Поточна зайнятість: вакансії та зарплати для простих українців
Всупереч запровадженню карантину «червоних зон», попит і пропозиція робочої сили залишалися високими.
Про це повідомляє Нацбанк. Попри позитивні тенденції зайнятості, зростання заробітних плат продовжило сповільнюватися (до 15.4% р/р у номінальному та 4% – у реальному вимірі) зокрема через високу базу порівняння (істотні доплати медичним працівникам торік у жовтні), а в реальному вимірі також через збереження високої інфляції. Запровадження надбавок окремим категоріям пенсіонерів зумовило прискорення зростання пенсій у жовтні 2021 року.
Попит та пропозиція на зареєстрованому ринку праці
У січні-листопаді 2021 року роботодавці проінформували центри зайнятості про наявність 679 тис. вакансій (рис. 1).
Рисунок 1 - Кількість вакансій, тис. од.
Джерело: Держзайнятості.
Про це повідомив Держзайнятості. В структурі вакансій за видами економічної діяльності переважали підприємства переробної промисловості - 17% від усіх вакансій. У сфері сільського господарства пропонувалося - 16%, а в гуртовій та роздрібній торгівлі - 14%. Менше пропонували зайнятість у сфері освіти - 9%, а також в державному управлінні й обороні - 8%.
Рисунок 2 - Кількість вакансій та кількість безробітних за видами економічної діяльності
Джерело: Держзайнятості.
У професійному розрізі найбільше вакансій пропонувалося для працевлаштування: робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (24%); представників найпростіших професій (15%); кваліфікованих робітників з інструментом (14%); працівників сфери торгівлі та послуг (14%); професіоналів (10%); фахівців (10%); службовців та керівників (6%).
Станом на 1 грудня 2021 року кількість вакансій, заявлених роботодавцями до Держзайнятості становила 61 тис. одиниць, йдеться у повідомленні відомства.
За видами економічної діяльності, більшість вакансій налічується на підприємствах переробної промисловості (23%), в гуртовій та роздрібній торгівлі (15%), на транспорті (11%), у сфері освіти (9%), у сфері державного управління (7%), у сфері охорони здоров'я та наданні соціальної допомоги (7%).
Рисунок 3 - Кількість вакансій та кількість безробітних у професійному розрізі
Джерело: Держзайнятості.
За професійними групами найбільший попит роботодавців спостерігався на кваліфікованих робітників з інструментом – 23% всіх поданих вакансій (слюсар-ремонтник, швачка, електромонтер, електрогазозварник, слюсар-сантехнік, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків, пекар, маляр, муляр, верстатник деревообробних верстатів).
Друге місце посідають робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин – 18% (водій, тракторист, оператор/машиніст котельні, дорожній робітник, токар, оператор заправних станцій, водій навантажувача, машиніст екскаватора).
На третьому місці професіонали – 13% (спеціаліст державної служби, вчитель, економіст, інженер, вихователь дошкільного навчального закладу, інспектор, провізор, лікар, юрисконсульт, агроном); некваліфікованих працівників – 13% (підсобний робітник, прибиральник службових приміщень, вантажник, двірник, сторож, укладальник-пакувальник, комірник, робітник з благоустрою, робітник з комплексного прибирання будинків, кухонний робітник). Попит на працівників сфери торгівлі та послуг становить 12% (продавець, кухар, охоронник, соціальний робітник, офіціант, помічник вихователя, бармен, перукар, поліцейській). Вакансії фахівців становлять – 11% (бухгалтер, сестра медична, фармацевт, електрик дільниці, механік, інспектор з кадрів, майстер виробничого навчання).
Найскладніше було влаштуватися керівником, менеджером – 5% (менеджер зі збуту, головний бухгалтер, начальник відділу, майстер, завідувач господарства, керівник гуртка, завідувач складу, начальник відділення зв'язку).
Зарплати в розрізі професій та вакансій
Середній розмір заробітної плати штатних працівників в Україні у жовтні 2021 року, у порівнянні з відповідним місяцем минулого року, зріс на 15% та становив 14,0 тис. гривень.
Водночас суттєві регіональні диспропорції в оплаті праці продовжують спостерігатися в даних Держстату. Зокрема, зарплату у розмірі вищому за середній по країні отримували лише працівники у м. Києві (20,5 тис. грн), Донецькій (14,8 тис. грн) та Київській (14,6 тис. грн) областях. Серед видів економічної діяльності, найвищою заробітна плата була в авіаційному транспорті (30 тис. грн.), у сфері інформації та телекомунікацій (25 тис. грн), у фінансовій та страховій діяльності (24 тис. грн.), у професійній, науковій та технічній діяльності (19 тис. грн), у держаному управлінні та обороні (19 тис. грн).
Рисунок 4 – Зарплати в розрізі професій та регіонів станом на 1 листопада 2021 року
Джерело: Держзайнятості.
Найнижча зарплата – у поштовій та кур’єрській діяльності (8 тис. грн) та у тимчасовому розміщенні й організації харчування (9 тис. грн).
За видами промислової діяльності найвища заробітна плата пропонувалася у виробництві основних фармацевтичних продуктів і препаратів (26 тис. грн), у добувній промисловості (19 тис. грн), у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (19 тис. грн), у металургійному виробництві (16 тис. грн), а найнижчою – у текстильному виробництві, виробництві одягу, виробів зі шкіри та інших матеріалів (9 тис. грн).
У середньому по промисловості заробітна плата становила 15 тис. грн, йдеться в повідомленні.
Варто зазначити, вакансії на ринку праці, які передбачали оплату праці понад 15 тис. становили лише 5%.
Рисунок 5 – Зарплати в розрізі вакансій станом на 1 грудня 2021 року
Джерело: Держзайнятості.
Від мінімального розміру зарплати до 7 тис. оплати праці пропозиція зайнятості становить майже половину - 48%.
Дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили
Суттєвим залишається дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили, зазначають в Держзайнятості. Станом на 1 грудня 2021 року, в середньому по Україні, на одне вільне робоче місце претендувало 4 безробітних (на 1 грудня 2020 року – 7 осіб). Найбільша невідповідність попиту на робочу силу та її пропозиції у професійно-кваліфікаційному розрізі спостерігалася серед кваліфікованих робітників сільського господарства (на 1 вакансію претендували 16 осіб); службовців та керівників (14 осіб), технічних службовців (8 осіб). Найбільша нестача вакансій спостерігалася для представників таких професій: для 1,4 тис. безробітних менеджерів (управителів) є 127 вакансій; для 1,7 тис. безробітних економістів є 149 вакансій, для 1,8 тис. безробітних адміністраторів є 224 вакансії; для 6,7 тис. безробітних спеціалістів державної служби (місцевого самоврядування) є 492 вакансії; для 790 безробітних юристів є 86 вакансій.
Рисунок 6 – Дефіцит вакансій
Джерело: Держзайнятості.
Нестача кадрів спостерігалася серед представників таких професій: електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування; токар; лікар загальної практики — сімейний лікар; швачка; слюсар-сантехнік; вантажник; робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями; слюсар з ремонту рухомого складу; машиніст екскаватора; фрезерувальник; слюсар-електрик з ремонту електроустаткування; слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; монтер колії; водій тролейбуса; складач поїздів; оглядач-ремонтник вагонів; вчитель-дефектолог; електромонтер контактної мережі; інспектор (пенітенціарна система); слюсар аварійно-відновлювальних робіт.