Звуження можливостей експорту нафтопродуктів: перший пішов, країна-агресор на черзі
Із засобів масової інформації стало відомо, що в Білорусі надають безпрецедентні повноваження силовикам. Як пише «Інтерфакс», Олександр Лукашенко підписав закон, який істотно розширює повноваження та імунітет силовиків при розгоні протестних акцій. Закон набуває чинності через місяць, й дає міліції право застосовання бойової техніки до учасників масових заворушень. Крім того, силовим структурам Білорусі делеговано право отримувати персональні дані громадян з інформаційних систем без їх попередньої згоди.
Світова спільнота реагує: «Через кричущого нехтування правами людини», «невиконання Білоруссю своїх зобов'язань у рамках міжнародного законодавства» і «фальсифікації президентських виборів», цивілізовані країни припиняють співпрацю з диктатором.
Наразі стало відомо, що у Білорусі виникли суттєві проблеми з експортом нафтопродуктів, а ЄС закликає визнати нелегітимність російського парламенту й застосувати додаткові економічні санкції.
Падіння обсягів експорту білоруських нафтопродуктів
У Білорусії почали виникати проблеми з продажем за кордон нафтопродуктів - ключового для економіки країни джерела доходів у вільноконвертованій валюті.
Як повідомляє Argus з посиланням на джерела на ринку, європейські банки почали відмовляти у фінансуванні контрактів після того, як Сполучені Штати оголосили про введення санкцій проти найбільшого білоруського НПЗ «Нафтан».
Хоча санкції офіційно набувають чинності у червні й формально стосуються лише американських юросіб, оплата білоруських вантажів в доларах ускладнилася і для клієнтів з інших країн.
Нафтопродукти, виготовленні з російської нафти, яка поставляється в Білорусь зі знижкою, забезпечують 20% експортних доходів білоруської економіки.
Нафтотрейдери, опитані Argus, повідомили, що постачання скоротяться у травні 2021 року. Крім того, учасники ринку очікують, що ЄС незабаром може ввести аналогічні санкції. Це заблокує для Білорусі й реалізацію нафтопродуктів за євро.
Втрата експортних надходжень стане болючим ударом для режиму Лукашенка, у якого стрімко тануть валютні резерви.
Загальний обсяг офіційних резервів Нацбанку країни з січня 2020 року по квітень 2021 року зазначав падіння на 25%, до 6,9 млрд доларів, при тому що безпосередньо валюти у вигляді ліквідних активів залишилося лише 2,8 млрд.
Наявна у Білорусії сума вже нижче критичного порогу МВФ, який рекомендує тримати в резервах еквівалент трьох місяців імпорту. Зовнішній борг Білорусії перевищує резерви у 6 разів й станом на 1 січня 2021 року становить 42,1 млрд доларів.
Лукашенко усвідомлює небезпеку і готується до важкої валютної кризи. Відтак 21 квітня він підписав указ, що дає Центробанку право забороняти валютні та валютно-обмінні операції, встановлювати граничні суми й терміни таких угод, а також вимагати отримувати спеціальний дозвіл на купівлю та продаж іноземної валюти.
Крім цього, Нацбанк зможе де-факто конфіскувати валюту з рахунків юросіб, примусово конвертуючи її в білоруські рублі, а також обмежувати відкриття та ведення рахунків в іноземних банках.
Указ був підписаний наступного дня після того, як США оголосили про внесення в «чорний список» дев'яти білоруських підприємств.
«Через кричущого нехтування правами людини», «невиконання Білоруссю своїх зобов'язань у рамках міжнародного законодавства» і «фальсифікації президентських виборів» під жорсткими санкціями з забороною на будь-які операції та заморожуванням всіх активів виявилися найбільші нафтопереробні концерни «Бєлнєфтєхім» і «Нафтан», виробник добрив «Гродно азот», а також комбінати «Гродно хімволокно», «Лакокраска» і «Полоцк стєкловолокно».
Всі ці компанії «фінансують і підтримують режим» Лукашенка, «сприяючи репресіям проти білоруського народу і підриву принципу верховенства закону», зазначили в Мінфіні США.
Заява Європарламенту: ЄС проти легітимності російського парламенту
Країнам ЄС необхідно відмовитися від визнання легітимності російського парламенту, якщо намічені на осінь думські вибори будуть сфальсифіковані.
Про це йдеться в проєкті доповіді щодо вибудовування відносин з країною-агресором, який для Єврокомісії та Європейської ради підготував комітет ЕП з міжнародних справ.
