$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+16° Київ +9° Варшава +13° Вашингтон
Країна-агресор на захисті офшорів: оцінка ініціативи РФ через призму досліджень МВФ

Країна-агресор на захисті офшорів: оцінка ініціативи РФ через призму досліджень МВФ

11 Жовтня 2019 16:32

У минулому році світовий ВВП сягнув $87 трлн, йдеться в дослідженні МВФ. Порівнюючи з 1980 роком різниця складає $11 трлн. Показники засвідчують про надзвичайне поліпшення, хоча ВВП є лише одним з багатьох показників добробуту.

Та якщо подивитися під іншим кутом зору на ці цифри, які вказують на темну сторону світової економіки, ми спостерігатимемо дещо іншу картину: $7 трлн – фактично 8 відсотків світового ВВП, являє собою обсяг приватного капіталу, приховуваного, за багатьма експертними оцінками, в офшорних фінансових центрах, істотна частина якого, ймовірно, походить від незаконної діяльності, наголошують в МВФ.

Експерти МВФ зазначають, що $1 трлн — приріст національного доходу, який можливо досягти шляхом скорочення на третину корупції в усьому світі. Йдеться про незаконно отримані доходи від хабарництва, надходження від регулятивного арбітражу і прибуток від реєстрації в деяких податкових юрисдикціях, яка, на думку деяких експертів, прирівнюється до ухилення від сплати податків.

Це втрачені гроші, які можна було б використовувати для поліпшення життя людей. Але чинна влада країни-агресора має протилежну думку.

Ініціативи щодо офшорів країни-агресора

Міністерство економічного розвитку країни-агресора пропонує не розкривати власників компаній зі спеціальних адміністративних районів (САР) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб (ЄДРЮЛ) для захисту від санкцій. Відповідний законопроєкт розміщений на федеральному порталі проєктів нормативних правових актів.

Варто зазначити, спеціальні адміністративні райони (САР) створені у Владивостоці на острові Російський і в Калінінграді на острові Жовтневий. У цих адміністративних районах запроваджено особливий режим валютного регулювання. В умовах особливого режиму дозволяється безперешкодного виводити на свої закордонні рахунки кошти, які отримані від іноземних компаній.

Крім того, резиденти звільняються від податку на доходи, отримані у вигляді дивідендів.

«Стосовно товариств, які зареєстровані у спеціальних адміністративних районах  і територіях випереджального розвитку (ТОР), законопроєктом коригується чинна система обліку прав на частки в статутному капіталі товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб (ЄДРЮЛ). Так, пропонується здійснювати облік прав на частки в списку учасників ТОВ, ведення і зберігання якого буде здійснюватися реєстраторами», - йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

За цих умов, перехід прав на частку в статутному капіталі компанії або виникнення і припинення обмежень цих прав відбуватимуться з моменту внесення відповідного запису до списку учасників ТОВ.

Таким чином, з ЄДРЮЛ вилучається інформація, пов'язана з частками товариства, із внесенням замість неї відомостей реєстратора, що дозволить зберегти режим конфіденційності по аналогії з поточним регулюванням реєстрів власників цінних паперів. А це, як зазначають розробники законопроєкту, «буде актуально» в ситуації наростального ризику застосування санкцій щодо російських юросіб.

Оцінка проблеми офшорів

До фінансової кризи 2008 року податкові притулки зазвичай вважали екзотичними інтермедіями для світової економіки. Після фінансової катастрофи світ усвідомив два сумних факти: по-перше, це явище значно ширше і займає більш вагоме місце у світовій економіці, ніж вважалося це раніше. По-друге, найбільші податкові гавані утворенні не там, де раніше вважалося. Через офшори органи державного управління, за різними оцінками, в сукупності втрачають $500-600 мільярдів доларів США в рік, недоодержуючи доходи від податків на корпорації в результаті використання законних і не зовсім законних коштів.

З цього втраченого доходу на частку країн з низькими доходами припадає приблизно $200 мільярдів — їх втрата у вигляді відсотка ВВП сильніше, ніж у країн з розвиненою економікою, і більше, ніж ті $150 мільярдів іноземної допомоги на цілі розвитку, які вони отримують. Одні лише американські компанії, що входять в рейтинг топ-500 журналу Fortune, у 2017 році, за оцінками, тримали в офшорах $2,6 трильйона, хоча незначна частка цих коштів після податкової реформи США у 2018 році була репатрійована. Бенефіціарними власниками є не лише корпорації. За оцінкою експертів, фізичні особи приховали в офшорах -  $8,7 трильйона.

Згідно з більш розширеною експертною оцінкою, ця цифра знаходиться на разюче високому рівні $36 трильйонів. Обидва, виходячи з дуже різних норм прибутковості, оцінюють світові втрати індивідуального прибуткового податку близько $200 мільярдів в рік, які слід додати до загального показника для корпорацій. Ці вкрай невизначені оцінки серйозно розходяться через секретність фінансових операцій і уривчастих офіційних даних і через відсутність загальноприйнятого визначення податкового притулку.

Руйнівний вплив офшорів на економіку: кримінал, корупція, монополія

В обхід правил, які не подобаються, ділки виводять активи через кордони в інші місця, офшорні зони. Експерти МВФ стверджують, що виведення капіталів впливає далеко не лише на оподаткування: вони забезпечують шлях для уникнення фінансового регулювання, розкриття інформації, кримінальної відповідальності та іншого.

Через те, що основними корпоративними користувачами податкових притулків є великі фінансові організації та інші транснаціональні корпорації, система створює умови невигідними для невеликих і середніх підприємств, сприяючи монополізації.

До складу збитків слід включити та політичну дестабілізацію, хоча цей показник не піддається кількісному вимірюванню: найголовнішою проблемою є те, що податкові притулки забезпечують укриття для незаконної діяльності представників «верхів», які їх використовують, за рахунок менш впливової більшості.

Податкові гавані та офшори стають на захист створених систем, називаючи себе «нейтральними з точки зору оподаткування» посередниками, які сприяють безперебійному руху міжнародного фінансування та інвестицій. Але хоча переваги для залучених приватних гравців очевидні, для світу в цілому це може виявитися не так.

Наразі широко поширена експертна думка, яка полягає у тому, що дозволивши вільний рух капіталу через кордони, крім податкових втрат, це створює істотні ризики, зокрема загрози фінансової нестабільності в країнах з ринком, що формується. Як правило, чим заможніша фізична особа і чим масштабніша транснаціональна корпорація — а деякі мають сотні офшорних дочірніх компаній, — тим глибше вони вкорінені в офшорну систему й тим палкішим буде її захист з боку цих осіб.

Впливові органи державного управління також мають свій інтерес, адже  більшість притулків знаходяться в країнах з розвиненою економікою або на належних їм територіях.

Індекс корпоративних податкових притулків компанії Tax Justice Network ставить на перші три позиції Британські Віргінські Острови, Бермуди та Кайманові острови – всі вони є Британськими заморськими територіями.

Індекс фінансової секретності Tax Justice Network, що складається цією організацією, указує на найбільш привабливі для приватного капіталу країни — Швейцарія, США і Кайманові острови.

В підсумку, варто зазначити, офшорний капітал зазвичай залишає бідні країни втікаючи до багатих. Офшорна система зростає, коли одна юрисдикція створює нову податкову лазівку або секретний механізм, який успішно залучає мобільні гроші, інші наслідують їй, або перевершують її в «перегонах поступок».