Суттєве зниження ставки НБУ: причини послаблення монетарної політики
Правління НБУ сьогодні ухвалило рішення знизити облікову ставку до 13,5% річних з 13 грудня 2019 року.
Відтак, як і прогнозувалося, Національний банк прискорює пом’якшення монетарної політики. Прискорення пом’якшення політики відбулося внаслідок стрімкого зміцнення курсу гривні, що зумовлює швидке зниження інфляційного тиску, ніж це очікувалося, повідомляє прес-служба НБУ на офіційному порталі.
Вперше з кінця 2016 року споживча інфляція перебуває у межах цільового діапазону. В попередньому місяці споживча інфляція стрімко уповільнилася – до 5,1% у річному вимірі. Навіть більше, показники інфляції із несуттєвим відхиленням співпала з інфляційною ціллю НБУ. Відтак, показник інфляції був нижчим від очікувань Національного банку. Отже, інфляція у листопаді досягла середньострокової цілі 5%, яку Національний банк України задекларував у 2015 році.
В основі цієї стійкої тенденції – поступове послаблення фундаментального тиску на ціни, ознакою якого є уповільнення базової інфляції, а також зниження цін на енергоносії, зазначає регулятор.
Інфляція істотно уповільнилася внаслідок як зміцнення обмінного курсу гривні, так і поліпшення інфляційних очікувань. Ці фактори послабили тиск на ціни з боку стійкого споживчого попиту і слабшого врожаю окремих овочів.
Ключовий фактор – канал валютного курсу
Ключовим каналом досягнення інфляційної цілі було зміцнення обмінного курсу. Посилення гривні відбувалося внаслідок дії низки чинників. У жовтні-грудні основними джерелами надлишкової пропозиції валюти були надходження від українського експорту, зокрема завдяки збору рекордного врожаю зернових та олійних культур, та продажу коштів від валютних залучень державних компаній.
Приплив коштів іноземних інвесторів у гривневі облігації Уряду був тривалим, але не мав визначального впливу на валютний ринок на відміну від попередніх місяців.
Відтак, зміцнення валютного курсу є наслідком зростання довіри зовнішніх і внутрішніх інвесторів до економіки країни, а також достатньо сприятливих умов торгівлі для України на світових ринках.
Водночас Національний банк активно викуповував надлишкову валюту для поповнення міжнародних резервів. Загалом із початку 2019 року обсяг чистих валютних інтервенцій сягнув понад 5,5 млрд дол. США.
Нагадаємо, станом на 01 грудня 2019 року міжнародні резерви України, зросли на 2,5% і становили 21 931,7 млн дол. США (в еквіваленті).
Прогноз інфляції
Зміцнення обмінного курсу гривні зумовило стрімкіше зниження інфляції до цілі 5%, ніж передбачав останній (жовтневий) макроекономічний прогноз.
Для збереження сприятливої макроекономічної ситуації в країні, НБУ наголошує на важливості досягнення домовленостей на рівні експертів щодо нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом, що є знаковою віхою у реалізації структурних реформ в Україні, збереженні макрофінансової стабільності та стійкого економічного зростання.
Ризики посилення загроз для макрофінансової стабільності
Існуючі ризики можуть завадити позитивній динаміці економічного розвитку, наголошує Національний банк. Зокрема, зберігається ризик посилення загроз для макрофінансової стабільності унаслідок судових рішень та тиску на НБУ. Реалізація цих ризиків може погіршити курсові й інфляційні очікування й ускладнити доступ до міжнародних ринків капіталу в умовах необхідності здійснення пікових боргових виплат.
Окрім внутрішніх, не втрачають своєї актуальності й зовнішні ризики, зокрема:
- повне припинення транзиту газу з Росії територією України;
- посилення торговельних війн та підвищення турбулентності на глобальних фінансових ринках;
- ескалація військового конфлікту та нові торговельні обмеження з боку Росії.
Відтак, сприятлива для зниження інфляції макроекономічна ситуація, подальший поступ у співпраці з МВФ й незмінний баланс ризиків обумовили пришвидшення пом’якшення монетарної політики НБУ.
Правління Національного банку вважає, що активніше зниження облікової ставки не стане на заваді підтриманню інфляції близько до цілі 5% і водночас дозволить підтримати економічне зростання.
Варто зазначити, не варто недооцінювати й інші ризики, реалізація яких може негативно вплинути на інфляційну динаміку.
Передусім, варто наголосити, що продовжується тиск на реформаторів, на НБУ з метою його дискредитації й обмеження незалежності, а також імовірний регрес щодо питання націоналізації ПриватБанку, які можуть стати на заваді успішному переговорному процесу з МВФ. Це створює передумови істотних курсових ризиків, які можуть транслюватися на інфляційну динаміку.
Тиск з боку факторів інфляції попиту також залишається високим на тлі зростання доходів населення та рекордно високих споживчих настроїв: номінальне зростання середньої заробітної плати штатного працівника у жовтні складає - 16,4%р/р, а реальне - 9,2%р/р.
Чисті надходження від трудових мігрантів за 10 місяців 2019 року зросли на 10,8% р/р (до 10,5 млрд дол. США). Зберігаються суттєві темпи зростання споживчого кредитування (+15%р/р у жовтні), що також розширяє купівельну спроможність населення.
Окрім цього, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2020 року збільшиться на 13,2%, що обумовлюватиме додатковий інфляційний тиск.
Прогноз та перспективи
Згідно з жовтневим прогнозом Національний банк України очікує, що зниження облікової ставки відбуватиметься й надалі — до 8%.
Нагадаємо, НБУ вперше зазначив щодо існування макроекономічних умов, які дозволяють в межах траєкторії прогнозу знизити облікову ставку нижче прогнозованого попередньо рівня – 8 %. На той час облікова ставка складала 15,5%, наразі - 13,5%.
Оновлений прогноз Нацбанк оприлюднить в межах чергового перегляду макроекономічного прогнозу у січні. У ньому буде враховано, зокрема, вплив на майбутню інфляцію з боку споживчого попиту та ситуації на валютному ринку.
Крім того, Нацбанк продовжить оцінювати поступ ключових внутрішніх реформ. Йдеться як про реформи, які передбачені меморандумом про взаємодію між Урядом та Національним банком, так і про судову реформу як необхідну передумову забезпечення верховенства права в Україні, наголошують в НБУ.