19 вересня Верховна Рада розглянула правки президентського закону №6232 про реформування судової системи України. Закон передбачає зміни в ряді кодексів і нормативно-правових актах, що регламентують діяльність судів – Господарського та Цивільного процесуальних кодексів, Кодексу адміністративного судочинства та інших актів.
До законопроекту народні депутати подали 4383 правки. При цьому в Раді були присутні трохи більше 120 парламентаріїв. А це означає, що жодна правка (з майже 4,4 тисячі) не була проголосована.
Суть судової реформи
Судова реформа передбачає внесення змін і до Конституції, і в законодавство про судоустрій. Вводить нові судові інстанції – створення патентного і антикорупційного судів. Реформа зачіпає трансформацію всієї вертикалі судової системи, включаючи реорганізацію Верховного Суду і передачу під його відповідальність розгляд справ в компетенції вищих спеціалізованих судів. Останні пропонується ліквідувати.
Створення антикорупційного суду пов'язане із зобов'язаннями України перед МВФ в рамках співпраці з підписаним Меморандумом про економічну та фінансову політику в березні 2017 року. Уряд зобов'язався до середини літа поточного року підготувати законодавчу базу для створення окремого судового органу – антикорупційних судів. У компетенції яких – справи «білих комірців» - злочини високопоставлених чиновників фінансового характеру.
Закон №6232 – один з основних в системі трансформації судової влади в Україні. В Адміністрації Президента запевняють, що законопроект підтримується юридичною спільнотою. Основні тези реформи містяться в пояснювальній записці до нього:
«Юрисдикцію між загальними, господарськими та адміністративними судами пропонується розмежовувати в залежності від предмета, а не сторін спору»
Головні тези закону №6232
- впровадження «електронного суду» і реалізація будь-яких процесуальних дій через засоби електронного зв'язку;
- утвердження Верховного Суду єдиною касаційною інстанцією;
- «Учасникам справи забезпечується можливість брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, не покидаючи свого житлового або робочого приміщення, а для свідків, експертів – в приміщенні іншого суду»
- єдиний державний реєстр виконавчих документів повинен виконувати функцію доступу до судової інформації, економити час і кошти стягувачів;
- надання завідомо недостовірних або підроблених доказів до суду вважається окремим складом злочину і передбачає покарання;
- організація системи автоматизованого арешту коштів відповідачів або боржників:
«Що дозволить забезпечити оперативне (в межах декількох хвилин) виявлення грошових коштів, що належать відповідачеві або боржникові, і накласти на них арешт відповідно до судового рішення або постанови державного виконавця»
- Законопроект вводить спрощену процедуру стягнення коштів з боржників в разі відповідності закріпленим вимогам. Окремо прописаний регламент розгляду справ Верховним Судом. Зокрема, рішення суду буде переглядатися один раз в касаційному порядку Верховним Судом за певною скаргою.
Дискусії навколо багатьох принципових нововведень тривають. Однозначної думки на підтримку президентського закону серед коаліції не спостерігається.
Рекордна кількість правок
На 19 вересня депутати розглянули поправки до Господарського процесуального кодексу, загальне число яких – 1251. Наступний пакет стосується Цивільного процесуального кодексу (1 335 правок). Як відзначають у ЗМІ, більшість із них носить формальний характер і до суті реформи не належить:
«Ряд нардепів закликали виключити з тексту законопроекту русизми, замінити «і» на «та», «Прийняти участь» на «взяти участь», «пред'явити позов» на «подати позов», «неявку» на «неприбуття» і т . д.»
Розгляд законопроекту буде здійснено за повною процедурою, заявив глава ВР Андрій Парубій. Причиною довгого розгляду документа називає регламентні вимоги і народний депутат «БПП» Сергій Березенко:
«Ми йдемо суворо за процедурою і розглядаємо кожну поправку»
Всі ці нюанси впливають на процес і швидкість розгляду, коментує депутат фракції «Народного Фронту» Ігор Лапін:
«Давайте поділимо правки на три категорії. Перша – технічні правки .., друга категорія поправок – це суттєві правки, які висловлюють, наприклад, .. бачення тих чи інших процесів реформування судової системи, і в даному випадку кодексів процесуальних. І третя категорія, я б назвав, популістські правки, тобто кожна правка, якщо депутат наполягає, то йому дається хвилина, і він хвилину може говорити»
Лапін вважає розгляд президентського законопроекту з такою кількістю поправок безпрецедентним для України:
«Процедура прийняття особливо глобальних законопроектів вимагає чіткого дотримання регламенту. Ми не можемо робити алгоритм дій для майбутніх юристів з порушенням нинішнього алгоритму дій, який існує в законодавстві. Тому ми повинні пройти цю всю процедуру, причому враховувати, вірніше, озвучувати всі правки, чотири тисячі і це безпрецедентний законопроект, якого ще не було в історії парламентаризму України»
При цьому депутат не вважає розгляд проекту судової реформи умисним затягуванням часу, а «законним правом депутата» і «законодавчим процесом»:
«Я вважаю, повна процедура – це дієвий механізм для якісних законів»
Умисне затягування чи скрупульозність розгляду
