Серед важливих завдань Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 – підтримка кредитування малого та середнього бізнесу, зокрема, аграрних компаній, фермерів та експортерів, а також розширення небанківського кредитування.
Але, те, що так очікують від Національного банку України – зниження облікової ставки – це не єдина передумова появи доступних та дешевих кредитів.
Розв’язання нагальних проблем бізнесу
Нова Стратегія посяде місце Комплексної програми розвитку фінансового сектору до 2020 року, яка визначала пріоритетні реформи регуляторів протягом попередніх п’яти років. Вона враховує теперішні та майбутні потреби представників усіх груп екосистеми як споживачів фінансових послуг, так і ключових гравців, що беруть участь у створенні цих послуг, а також сприяє реалізації місії фінансового сектору України. Потреби всіх суб’єктів економічної діяльності мають бути задоволені через надання відповідних фінансових послуг учасниками фінансової екосистеми, яких можна об’єднати в чотири основні групи: регулятори, провайдери, споживачі, інфраструктура та технології.
Отже, в короткій та середньостроковій перспективі перед Нацбанком постали до вирішення завдання, які зроблять максимально доступним кредит в Україні.
Відтак, до кінця 2020 року належить розробити та впровадити інструмент для здешевлення кредитів на купівлю землі сільськогосподарським товаровиробникам.
Вже в до кінця наступного року НБУ належить реалізувати проєкт з надання часткових гарантій за кредитами малим та середнім підприємствам, запровадивши державну програму пільгового мікрокредитування, нормативно врегулювати використання сільськогосподарської землі як застави. Поруч з тим, за мету поставлено запровадження механізму страхування ризиків для експортерів.
Але передумовою вище згаданих змін, буде ухвалення законопроєкту щодо впровадження Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS), яке передбачається до кінця 2020 року. А з часом, до кінця 2022 року, за задумом буде ухвалено нормативно-правові акти для його реалізації. Це створить умови для повної валютної лібералізації, адже деякі валютні обмеження можуть бути скасовані лише після впровадження Плану BEPS.
Надалі у середньостроковій перспективі, а саме до кінця 2022 року, передбачено зміну законодавства, з тим, аби дозволити кредитним спілкам розширити перелік послуг, диференціювати вимоги до фінансових компаній та кредитних спілок для пом’якшення вимог до установ, які не залучають внески громадян та бізнесу.
Також, до кінця 2022 року НБУ планує розробити законопроєкти та ініціювати зміни до законодавства, аби удосконалити норми, що наразі дозволяють затягувати розгляд судових справ.
До кінця 2024 року НБУ планує розробити для фінансових установ механізм доступу до ідентифікаційних даних клієнтів у державних реєстрах, що спростить користування послугами для бізнесу та громадян і створить умови для розвитку дистанційних каналів продажу фінансових послуг.
Розв’язання нагальних проблем пересічних громадян
Ключовими аспектами позитивних змін, передбачених стратегією – це доступна іпотека, безпека та зручність платежів, зростання фінансової інклюзії та захист прав споживачів фінансових послуг (рис. 1).
Рисунок 1 – Ключові аспекти змін передбачених Стратегією 2025
Джерело: НБУ.
Дорожня карта Стратегії до 2025 року містить багато кроків, які позитивно вплинуть на українців. Зокрема, кроки, що стимулюють запровадження фінансових онлайн-послуг, роблять доступнішою іпотеку, захищають права споживачів фінансових послуг.
До кінця поточного року регулятори планують підготувати зміни до законодавства, що посилять захист прав кредиторів, які надають іпотеку, врегулюють іпотечне кредитування під заставу об’єктів незавершеного будівництва. Це сприятиме відновленню іпотечного кредитування.
До кінця 2020 року регулятори також планують затвердити порядок використання QR-коду для переказу коштів.
А вже до кінця 2024 року планується впровадити нові моделі дистанційної ідентифікації та верифікації клієнта. Ці та інші передбачені Стратегією кроки сприятимуть появі нових фінансових онлайн-послуг та зручності надання фінансових послуг громадянам загалом.
До кінця 2020 року регулятори планують забезпечити прозорість та зрозумілість реклами фінансових послуг. А до кінця 2021 року — зобов’язати фінансові установи (не лише банки) розкривати повну інформацію про умови та вартість кредитів, страхових послуг тощо. Тобто споживачі розумітимуть свої витрати на отримання та обслуговування фінансових послуг.
Національний банк отримав повноваження на захист прав споживачів фінансових послуг, адже й набув чинності відповідний закон.
НБУ влітку минулого року створив профільний підрозділ, який опікуватиметься захистом прав споживачів фінпослуг.
Щомісяця фахівці підрозділу опрацьовували близько 900 звернень споживачів фінансових послуг – громадян та бізнесу. Усього Національний банк отримав близько 4 тис. звернень споживачів після 15 серпня, коли новий підрозділ почав їх опрацьовувати, зазначають у відомстві.
Більшість звернень – 64% – це звернення, які стосуються банків. Усього Національний банк отримав звернення щодо 53 банків. Найбільша кількість стосується трьох банків.
Споживачі скаржаться НБУ, зокрема на нерозкриття банками інформації щодо повної вартості кредиту, самовільне списання коштів із зарплати чи інших нарахувань у погашення боргу, списання процентів шляхом збільшення кредитного ліміту з процентами за більшою ставкою без пояснень правомірності щодо своїх дій тощо.
Національний банк після ухвалення закону про захист прав споживачів фінансових послуг почав розробляти нові вимоги до банків. Нові вимоги дозволять регулятору якісніше реагувати на звернення споживачів та розв'язувати спірні питання.
Зокрема, НБУ вже ухвалив вимоги, відповідно до яких банки мають змінити інформацію про свої послуги на вебсайтах. Тобто розкрити повну та актуальну інформацію про умови надання послуги, її вартість, включаючи комісії та платежі за додаткові послуги, умови дострокового повернення кредиту, можливі штрафи у випадку невиконання клієнтом зобов’язань тощо. Дотримуватися цих вимог банки повинні будуть із початку березня цього року, до цього часу регулятор надав фінустановам час для адаптації.
З початку червня 2020 року на вебсайтах банків мають з’явитися калькулятори для розрахунку витрат або доходів від фінансової послуги. Також у червні має змінитися реклама банків, вона повинна буде містити істотні характеристики послуги — інформацію про повну вартість, умови отримання послуги, ризики.
Також Національний банк планує ухвалити нові вимоги до банків, а саме: до договорів, візуального сприйняття реклами, інформації на сайтах та у рекламі щодо мікрокредитів, розкриття інформації про послуги через електронні канали обслуговування, роботи зі зверненнями громадян, уникнення нечесних практик.
І на завершення, до кінця 2022 року регулятори планують створити систему гарантування вкладів членів кредитних спілок та гарантування виплат за договорами накопичувального страхування життя.
Нагадаємо, банківські установи України, згідно з новими чинними регуляторними вимогами НБУ, будуть зобов’язані розкривати повну інформацію про послуги на своїх веб-сайтах. Національний банк України відвів фінансовим установам 6 місяців для адаптації до нових регуляторних правил.
