Суд повернув позов TYME до НБУ через помилки юриста МПС
Міжнародна платіжна система TYME навіть після позбавлення ліцензії зуміла продемонструвати неспроможність діяти в рамках чинного законодавства, або його повне нерозуміння. Гарним прикладом некомпетентності юридичного відділу ТОВ «Фінансова компанія «ОМП-2013», яка є оператором TYME, свідчить результат розгляду у суді їхнього позову проти Національного банку України з вимогою повернути ліцензію. І справа навіть, не в тому, що у компанії немає чим заперечувати свою співпрацю з терористами на Донбасі. Суд постановив «Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМП-2013» без руху» через те, що юристи – міжнародної платіжної системи! – не змогли розібратися, яку сумму збору мають заплатити для початку розгляду справи у суді. В принципі, враховуючи кількість порушень, не дивно, що із законодавством України у них серйозні проблеми.
При цьому TYME ще не так давно у вітчизняних ЗМІ виступала зі звинуваченнями проти регулятора та силових структур, які власне і встановили їх співпрацю з проросійськими бойовиками на окупованих територіях.
Позбавлення ліцензії і зв'язок з терористами
Журналісти, що вели розслідування запевняють, Ігор Мазепа через свою компанію «ОМП-2013», яка володіє мережею мобільних терміналів, працює на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Ці термінали фактично замінюють сепаратистам системи безготівкових банківських платежів, які сьогодні недоступні на цих територіях. Наголошують також, що TYME виступає посередником при відправці платежів в Україну з Росії за системами грошових переказів «Золота корона» і «Контакт».
Факти використання окупаційною «владою» Qiwi для своїх цілей неодноразово фіксувала Служба безпеки України. У серпні 2014 року СБУ і МВС навіть провели обшуки в офісі платіжної системи, заарештувавши її рахунку в банках.
Силовики тоді заявили, що компанія «неправомірно використовувала електронні гроші», систематично переводячи кошти на електронні гаманці та інші рахунки, які належать сепаратистам. У січні 2015 року СБУ було заблоковано понад 250 платіжних терміналів, які підприємці надавали терористам.
Для більш ґрунтовних припущень варто проаналізувати звітність фінансової розвідки – Державної служби фінансового моніторингу України (ДСФМУ).
Як зазначає Державна служба фінансового моніторингу України у Звіті Національної оцінки ризиків за 2016 рік, до найпоширеніших методів фінансування тероризму та сепаратизму відносять:
- перерахування грошових коштів за допомогою міжнародних електронних платіжних систем (Золота корона, Yandex гроші, Гроші@mail.ru QIWI, WesternUnion, MoneyGram, PayPal, Webmoney), електронних та Web гаманців; передача майна та інших активів безпосередньо особам, які причетні до тероризму;
- вимагання фінансової допомоги у суб’єктів господарської діяльності для подальшого фінансування тероризму та сепаратизму, у тому числі ватажками збройних формувань, які діють на території ОРДЛО; несанкціоноване списання грошових коштів із рахунків юридичних осіб з подальшим перерахуванням на рахунки фізичних та юридичних осіб, що має місце і в дослідженні ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні, які висвітлено в Типологічних дослідженнях Державної служби фінансового моніторингу України за 2017 рік.
Аргументація НБУ та СБУ
Крім регулювання діяльності банків НБУ також здійснює державне регулювання щодо небанківських фінансових установ-резидентів, які є платіжними організаціями та/або членами чи учасниками платіжних систем у частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів на підставі відповідних ліцензій, зокрема НБУ (крім операторів поштового зв’язку в частині здійснення ними переказу коштів) відповідно до ст. 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.02.2015 р.
В контексті протидії легалізації коштів та фінансування тероризму, для платіжних систем, регулятором встановлено правила організації систем управління ризиками, які базуються на рекомендаціях Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу в частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів. Згідно положення, переказ коштів має базуватися на ефективній системі управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму небанківської фінансової установи, яка не може здійснити переказ без розуміння кінцевого бенефіціара, а простіше кажучи, для кого ці гроші.
Високий рівень ризиків дає підстави запровадити штрафні санкції щодо оператора з боку регулятора. Як наголошено у Законі України, а також в положенні «Про застосування санкцій до небанківських фінансових установ», у разі виявлення двох і більше будь-яких повторних порушень, вчинених суб'єктом первинного фінансового моніторингу – платіжною організацією (ред.), до нього додатково може бути застосовано санкцію у вигляді анулювання ліцензії або іншого спеціального дозволу на право провадження певних видів діяльності. Що і було зроблено у відповідності до чинного законодавства України.
Як зазначається у звіті, серед найбільших ризиків використання небанківських фінансових установ у ВК/ФТ визначені відсутність ідентифікації клієнтів, які здійснюють фінансові операції на незначні суми, та відсутність безпосереднього контакту з клієнтами. В результаті проведеного аналізу виявлено схему фінансових операцій, щодо яких виникли підозри у ФТ шляхом використання електронної платіжної системи.
За результатами фінансового розслідування встановлено, що Компанія А, яка є власником внутрішньодержавної небанківської платіжної системи обслуговує платіжні терміналами, які розташовані в ОРДЛО.
Також, встановлено, що Дилерами Компанії А, які підтримували функціонування програмно-технічних комплексів самообслуговування – платіжних терміналів внутрішньодержавної небанківської платіжної системи на тимчасово окупованій території України були підприємства зареєстровані так званим «Міністерством доходів і зборів ОРДЛО», та які сплачують податки в бюджет терористичної організації на території ОРДЛО. Враховуючі зазначені факти, було зупинено переказ коштів у внутрішньодержавній платіжній системі, платіжною організацією якої є Компанія А.
Водночас, ігноруючи заборони на проведення операцій через платіжні термінали розташовані на не підконтрольній українській владі території, вносилась готівка. Також, встановлено, що групою фізичних осіб на користь Компанії А було зараховано готівкою майже 43 млн. гривень. Держфінмоніторингом прийнято рішення про зупинення зазначених операцій. Правоохоронними органами здійснюється розслідування.
Слідство триває
Підводячи підсумок, варто підкреслити, що відповідно до положення про нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем розрахунків в Україні, Національний банк в обов’язковому порядку надає установі довідку про результати перевірки, яка містить висновки, інформацію про виявлені порушення законодавства України, іншу інформацію (за потреби), тому з деталями висновків позивач добре ознайомлений.
А щодо слідства, що триває, то це не є компетенцією НБУ, а знаходиться у веденні третього рівня системи фінансового моніторингу України – силових структурах.