів.

У 2019 році дефіцит поточного рахунку збережеться на рівні попереднього року – 3,3% ВВП. Надходження від продажу торішнього рекордного урожаю кукурудзи та ефекти сприятливих умов торгівлі будуть нівелюватися охолодженням економік країн – основних торговельних партнерів. Останнє негативно позначиться на експортному постачані та рівні грошових переказів від трудових мігрантів. Надалі дефіцит поточного рахунку дещо розшириться – до 4% ВВП у 2021 році внаслідок скорочення обсягів транзиту газу та слабкого попиту з боку країн – основних торговельних партнерів в умовах посилення внутрішнього інвестиційного попиту.

Основним припущенням макроекономічного прогнозу залишається подальше виконання Україною взятих зобов’язань за програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Як зазначають у Світовому банку, для підтримки макроекономічної стабільності Україна потребує істотних за масштабами фінансових ресурсів у найближчі три роки, що вимагатиме  мобілізації міжнародного  фінансування та забезпечення фіскальної цілі  дефіциту бюджету країни на рівні 2,5% ВВП.

В середньостроковій перспективі, після завершення поточної кредитної програми Stand-by (SBA) Міжнародного валютного фонду в березні 2020 року, Україні, як і раніше буде необхідна співпраця з МВФ.

Державний борг країни є вагомим викликом. Україні потрібно близько $ 11 млрд на рік (8% ВВП на рік) рік) для погашення державного боргу та фінансування дефіциту Держбюджету у 2019, 2020 та 2021 роках. Критично важливими є підтримка належного імпульсу реформ, залишаючись та траєкторії розвитку відповідно до рекомендацій та вимог МВФ.

Це дозволить Україні отримувати інше офіційне фінансування, покращувати умови доступу до міжнародних ринків капіталу та підтримувати жвавий інтерес нерезидентів до ОВДП у національній валюті. Відповідні боргові залучення дадуть змогу уряду профінансувати виплати за зовнішнім державним боргом, пік за якими припадає на 2019-2020 роки. Також продовжиться приплив боргового та інвестиційного капіталу до приватного сектору.

Співпраця з МВФ дозволить зберегти обсяг міжнародних резервів на рівні близько 21-22 млрд дол. США упродовж цього і наступних років.

Ризики

Глобальні фактори, які обумовили невизначеність, а це уповільнення зростання економіки Китаю і Європі, прогнози рецесії США, торговельні переговори США з КНР тривалістю п’ять тижнів та їх наслідки, – транслюють суперечливі сигнали щодо подальших перспектив.

Україна залишається вразливою до зовнішніх шоків і циклів цін на сировинні товари, які обумовлені незавершеними структурними перетвореннями економіки. Щоб підвищити стійкість до зовнішніх потрясінь Україна потребуватиме більш стійкого економічного зростання, розвитку секторів, пов’язаних з торгівлею та значних технологічних переділів з високим ступенем доданої вартості. Це вимагатиме значних капітальних вкладень та поглибленої інтеграції в глобальну структуру виробничо-збутових ланцюжків.

Головним внутрішнім ризиком для на тлі макроекономічного прогнозу НБУ, зокрема зниження інфляції до цілі у 2020 році, є традиційне посилення невизначеності в рік президентських та парламентських виборів. Цей ризик враховуватиметься у монетарних рішеннях Національного банку насамперед через його вплив на фінансовий ринок та інфляційні очікування.

Важливими також є такі зовнішні ризики:

  • рецесія світової економіки та зниження цін на сировинних ринках;
  • посилення геополітичної напруги, зокрема через невизначеність із Brexit;
  • невизначеність щодо обсягів транзиту газу через Україну з 2020 року внаслідок будівництва обхідних газопроводів у Європу;
  • ескалація військового конфлікту та нові торгові обмеження з боку Росії.

З огляду на оновлений макроекономічний прогноз та баланс ризиків для нього Правління Національного банку ухвалило рішення про зниження облікової ставки до 17,5%.

Започаткувавши цикл зниження облікової ставки, Нацбанк наголошує, що подальші кроки будуть залежати від реалізації інфляційних ризиків та покращення інфляційних очікувань.

Та варто зазначити, що попри наявність макроекономічних передумов для циклу зниження облікової ставки, цьому процесу може стати на заваді реалізація ризиків для фінансової стабільності України, обумовлених дестабілізаційними процесами денаціоналізації ПриватБанку, а також ризиків для збереження незалежності Національного банку.

В підсумку зазначимо, зниження облікової ставки до 17,5% ухвалене Рішенням Правління Національного банку України від 25 квітня 2019 року №311-рш «Про розмір облікової ставки».

 

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!