$ 39.6 € 42.28 zł 9.77
+2° Київ +6° Варшава +13° Вашингтон

Країні-агресору не уникнути покарання: Сенат США дав хід закону про санкції проти РФ

Діденко Сергій 04 Грудня 2019 15:26
Країні-агресору не уникнути покарання: Сенат США дав хід закону про санкції проти РФ

У зв’язку з триваючою збройною агресією РФ проти України, сприянням і фінансуванням нею терористичної діяльності в Україні, що призвело до порушення територіальної цілісності України, прав і свобод її громадян, Кабінет Міністрів має намір у місячний термін подати на розгляд РНБО пропозиції щодо персональних економічних та інших санкцій строком на три роки до юридичних осіб із РФ, пише UA.NEWS.

Та варто зазначити, що Україна у своїй боротьбі проти агресора не одна. Санкційна політика Сполучених Штатів проти країни-агресора також набула розвитку, адже учора американські сенатори повернулися до обговорення нових антиросійських санкцій.

Нові антиросійські санкції

Після тривалої паузи, майже через рік, американські сенатори повернулися до обговорення нових санкцій проти країни-агресора.

У вівторок в комітеті Сенату з міжнародних справ пройшли слухання, присвячені Російській Федерації, на яких був присутній заступник держсекретаря з політичних питань Девіда Хейла, запрошений Сенатом.

Даючи відповідь на питання сенаторів, Девіда Хейл зазначив: попри те, що діалог з Москвою триває, знайти консенсусу не вдається — чи то Сирія, КНДР, Венесуела, контроль над озброєннями, втручання у вибори або боротьба з тероризмом.

«Для того щоб відволікти увагу від внутрішніх проблем, Кремль застосовує агресивну тактику з метою руйнації інтересів США та наших союзників. Кремль й надалі в пошуку способів впливу на вибори 2020 року, використовуючи соціальні медіа та інші кібер-інструменти, намагаючись посіяти розбрат в американському суспільстві, і наш обов’язок постійно тримати в полі зору цю проблему», - заявив Хейл.

За словами Девіда Хейла, Кремль намагається втрутитися у вибори не лише США – аналогічною тактикою послуговується агресор й в країнах-сусідах, країнах Євросоюзу, а особливо в «незрілих демократіях», заперечуючи все на рівні особистих контактів.

Агресивні дії Москви продовжують викликати «надзвичайне занепокоєння», заявив у відповідь Хейлу Сенатор від Юти Мітт Ромні.

«Кремль агресивно нарощує присутність на Близькому Сході, в Північній Африці та Латинській Америці», перекидаючи збройні загони для підтримки «найгірших» з диктаторів; «Кремль порушив Договір про ракети середньої та меншої дальності нарощуючи будівництво нових ракет», активно інвестують у створення нової зброї; не кажучи вже про вторгнення в Грузію та Україну, зазначив Сенатор від Юти Мітт Ромні.

«Варто зазначити, що всі ці агресивні дії відбуваються при скороченні населення, слабкій промисловій базі — тобто в умовах, коли варто було б сфокусуватися на внутрішніх проблемах. Навіщо вони це роблять? У чому їхня стратегія? », - запитав Ромні.

РФ втручається намагаючись контролювати оточуючі  країни, з метою створення «такої собі буферної зони», а також шукає можливості, щоб продемонструвати слабкість США — саме «тому вони активно долучаються до участі в конфліктах, де сторони не такі сильні, як можуть здатися», відповів сенаторові Хейл, додавши, що адміністрація продовжить політику, спрямовану на те, щоб Кремлю «довелося заплатити» за шкідливу активність.

Деталі закону про нові санкції

Законопроєкт про нові санкції проти країни-агресора буде розглядатиметься комітетом у закордонних справах Сенату вже наступного тижня, йдеться в повідомленні Bloomberg.

Голосування відбудеться 11 грудня 2019 року, пише ТАСС з посиланням на Bloomberg. Щодо законопроєкту, то йдеться про проєкт, який був внесений на розгляд у лютому демократом Бобом Менендесем і республіканцем Ліндсі Гремом — авторами ідеї «пекельних санкцій» з ударом по держбанках, суверенному боргу, енергетичного сектору та Центробанку Росії.

Нагадаємо, проєкт DASKA (Defending American Security from Kremlin Aggression Act of 2019) вимагає запровадити обмеження на інвестиції в російський держборг, які, на відміну від уже існуючих санкцій, повинні поширюватися не лише на валютні активи, а й на цінні папери деноміновані у російських рублях, в які нерезиденти, згідно з даними Центробанку, розмістили $44 мільярдів.

Під санкції, згідно з законом, повинен потрапити й сам Центробанк РФ. Пропонується запровадити заборону для Центробанку РФ залучати кредити на Заході терміном понад 14 днів.

Законопроєктом також передбачено запровадження нових жорстких санкцій проти російських банків, які здійснювали «фінансову або іншу підтримку втручанню уряду країни-агресора в демократичні вибори» за межами РФ.

Банківські установи повинні бути внесені до «чорного списку» (SDN-list) з блокуванням активів у США та забороною на будь-які транзакції.

Варто зазначити, це означає де-факто відключення від світової системи доларових розрахунків, для яких банку необхідно мати кореспондентський рахунок у Сполучених Штатах.

Окрім перерахованих заходів впливу, пропонується ввести обмеження проти російської суднобудівної галузі та кіберсектору.

Нагадаємо, всі минулі спроби продавити новий раунд жорстких санкцій «загубилися» в конгресі: за 2018 рік сенатори та члени палати представників внесли біля 10 проєктів, але жоден з них не вдалося довести до голосування.

Відтак, другий раунд санкцій за отруєння в Солсбері екс-полковника ГРУ Сергія Скрипаля також залишився «під сукном».

Згідно із законом про заборону хімічної зброї 1991 року, адміністрація мала вибрати три з шести можливих заходів, включаючи блокування фінансової допомоги, обмеження експорту та імпорту, припинення дипвідносин, заборона для банків фінансувати російський уряд, а також заборона на повітряне сполучення.

Пакет був підготовлений ще у березні 2019 року. Попри це,  Дональд Трамп свій підпис під ним так і не поставив.

Нагадаємо, експерти Bloomberg Economics, стверджують, що за 5 років анексії Криму економіка РФ зазнала істотних втрат, більш як на 10 відсотків – або на 150 мільярдів доларів.