Телефонна розмова президентів України Володимира Зеленського і Росії Володимира Путіна була присвячена спробам домовитися про виконання пункту Мінських угод щодо припинення вогню, а також скоординувати позиції для проведення нового саміту лідерів країн «нормандської четвірки». Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Експерт назвав телефонну розмову між Зеленським і Путіним «не останньою», адже вона є частиною тривалого переговорного процесу, що розпочався ще за часів президентства Петра Порошенка.
Водночас, зазначив експерт, сторони досі не можуть виконати пункт про припинення вогню: Росія звинувачує в цьому Україну, а Київ небезпідставно звинувачує російську сторону і бойовиків, адже обстріли не припиняються. Тому сьогодні, за словами політолога, відбувається чергова спроба виконати цю частину Паризьких домовленостей шляхом нового оголошеного перемир’я, і то не у повному обсязі.
І другою важливою темою телефонної розмови президентів України та Росії, Володимир Фесенко назвав створення передумов для проведення зустрічі лідерів країн «нормандської четвірки».
Нагадаємо, у неділю, 26 липня, президент України Володимир Зеленський провів першу за понад 5 місяців телефонну розмову з президентом РФ Володимиром Путіним. Лідери обговорили перемир’я на Донбасі та «нормандські» домовленості.
Крім того, глави держав обговорили Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО, що перебуває на розгляді Тристоронньої контактної групи, а також закон про децентралізацію, який передбачає внесення змін до Конституції України.
У Кремлі зазначили, що розмова відбулася з ініціативи української сторони.
О 00:00 27 липня на Донбасі стартував режим повного припинення вогню згідно з рішенням Тристоронньої контактної групи. Водночас, бойовики обстріляли українські позиції через 20 хвилин після початку перемир’я.
Політичний експерт Дмитро Снєгирьов зазначив, що нове перемир’я забороняє військам ООС використовувати безпілотники і проводити розвідувальні операції. Фактично, сили ООС не матимуть інформації про передислокацію військ агресора та ситуацію поблизу лінії розмежування.