Звільнення з поста голови Офісу президента Андрія Богдана і призначення на цю посаду помічника Зеленського Андрія Єрмака збіглося у часі з кадровими перестановками в російській владній верхівці.
Колишній віце-прем'єр РФ Дмитро Козак зайняв місце заступника секретаріату президента Путіна. У цій ролі йому відводять кураторство українським напрямом.
Обидва президенти покладають великі надії на своїх представників. Різниця в тому, що цілі по Україні обох лідерів взагалі не збігаються. Чим дует Козака-Єрмака може обернутися для України – розглянемо детальніше.
Досвідчений парламентер і «добрий поліцейський» Дмитро Козак
Офіційно, Козак отримав посаду в адміністрації Путіна 24 січня. До цього він відповідав за паливно-енергетичний сектор російської економіки в уряді Медведєва. Також – керував багатьма операціями в анексованому Криму.
На відміну від свого «колеги», Дмитро Козак – не новачок у питаннях дипломатії та зовнішньої політики. Свого часу він був головним посередником у врегулюванні Придністровського конфлікту. В інтересах Москви.
Ідеолог федералізації Молдови
Козак практикував човникову дипломатію із владою Молдови і Придністров'я на початку 2000-х. Іншими словами – був каналом комунікації між Кишиневом і Тирасполем. Він вважається автором Меморандуму про принципи державного устрою Молдови (2003 рік), що мало на увазі «асиметричну» федералізацію республіки.
Згідно з цим документом, Придністров'я отримувало широкі автономні права, власну Конституцію, органи влади, бюджет, податки, символіку. І право вето на зовнішньополітичні рішення Кишинева. Що стосується армії та безпеки, то передбачався розпуск молдавських ЗС і введення на територію країни до 2020 року миротворців з Росії.
Усі ці переговори проводились таємно. Уряд Молдови не ставив суспільство до відома і тільки напередодні підписання Меморандуму, коли стали відомі подробиці федералізації, угода провалилася. Суспільство виступило різко проти здачі незалежності Молдови. Не підтримав план Козака і Захід.
У 2018 році чиновник повертається на молдавський напрямок. З його допомогою до влади в країні приходить проросійський соціаліст Ігор Додон. Який відкрито закликає до союзу з Росією, розвороту від ЄС і НАТО, і ще до обрання президентом, визнавав Крим російською територією.
Куратор Криму
Після незаконної анексії українського півострова Путін доручив Козаку кураторство Криму. На його рахунку серед іншого проект будівництва Керченського мосту, що з'єднує материкову Росію з окупованим півостровом.
У 2018 році автодорожнє полотно мосту було урочисто відкрито самим Путіним. У грудні 2019 року була запущена залізнична гілка для пасажирських перевезень по мосту в Крим. На весну 2020 очікується відкриття вантажних переправлень.
В експертних колах існує думка, що Дмитро Козак неформально очолював одну з протиборчих груп по українському напрямку. Опонентом чиновника був не хто інший, як Владислав Сурков, помічник Путіна.
Суркова нібито усунули з «посади» по Україні за провали на цьому фронті зовнішньої політики Кремля. Хоча офіційних підтверджень цьому немає. Сам Сурков «вирішив піти з державної служби» - про це у січні заявляв наближений до нього політтехнолог Олексій Чеснаков. У тому числі й через «зміни курсу» на адресу України.
Якщо щодо Суркова сформувалася думка про безкомпромісність і жорсткість, то про Козака кажуть інакше. Умілий парламентер, що віддає перевагу тактиці «доброго поліцейського». Чи означає це зміну курсу по відношенню до офіційного Києва і на адресу окупованого Донбасу? Можливо. Але цілі Володимира Путіна при цьому залишаються колишніми.
Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков спростовує будь-які зміни. Символічно, що указ про посаду Козака в російській адміністрації з'явився на сайті Кремля 11 лютого, в день, коли новим головою Офісу Зеленського став Андрій Єрмак. Коментуючи призначення українця, спікер Путіна лаконічно зазначає, судитимуть по справах і рішеннях.
Стиль роботи Єрмака та зв'язки із Козаком
Андрій Єрмак – практично новачок у великій політиці. Але досить успішний, судячи з руху його політичної кар'єри – від помічника Зеленського без офіційної зарплати до керівника Офісом президента з усіма відповідними повноваженнями, менш, ніж за рік.