РФ «продовжує агресивну поведінку на кордоні з Україною», залучена в «акти тероризму» на території держав-членів ЄС і підтримує «нелегітимний режим» Олександра Лукашенко у Білорусі, йдеться в документі, опублікованого на сайті Європарламенту.
Ситуація всередині РФ тим часом «стрімко погіршується» на тлі «систематичних репресій», організованих президентом Путіним, ймовірно, напередодні вересневих парламентських виборів, пишуть європарламентарі.
За їхньою оцінкою, Путін «веде війну проти народу РФ», і це потрібно врахувати в новій стратегії відносин з Кремлем, яка повинна включати «захист прав людини й підтримку трансформації РФ в демократичну» державу.
У зв'язку з цим ЄС в співробітництві з НАТО слід чинити тиск на РФ, щоб не дозволити їй втручатися в справи Східної Європи та змусити «повернути окуповані території», йдеться в проєкті доповіді.
Крім цього, ЄП закликає «бути готовим відключити» країни-агресора від системи SWIFT, якщо російська влада продовжуватиме політику агресивних дій, а також встановити чітку мету - знизити залежність від російських нафти та газу, «принаймні допоки Путін залишається при владі».
ЄС «слід розширити можливості з підготовки та введення санкцій» за систематичні порушення прав людини, а також ініціювати «міжнародне розслідування злочинів, скоєних режимом Путіна проти народу РФ».
«ЄС повинен бути готовий не визнати парламент РФ та зажадати виключення РФ з міжнародних організацій з парламентськими асамблеями якщо вибори 2021 року буде визнано сфальшованими», - йдеться в документі.
У вересні 2020 року Європарламент також оголосив «незаконним» ухвалення поправок до Конституції РФ, які серед іншого «обнулили» президентські терміни чинного глави Кремля і дозволили йому залишатися при владі до 2036 року.
Європарламент запропонував нафтове ембарго та замороження активів країни-агресора
Європарламент запропонував припинити закупівлі у РФ нафту та газ, а також відключити країну-агресора від SWIFT в разі «вторгнення в Україну». Про це йдеться в резолюції, яку переважною більшістю голосів у четвер ухвалили депутати ЄП.
«Європарламент підкреслює, що якщо військове розгортання перетвориться на вторгнення в Україну країни-агресора, в цих умовах імпорт нафти та газу з РФ повинен бути негайно припинений. Окрім цього РФ повинна бути виключена від платіжної системи SWIFT, а всі активи російських олігархів повинні бути заморожені, а їх візи в ЄС анульовані», - йдеться в документі.
Варто зазначити, на кінець 2020 року 140 росіян, які належать до переліку найзаможніших за світовим рейтингом Forbes, володіли активами в розмірі, що сягає 35% ВВП РФ, підрахували в Financial Times.
Водночас ЄП закликає країни Євросоюзу відмовитися від контрактів з Росатомом на будівництво атомних електростанцій на території ЄС й припинити будівництво «Північного потоку - 2».
Резолюція Європарламенту, як і всі інші, має рекомендаційний характер і не є обов'язковою до виконання інститутами ЄС. За документ проголосували 569 депутатів з 682 присутніх, проти - 67.
Напередодні з доповіддю про ситуацію у відносинах з РФ в ЕП виступав глава європейської дипломатії. Жозеп Боррель закликав готуватися до «довгого і складного періоду політичної конфронтації» з Кремлем, який, за його словами, не налаштований на деескалацію і навпаки шукає способи посилювати напруженість.
Влада країни-агресора «увійшла в спіраль внутрішніх репресій» і вважає «права людини екзистенційною загрозою», в передусім тому, що економічні якості режиму «дуже посередні», а перспективи - незавидні, вважає Боррель.
«З чисто економічної точки зору масштаб РФ дорівнює Італії», - сказав він, додавши, що Москва критично залежить від ЄС, оскільки саме Європа купує основний обсяг російських вуглеводнів.
«Якщо ми не будемо це купувати, то хто зможе нас замінити? Більше ніхто не зможе», - зазначив Боррель.
Варто зазначити, на нафту і газ, нагадаємо, припадає дві третини експортних доходів російської економіки, а саме - іноземної валюти, яка надходить в країну і на яку закуповується імпорт - від технологій до широкого вжитку.
Нагадаємо, Федеральне морське судноплавство і гідрографії Німеччини (BSH) дозволило укладання труб російського газопроводу «Північний потік -2» на ділянці протяжністю 2 кілометри в німецькій економічній зоні. Йдеться про зону, де немає загрози екології, витікає з заяви регулятора.