Стратегічні пріоритети: сучасні бачення МВФ та їх вплив на інтереси України
Шлях економічного розвитку є непростим для України. Окрім наявних економічних проблем, істотними негативними факторами в поточному періоді додалися також електоральний цикл подвійних виборів та виплати за державним боргом. В сучасних економічних реаліях державний борг є істотним викликом. Країні необхідно близько $ 11 млрд на рік (8% ВВП на рік) для погашення державного боргу та фінансування дефіциту Держбюджету у 2019, 2020 та 2021 роках. Це обумовлює критично важливі завдання для майбутнього уряду щодо підтримки належного імпульсу реформ, залишаючись на траєкторії розвитку відповідно до рекомендацій та вимог Міжнародного валютного фонду.
Перспективою розвитку подальших відносин з МВФ є виконання ключових пунктів меморандуму співпраці з Україною, які необхідні для здійснення реформ.
Президент наголосив, що співпраця з МВФ залишається пріоритетом для української влади: «Ми хочемо продовжувати наші відносини з МВФ. Я наголошую на цьому», йдеться в повідомленні на офіційному сайті офісу глави держави.
Він зазначив, що Україна досягла макроекономічної стабільності, але цього поки що замало.
Глава держави висловив сподівання, що новий парламент, який буде обрано 21 липня 2019 року, ухвалюватиме реформаторські закони.
Звісно, досить часто трапляється так, що ідеологія та стратегія реформування може з часом переглядатися під впливом політичної доцільності.
Наразі Володимир Зеленський зазначив, що Україна налаштована проводити важливі реформи, спрямовані на стійкий економічний розвиток. Зокрема, йдеться про реформу правоохоронних органів, енергетичної сфери, велику приватизацію та ринок землі. Він також повідомив про скасування понад 160 застарілих указів, що створювали тиск на бізнес.
«Ми будемо робити все, щоб Україна процвітала», – наголосив на зустрічі Володимир Зеленський і додав, що важливим завданням для української влади є економічний розвиток.
Відтак, важливим є розкриття бачення шляхів розв’язання проблеми забезпечення економічного поступу в сучасних умовах з позиції МВФ. Від цього залежить порозуміння в рамках майбутньої програми співпраці та ефективність подальших реформ спрямованих на економічне зростання.
Проблеми глобальної економіки та її вплив на Україну
Світове зростання сповільнюється, в основному через посилення напруженості в торгівлі й жорсткості фінансових умов у другій половині 2018 року. Водночас, глобальну економічну активність повинні обумовлювати більш помірні темпи нормалізації монетарної політики провідними центральними банками, лідером серед яких є ФРС США, та розширення стимулювання економіки, наприклад, в Китаї.
Нагадаємо, банківська система Китаю з активами в 36 трильйонів доларів, навантажена корпоративним боргом в 150% ВВП і позабалансовими зобов’язаннями, точний розмір яких встановити досить складно. За даними Financial Times показник рівня тіньового банкінгу Китаю еквівалентний 23,5% всіх банківських активів і 68% ВВП країни. Максимальне пікове значення показника спостерігалося у 2016 році на рівні 87% ВВП.
Відповідні заходи спрямовуються на пом'якшення фінансових умов і збільшення припливу капіталу в країни з ринками, що розвиваються.
Але варто зазначити, очікуване прискорення світового зростання цьогоріч має нестійкий характер. Воно вразливе стосовно ризиків погіршення ситуації, в тому числі невизначеності, пов'язаної з конкретними країнами, наприклад з «брексіт», а також до більш загальних факторів невизначеності, таким як високий рівень боргу в деяких галузях і країнах, напруженість щодо торговельної політики та тривожних настроїв на фінансових ринках.
Варто лише пригадати кризу навколо дефіциту бюджету в Італії, яка загрожує активізувати боргову проблему в країнах ЄС, наявну ще з 2012 року. Італія має великий державний борг – 160% ВВП, що є другим показником ЄС після Греції, – вона найчастіше отримувала рекомендацію від Єврокомісії встановити дефіцит на рівні 1,6%.
Отже, саме боргові проблеми країн можуть стати «чорним лебедем» для світової економіки. Глобальний борг досяг рекордних $ 184 трильйонів в номінальному вираженні, що відповідає 225 відсоткам світового ВВП 2017 року – за останні вісім років співвідношення збільшилася на 11 процентних пунктів, свідчать дані Міжнародного валютного фонду. У новому прогнозі Фонду за жовтень щодо найближчих економічних перспектив зазначено, що напередодні кризи 2008 року середнє співвідношення глобального боргу до ВВП становило 36%, а наразі — понад 50%. Сума 184 трильйони доларів - астрономічна.
Якщо станеться більш різке посилення фінансових умов, у порівнянні з очікуваним, це може створити серйозні проблеми для урядів багатьох країн і компаній щодо рефінансування та обслуговування зовнішніх боргів, посилюючи коливання обмінних курсів і корекції на фінансовому ринку.
У січні МВФ прогнозував на 2019 і 2020 роки світове економічне зростання на рівні приблизно 3,5 відсотка – показник менший за нещодавні прогнозні показники, але прийнятний. З того часу динаміка ще більше знизилася, а відтак, прогнози погіршилися.
