Президент Володимир Зеленський 2 лютого ввів у дію рішення РНБО, яким на 5 років запроваджуються санкції щодо 8 компаній нардепа від ОПЗЖ Тараса Козака, серед яких телеканали ZIK, 112, NewsOne. Мовлення телеканалів уже припинене в цифровому мультиплексі і кабельних мережах, але вони продовжують трансляцію на платформі YouTube. Про головні причини резонансного рішення РНБО та його наслідки для конфліктуючих сторін і для України загалом, в ексклюзивному інтерв’ю UA.News розповів політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Які головні причини запровадження санкцій щодо телеканалів? Чому рішення було ухвалене саме зараз?
Крім того, до запровадження санкцій РНБО призвели й кілька інших факторів. Перший – це очевидний політичний конфлікт між Банковою і Медведчуком, який перейшов у більш жорстку фазу. В цьому контексті, президент Зеленський повинен не забувати про наслідки своїх рішучих дій – відтепер його політична сила у Верховній Раді фактично втратила підтримку ОПЗЖ і можливість блокування з нею. Водночас, інакше і бути не могло, адже конфлікт ОПЗЖ й особисто Медведчука з Банковою, зайшов у глухий кут. Останнім часом сторони вичерпали ліміт компромісів у переговорах і наприкінці 2020 – початку 2021 року, оголошення війни сторонами було лише справою часу.
Крім того, у Верховній Раді сьогодні запускаються процеси формування окремих політичних груп. Доки цей процес не увійшов в активну фазу і ці групи не почали використовувати ресурси Медведчука для власної пропаганди, в Офісі президента вирішили «показати зуби» і завдати удару. Спочатку у фракції «Слуга народу» показали Олександра Дубінського, який закликав свою фракцію до дисципліни. А потім дали чітку вказівку: «той, хто не з Банковою, той поза партією і не має електоральної підтримки з боку «бренду»». Плюс – вдарили по головному опоненту, якого виключили з телевізора.
Друга імовірна причина запровадження санкцій – це конфлікт всередині ОПЗЖ. Сьогодні за контроль над цією політичною силою точиться запекла боротьба і протиріччя між учасниками вийшли за рамки «холодної війни». Частина стейкхолдерів партії намагається усунути Медведчука, і для цього їм потрібні певні гарантії та дії з боку Банкової. Це конспірологічна версія, але вона також має право на існування.
І третій фактор – це боротьба за газовому ринку між представниками НАК «Нафтогаз України» та керівниками облгазів. Тобто фігури, що контролюють газовий сектор, намагаються послабити позиції одне одного. В цьому протистоянні на кін поставлені і позиції Віктора Медведчука, як одного з гравців цього ринку. Якщо розглядати ці фактори в комплексі, то вони підозріло збігаються в часі.
Крім того, не виключаю, що удар по ОПЗЖ пов’язаний ще і з тим, що на Банковій розглядають можливість дочасних парламентських виборів наприкінці 2021 року. І блокуванням телеканалів команда Зеленського намагається послабити ефективність політичної пропаганди ОПЗЖ.
Наскільки до рішення РНБО про санкції може бути причетна команда президента Джо Байдена? Чи є зв’язок з телефонною розмовою міністра закордонних справ Дмитра Кулеби з новим держсекретарем США Ентоні Блінкеном, що відбулася ввечері 1 лютого?
Віталій Кулик: Це одна з багатьох конспірологічних теорій, які зараз озвучуються. До рішення РНБО про санкції навіть прив’язують твіт Зеленського англійською мовою – його перший коментар щодо цієї ситуації, поданий так, наче аудиторія і споживач перебувають у Вашингтоні.
Мені здається, що якщо Україна і США й обговорювали питання проросійських настроїв і впливу Росії на внутрішньополітичний процес в Україні, то явно це сталося не під час телефонної розмови Кулеби з Блінкеном. Дмитро Кулеба не є точкою формування внутрішньополітичних процесів, у нього зовсім інша сфера відповідальності. Я б більше повірив у версію про причетність США, якби санкції щодо телеканалів запровадили після особистої розмови Ентоні Блінкена з Андрієм Єрмаком. А так, Блінкен, що відповідає за український політичний напрямок у Білому домі, поговорив телефоном з керівником зовнішньополітичного відомства України. Держсекретаря США цікавила ситуація в Україні і погляд Дмитра Кулеби, як комунікатора, на європейські процеси, на діалог з врегулювання ситуації на Донбасі, а також на цілий комплекс питань, пов’язаних з відносинами між Україною та США.
Якими будуть наслідки рішення РНБО для Офісу президента та «Слуги народу»?
Віталій Кулик: Головна інтрига сьогодні полягає в тому, чи вдасться Зеленському і його команді оперативно заповнити інформаційний вакуум, що виник через блокування телеканалів. Замінити ресурсами, які зможуть або змінити дискурс, або відкорегувати його на свою користь чи користь нових партій-спойлерів, яких можна буде запустити для перехоплення ініціативи в ОПЗЖ.
З іншого боку, не слід забувати і про «ядерний» електорат ОПЗЖ. Він нікуди не зникне і може просто перейти в YouTube або на якісь інші ресурси. Так, він втратить можливість швидкої мобілізації через безпосередній вплив телевізійного мовлення, але навряд чи зникне сам собою.
Загалом, хочу нагадати, що за роки Незалежності, боротьба з журналістами та медіа, нічим хорошим для президентів України не закінчувалася. Ті, хто починав війни з телеканалами, пізніше мали проблеми з рейтингом і програвали вибори.
На мою думку, санкції проти телеканалів Медведчука – непогане рішення. Однак чи зможе команда Зеленського скористатися стратегічною перевагою і зайняти нішу, яку раніше займали NewsOne, 112 та ZIK – це вже питання, в першу чергу, до самої Банкової.
Наскільки ймовірна юридична війна між сторонами? Чи можуть суди повернути в ефір підсанкційні телеканали?
Віталій Кулик: Звичайно, зараз піде лавина судових позовів. Я не виключаю, що найближчим часом телеканали зможуть відновити мовлення за рішенням судів. Адже відомо, що суди частково підконтрольні Андрію Портнову і людям, наближеним до ОПЗЖ.
Одним із варіантів подальшого розвитку подій, може бути запуск Росією транскордонного мовника з центром, скажімо, в Мінську, або навіть у європейській країні, який буде вести мовлення на Україну. Така ідея обговорювалася у Москві ще у 2014-2015 роках. Сьогодні такий проект досить складно профінансувати і запустити. Росія має ресурси для такого проекту, але невідомо чи захоче вона цим займатися.