«Луна-24» повернула на Землю 170,1 грама місячного ґрунту
9 серпня 1976 року з космодрому Байконур у Казахстані стартувала радянська автоматична станція «Луна-24» — остання місячна місія СРСР. Апарат запустили ракетою-носієм «Протон-К». Після польоту станція здійснила посадку в Морі Криз — темній рівнині на поверхні Місяця.
«Луна-24» відібрала 170,1 грама зразків місячного ґрунту та повернула їх на Землю 22 серпня 1976 року, повідомляє Space.com. Дослідники згодом виявили у доставленому реголіті незначні сліди води — приблизно 0,1% від маси зразків.
Місія була третьою радянською роботизованою місією з повернення зразків. Конструкція таких апаратів передбачала посадковий і злітний ступені, а також капсулу для повернення на Землю. Після забору ґрунту злітний ступінь із капсулою стартував із Місяця менш ніж через добу після посадки.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Попередня станція цієї серії, «Луна-23», зазнала пошкоджень під час посадки й не змогла повернути зразки. Знімки, зроблені орбітальним апаратом NASA Lunar Reconnaissance Orbiter, свідчать, що «Луна-23», імовірно, перекинулася на бік. Цей апарат також зафіксував посадкові ступені «Луни-16», «Луни-20» та «Луни-24», які залишилися на поверхні Місяця.
У межах програми «Луна» СРСР здійснив низку ранніх місячних місій. «Луна-2» у 1959 році стала першим космічним апаратом, що досяг поверхні Місяця, зіткнувшись із нею. У лютому 1966 року «Луна-9» першою виконала м’яку посадку на Місяць.