Варто зазначити, що лише два роки тому 75 відсотків світової економіки зазнавало зростання. А вже в 2019 році очікується, що 70 відсотків світової економіки буде переживати уповільнення.
Звичайно, негативні явища у світовій економіці матимуть негативний вплив на периферичні економіки, обумовлюючи зниження темпів зростання. Впаде попит на сировинні товари, в тому числі й український експорт. За експортом постраждає і курс гривні — разом з іншими валютами країн, що розвиваються гривня ослабне до долара. Крім того, постраждають плани розвитку найбільших експортних компаній, їх інвестиційні програми стануть менш привабливими, зменшиться кількість робочих місць, впадуть доходи в цих галузях. Постраждають і компанії, що обслуговують експортерів: фінансові, торговельні, транспортні.
Важливим є те, що МВФ не передбачає рецесії найближчим часом. Більш того, МВФ очікує, що зростання дещо прискориться в другій половині 2019 року і в 2020 році.
Побудова більш стійкої та інклюзивної внутрішньої економіки
В МВФ зазначають, що перш за все, політики повинні забезпечувати умови всередині країни, для того щоб люди могли домогтися успіху.
Враховуючи унікальність внутрішніх економік різних країн, в загальному плані макроекономічна політика повинна бути спрямована на забезпечення зростання і стабільності. Монетарна політика повинна залишатися м'якою в країнах, де інфляція нижче цільових показників, і повинна оправдовувати ринкові очікування. При необхідності, для амортизації шоків, слід використовувати гнучкість обмінного курсу. Слід зміцнити фінансовий сектор і зменшити ризики шляхом підтримки динаміки реформ в галузі регулювання.
Насправді економіка багатьох країн є недостатньо стійкою, зазначають в МВФ. Високий рівень державного боргу і низькі процентні ставки обумовлюють обмежений простір для маневру в умовах наступного спаду, який неминуче прийде, попереджають в МВФ.
Перед багатьма країнами постане складне для розв’язку завдання: вміле формування податково-бюджетної політики, що, в свою чергу, означає досягнення правильного балансу між зростанням, стійкістю боргової ситуації та соціальними цілями.
Для розв’язання подібного завдання необхідне накопичення бюджетних резервів у часи економічного зростання з метою створення достатніх бюджетних можливостей в несприятливий період. Це передбачає безперервну кропітку роботу щодо модернізації податкових систем, мобілізації внутрішніх доходів, встановлення пріоритетів для сприяння зростанню витрат і зниження державного боргу, якщо це необхідно.
Це також включає подолання надмірної нерівності. У даному контексті податково-бюджетна політика може відігравати важливу роль, в тому числі завдяки ухваленню прогресивних податкових рішення, спрямованих на забезпечення заходів зміцнення соціального захисту, враховуючи специфіку країни, сприяючи надалі подоланню порушень, викликаних технологічним прогресом і глобалізацією.
Нагадаємо, Національний банк України визначив фінансову інклюзію однією зі своїх стратегічних цілей. Тому візія стратегії визначена як «українець європейський, фінансово обізнаний». Це означає, що громадяни України матимуть достатній рівень фінансових знань та будуть здатні ухвалювати відповідальні рішення щодо персональних фінансів. Активна фаза реалізації стратегії запланована із 2020 року.
Перш за все, податково-бюджетна політика може сприяти створенню широких можливостей шляхом забезпечення доступу до якісної освіти, охорони здоров'я та інфраструктури, особливо для тих, кого залишили позаду. У багатьох країнах це означає необхідність приділяти особливу увагу молоді та жінкам.
Заходи політики такого характеру можуть сприяти зміцненню впевненості та довіри суспільства, що спростовує уявлення про несправедливий розподіл економічної вигоди.
Галузі, в яких спостерігається зростання впливу монополій на ринок, такі уявлення посилюються.
Варто зазначити, в МВФ не стверджують, що наразі існує «проблема монополії». Йдеться про те, що слід вживати відповідних заходів, з тим щоб це не переросло в серйозну проблему.
Нове дослідження МВФ демонструє, що за останні два десятиліття посилення впливу корпорацій на ринки в країнах з розвиненою економікою зробило незначний вплив на інвестиції, обсяг виробництва і частку національного доходу, яка виплачується працівникам.
Отже, пріоритетним залишається малий та середній бізнес.
В МВФ також встановили, що на частку невеликої кількості надзвичайно динамічних компаній припадали найвищі націнки. Іншими словами, є тенденція, яка отримала назву «переможцю дістається найбільше», яка особливо виражена в епоху цифрової економіки.
Відтак потрібно обумовлювати зниження перешкод для виходу на ринки нових фірм і реформування основ конкуренції для забезпечення рівних умов в усіх галузях, будь то традиційні або високотехнологічні аспекти.
Корупція як проблема економічного розвитку
У галузі боротьби з корупцією, МВФ також акцентує увагу на макроекономічні наслідки для держав-членів.