Згідно з регламентом ВР, депутати мають право розглядати один законопроект протягом декількох днів, але не можуть перериватися на інші закони. І в уряді, і в партії влади вважають, що депутати спеціально затягують прийняття законопроекту в другому читанні. Метою цього процесу є не сама судова реформа, а – недопущення голосування за пенсійну реформу, розгляд якої слідує за судовою. Такої думки дотримується прем'єр-міністр Володимир Гройсман:
«До мене доходять сигнали про штучне затягування деякими політичними силами розгляду судової реформи, щоб унеможливити прийняття пенсійної реформи. Я хочу сьогодні закликати всі «здорові» сили українського парламенту зробити все залежне від себе, щоб ми завтра (21 вересня - прим. авт.) розглянули реформу пенсійної системи України»
Схожу точку зору висловив і Олексій Гончаренко, народний депутат, заступник голови фракції «БПП»:
«Чотири тисячі чотириста поправок представлені для того, щоб затягнути процес прийняття судової реформи якомога на триваліший період. Тобто це є метою представлення ... Там є дійсно нормальні правки, які подали нардепи, але, на жаль, їх повністю втопили колеги з фракції «Батьківщина», які, внісши тисячі поправок, зробили метою затягнути розгляд цього законопроекту»
Затягування голосування, як вважає парламентарій, обрана стратегія фракції «Батьківщина» з багатьох ключових законопроектів:
«Тобто мета затягнути судову, щоб не дійшли до пенсійної. На пенсійну вже також подали дві з половиною тисячі поправок. Тобто це така обрана стратегія. Це далеко не перший закон. Був закон про Конституційний суд з тисячами правок. Це обрана стратегія, яку сьогодні використовує «Батьківщина», стратегія в юридичному сенсі абсолютно законна»
Народний депутат від фракції «Батьківщина» Сергій Євтушок називає тривалий процес розгляду частиною політичної боротьби проти зловживань з боку партії влади:
«Дана реформа, реформа системи судоустрою – фундаментальна, до неї прикута увага суспільства, громадські організації, експерти різних напрямків зафіксували порушення. Порушення в тому полягає, що автори намагатимуться в інтересах президента України сформувати, змонтувати так цю реформу, щоб був здійснений певний контроль від Президента над цією системою. Тому ми наполягаємо, щоб кожну поправку нашу обговорювали»
Ризики судової реформи
В експертному середовищі існує думка, що прийняття законопроекту №6232 несе істотні ризики для гласності судово-правової системи. На прес-конференції від 14 вересня щодо проблематики судової реформи в «Главкомі» прозвучала наступна позиція:
«Аналіз документа вказує на значні обмеження гласності судових процесів, які будуть створюватися для всіх, хто бажає і захоче стежити за судовими процесами в приміщеннях судів і поза ними (ЗМІ, монітори, сторони процесу, інші вільні слухачі і люди, які не перебувають в суді ). Громадські організації, які займаються захистом права на справедливий суд, вважають такі обмеження законодавчим наступом на гласність судочинства, яке було досягнуто завдяки прийняттю нового закону «Про судоустрій і статус суддів». У разі прийняття законопроекту №6232 буде значно ускладнено освітлення судових процесів, робота журналістів-розслідувачів, правозахисників та ін.»
З тієї ж точки зору діє і опозиція від «Батьківщини», коментує Сергій Євтушок:
«Суспільство має знати. Експерти повинні знати, що ж відбувається в системі судоустрою, і такі кроки, які були зроблені в 2015 році, я маю на увазі гласність, відео, фотозйомку під час судових засідань, включаючи закриті, - це все .. в даному проекті повністю нівелюється. Суди намагаються закрити від громадськості, зробити невідкритими і непублічним, фото- і відеозйомка може бути заборонена будь-яким суддею на підставі його рішення, тобто дуже багато таких речей, які відкидають нашу країну від демократії, від гласності, від публічності, від відкритих процесів .. . Це абсолютно зрозуміле прагнення в імперативному порядку від Президента здійснювати контроль над судовою системою»
Схожої думки дотримуються і окремі депутати від коаліції з «БПП» і «Народного Фронту». Саме тому законопроект «динамлять», вважають нардепи.
***
Пленарний тиждень 18-22 вересня насичений розглядом реформ, як ніколи: судова, пенсійна, медична. Чи можна ефективно опрацювати такі фундаментальні проекти за кілька днів засідань – сумнівно навіть з точки зору фізичних можливостей депутатів. Не кажучи вже про обговорення суті питань. З іншого боку, має місце безліч технічних правок, які можна було б не розглядати в режимі 1 правка /1 хвилина виступів. Відповідно справедливо говорити і про затягування окремих процедур.
Ситуація навколо прийняття судової реформи – частина політичної боротьби, яку використовують усі учасники процесу. Зрозуміло і те, що при такій кількості голосуючих депутатів, шанси на реформу мінімальні. Щоб проект підтримали, Президенту і його команді доведеться домовлятися з опозицією або окремими фракціями. А значить результативне голосування можливе не раніше повернення Порошенка зі Штатів.
Терміни прийняття реформ піджимають. Від їх реалізації залежить фінансова допомога МВФ і політична підтримка пропрезидентських сил західними партнерами. На часі вибори, під час яких ключовим індикатором успішності партії влади стануть реформи. Відтягувати або заморожувати прийняття основоположних законів вкрай не сприятливо. Реформи проголосують, в цьому зацікавлені і опозиційні сили, що часто страждають зайвим популізмом і «боротьбою заради боротьби». Нести відповідальність за провал трансформацій їм також невигідно, як і команді президента. А тому – реформам бути. Питання, коли?
Марія Гелюх
