Вартість депозитів зростатиме: причини подорожчання та прогноз
Реалізація низки проінфляційних ризиків, зокрема загострення геополітичної напруженості, триваліша та вища інфляція в країнах-торгівельних партнерах, стрімке зростання цін на енергоносії, зумовила необхідність продовження циклу підвищення облікової ставки. На січневому засіданні з монетарних питань Нацбанк підвищив облікову ставку на 1 в. п. – до 10%. Таке рішення зумовлено матеріалізацією значної кількості інфляційних ризиків, що вимагає посилення монетарної політики з боку регулятора.
Водночас очікується, що вже в першому півріччі 2022 року відбудеться перехід до помірно жорстких монетарних умов. Облікова ставка довше, ніж прогнозувалося раніше, утримуватиметься на високому рівні та повільніше знижуватиметься. Так, згідно з поточним прогнозом Нацбанк знижуватиме ставки не раніше кінця 2022 року. У результаті помірно жорсткі монетарні умови зберігатимуться до середини 2024 року. Жорсткіша монетарна політика дасть змогу запобігти розкручуванню інфляційної спіралі у 2022 році та сприятиме поверненню інфляції до цілі 5% у 2023 році. Крім того, це частково нівелюватиме вищу премію за ризик, зумовлену геополітичною напруженістю, та посилить позиції України в конкуренції з іншими країнами з ринками, що розвиваються на міжнародному ринку капіталу.
Вплив облікової ставки на вартості гривневих ресурсів
Упродовж 2021 року вартість міжбанківських ресурсів зростала, демонструючи тісну залежність з динамікою облікової ставки. Водночас збереження значного рівня ліквідності в банківській системі утримувало UONIA практично на рівні нижньої межі в коридорі ставок Нацбанку.
Рисунок 1 – Відсоткові ставки НБУ та UIIR/UONIA, %
Джерело: НБУ.
Варто зазначити, із січня 2022 року Нацбанк осучаснив підходи до розрахунку UONIA. Зміни, серед іншого, дають змогу нівелювати ризик потенційного надмірного впливу на індикатор невеликих за обсягом операцій окремих банків за ставками, що суттєво відрізняються від середніх на ринку, зазначають в Нацбанку.
Зміна обсягів ліквідності банків
Обсяг ліквідності банківської системи в ІV кварталі 2021 року збільшився – середньоденні залишки коштів на коррахунках і депозитних сертифікатах становили близько 207 млрд грн (у попередньому кварталі 199 млрд грн).
Головним чинником зростання ліквідності було значне нарощення видатків урядом, що характерне для кінця року. Утім, відтермінування бюджетних виплат практично до останніх днів року поряд із традиційним зростанням попиту на готівку вже з початку грудня призвело до виникнення непередбачуваної потреби окремих банків у рефінансуванні.
Вплив профіциту ліквідності на відсоткові ставки
Значний структурний профіцит ліквідності банківської системи послаблює дію монетарної трансмісії за процентним каналом. Для її посилення шляхом управління структурним профіцитом ліквідності в банківській системі Нацбанку підвищить у лютому на 2 в. п. норматив обов’язкових резервів за поточними рахунками в гривні, а також за коштами в іноземній валюті. Це дасть змогу стимулювати більш строкові залучення за одночасного збереження ролі обов’язкових резервів у дедоларизації.
Рисунок 2 - Ліквідність банківської системи, середньоденна за місяць
Джерело: НБУ.
За розрахунками Нацбанку таке підвищення нормативу дасть змогу додатково зв’язати близько 25 млрд грн вільної ліквідності банків. Також у березні буде розглянуто питання щодо запровадження інших заходів із регулювання структурного профіциту ліквідності банківської системи.
Поступово реагували на підвищення облікової ставки й ставки банків за клієнтськими операціями. Водночас через значний обсяг ліквідності банківської системи та млявий відгук державних банків, політика яких є визначальною на ринку депозитів, ставки за гривневими депозитами домогосподарств почали реагувати на підвищення облікової ставки зі значним лагом та доволі помірно – збільшилися на 0.25 в. п. (на 0.6 в. п. за строковими) із серпня до грудня 2021 року.
Динаміка індикативної ставки «Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб» свідчить про збереження цієї тенденції й на початку 2022 року.
Таблиця 1 - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб
Джерело: НБУ.
Ставки за депозитами НФК реагували дещо жвавіше, збільшившись на 0.9 в. п. протягом 2021 року. Це пояснюється зростанням конкуренції за ресурси, оскільки їх вартість перебуває на досить низькому рівні і є відчутно нижчою від вартості залучення депозитів домогосподарств.
Рисунок 3 - Середньозважені гривневі процентні ставки за новими кредитами та депозитами, %
Джерело: НБУ.
Вартість кредитів для НФК, особливо на короткі строки, залишалася чутливою до зміни облікової ставки. Середньозважена ставка за гривневими кредитами зросла з 9% у березні (початок циклу посилення монетарної політики) до 10.5% у грудні. Вартість кредитів домогосподарствам і надалі визначалася переважно кон’юнктурними чинниками. Так, акційні пропозиції окремих великих банків, а також активне використання населенням пільгового періоду кредитування під час розпродажів та свят призвели до відчутного зниження середньозваженої ставки в листопаді-грудні.