В МВФ наголошують, щорічні витрати лише від одного хабарництва оцінюються на рівні понад 1,5 трильйона доларів - близько двох відсотків світового ВВП. Відмивання грошей і фінансування тероризму є інші серйозні аспекти проблеми - для боротьби з ними МВФ співпрацює з більш ніж сотнею країн.
У останніх дослідженнях, які провели експерти Фонду, наголошується на бюджетних витратах від корупції, яка призводить до величезних втрат державних доходів і зниження якості державних видатків. Це дає підстави стверджувати, що корупція призводить до зниження економічного зростання. Вона призводить до збільшення нерівності, сприяючи зростанню недовіри.
У новому дослідженні, за оцінками МВФ, в групі аналогічних країн, нижчий рівень корупції пов'язаний з більш високими податковими надходженнями, окрім цього, між країнами є істотна різниця - до 4 процентних пунктів ВВП.
Більш висока якість управління також пов'язана з вищими результатами тестів учнів та більш ефективним витрачанням коштів на життєво-важливу інфраструктуру: від будівництва доріг до шкіл та лікарень.
Відтак, розвиток децентралізації та освітньої реформи на часі.
Варто наголосити, від приборкання корупції виграють не лише бюджет країни, але й з’являються потенційні вигоди для суспільства в цілому.
Для обєктивної оцінки корупції існують міжнародні підходи. Наприклад, недавно організація Transparency International оновила свій індекс сприйняття корупції - де 100 балів означає «в значній мірі вільний від корупції». За цим показником дві третини всіх країн мають оцінку нижче 50, і це означає, що у них є серйозні проблеми із запобіганням корупції.
Нагадаємо, за останній рік Україна дещо поліпшила свої позиції в рейтингу «Індекс сприйняття корупції», повідомила 29 січня 2019 року міжнародна організація Transparency International. За результатами опитувань експертів та представників бізнесу, Україна набрала 32 бали зі ста можливих, на два бали більше, ніж торік, і посіла 122-е місце за підсумками 2018 року, розділивши його з Малі, Малаві та Ліберією. Українській владі бракує політичної волі для швидких та незворотних реформ, окрім того, більшість міжнародних рекомендацій за останній рік не виконано – так пояснюють експерти українські позиції в рейтингу.
Безсумнівно, країни повинні брати на себе відповідальність за те, що відбувається в межах своїх кордонів. Але, як зазначають в МВФ корупція представляє собою міжнародну проблему. Для результативної боротьби з корупцією необхідна міжнародна співпраця.
Важливість транскордонних відносин
В цьому аспекті існує широкий спектр економічних питань, які потребують вирішення: вдосконалення норм фінансового регулювання, підвищення ступеня прозорості в питаннях боргу, боротьба з незаконними фінансовими потоками, зазначають в МВФ.
Але якщо йдеться про створення рівних умов для різних країн, то жодна проблема не є такою вагомою, як торгівля.
Протягом багатьох десятиліть торгова інтеграція сприяла підвищенню добробуту, скорочення бідності, поширення нових технологій і підвищення продуктивності. Для людей у всьому світі вона знизила вартість життя і створила мільйони нових робочих місць з більш високою заробітною платою.
Проаналізувавши досвід більш ніж 180 країн протягом останніх шістдесяти років, МВФ прийшли до висновку, що торгова інтеграція, очевидно, стимулює інвестиції - в будівництво, промисловість і багато інших сфер, що створюють велику кількість робочих місць. Торгові бар'єри, навпаки, безсумнівно, шкодять інвестиціям і зайнятості.
Цей висновок особливо актуальний наразі, коли напруженість в торгівлі може завдавати подальшої шкоди інвестиціям в період, коли інвестиції на низькому рівні.
Разом з тим, обговорення спотворень в торгівлі або несправедливою торгової практики часто пов'язуються з концепцією дефіцитів і профіцитів в двосторонній торгівлі, а також з тарифами.
Безумовно, створення рівних умов для різних країн стосується не тільки торгівлі. Останнім часом, МВФ наголошує на необхідності вдосконалення системи, пов'язаної з міжнародним оподаткуванням корпорацій.
Реформування міжнародного оподаткування корпорацій є однією з найважливіших проблем для всіх країн. Але країни, що розвиваються, в особливій мірі покладаються на доходи від податків з корпорацій для фінансування найважливіших інвестицій в людський капітал та інфраструктуру.
Аналіз проведений МВФ показує, що країни, які не входять до ОЕСР, щорічно недоотримують близько 200 млрд доларів доходів, оскільки компанії можуть виводити свої прибутки в юрисдикції з низькими податками.
В підсумку зазначимо, є проблеми, які жодна країна не здатна вирішити самотужки, і перелік таких проблем є чисельним: демографічна ситуація, міграція, кіберризики, і, звичайно, зміна клімату, що представляє собою загрозу існуванню людства.
Під час світової фінансової кризи Фонд спромігся прийняти зобов'язання щодо виділення понад 500 млрд доларів для сприяння запобіганню другій Великій депресії. У наступне десятиліття МВФ підтримав економічні програми більш ніж в 90 країнах світу, що допомогло їм відкрити свої ринки та стимулювати приплив інвестицій.