Зростання впливу Єрмака на президента закономірне. На посаді помічника він зумів організувати два успішних обміни полоненими – з Росією та окупованим Донбасом – та провести Нормандський саміт в Парижі. Відомо і те, що всі неофіційні переговори з Росією і США також проводилися Єрмаком особисто.
Особливу довіру у Зеленського новий очільник ОП заслужив тим, що на відміну від звільненого Богдана, розуміє, що таке субординація. На першому брифінгу для преси Єрмак запевнив, що продовжить курс президента на встановлення миру в Україні. Теж саме він заявив на зустрічі з керівництвом посольств країн G7 13 лютого::
Йому також доручено курирувати російський напрямок та українську зовнішню політику. У дипломатичних колах побоюються того, що новий керівник опускає узгодження зовнішніх контактів і діє виходячи з власних уявлень про переговори.
Питання Донбасу – особисте
Можна припустити, що питання миру на Донбасі – має дуже важливе значення для голови ОП. В силу особистих обставин. Як відомо із повідомлень у пресі, рідний молодший брат Андрія Денис – був учасником АТО і отримав серйозну бойову травму.
У розслідуванні журналістів «Української правди» наводиться епізод, згідно з яким Єрмак звинувачує президента Порошенка у війні на сході України. Ці відомості отримані від Вільяма Тейлора, колишнього посла США в Україні, в процесі розслідування справи про імпічмент Дональда Трампа:
Відносини з Козаком
До того, як піти у політику, Андрій Єрмак був успішним юристом і підприємцем у сфері кіновиробництва. Серед його бізнес-активів – спільні підприємства з російськими впливовими фігурами з оточення Володимира Путіна.
Його знайомство з Дмитром Козаком описує те ж розслідування «Української правди»:
Також видання посилається на обізнані джерела про те, що «контакти Єрмака із Козаком та росіянами жодним чином не координуються» з українським МЗС. Сам голова ОП називає комунікацію з Кремлем – конструктивною:
У планах України, за його словами – швидке розведення сил на нових ділянках на Донбасі і узгодження деталей наступного обміну заручниками. Разом з тим, Єрмак поки що не дає оцінок того, наскільки плани на закінчення війни поділяють в Росії:
Чого очікувати Україні
З відставкою Андрія Богдана експерти пов'язують закінчення властивого йому стилю управління країною. З появою Єрмака припускають формалізацію і певне потепління відносин з Росією:
Що стосується самої РФ, то, з одного боку, політика Кремля на адресу України залишається незмінною. Так як формується особисто Путіним. Але призначення Козака може означати зміну підходів. І навіть якщо припустити, що лідер Росії залишив затію поділу України, його імперіалізм як такий нікуди не дівається.
Прикладами з Придністров'ям і Кримом Козак довів здатність просувати потрібні проекти та ідеї. У цьому головна небезпека цього «дипломата» для Києва, пише редактор Європейської правди Сергій Сидоренко:
Навіть якщо ідеї федералізації прямо не будуть запропоновані Україні, варто очікувати їх більш завуальованої подачі. Іншими словами, перед Єрмаком, не схильним до узгодження негласних переговорів із Кремлем, стоїть досвідчений переговірник Козак, з багажем корисних російській владі угод.
Ще одним ризиковим моментом є те, що для Зеленського закінчення війни – головний пріоритет його президентства. Заради якого він готовий йти на багато поступок і жертв. Це пріоритетне завдання Єрмак поділяє. Більш того, для нього це питання має особисте забарвлення. Що може заважати у прийнятті рішень, базованих на державному інтересі. В даному випадку звичний новій владі турборежим може обернутися продажем суверенітету або територій.
Експерти в цілому вітають призначення Єрмака, як фігури не конфліктної, не токсичної і не корумпованої. Але застерігають від політики прискорення із вирішенням по Донбасу.
Прогнозувати конкретні дії нового голови ОП складно, в силу відсутності у нього політичного бекграунду. Єдине, що зрозуміло напевно, так це те, що Андрій Єрмак виконуватиме волю Володимира Зеленського. Втім і відповідальність за будь-які рішення понесе президент, в тому числі і щодо вибору на користь нового очільника своєї адміністрації.