Тіньова економіка в Україні: що обумовило її зростання до 30% від ВВП
Згідно з попередніми розрахунками Мінекономіки рівень тіньової економіки у 2020 році становив 30% від обсягу офіційного ВВП, що на 3 в.п. більше за показник 2019 року. Про це повідомила пресслужба відомства.
Ускладнення умов економічної діяльності, внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні та світі, спричинили природне бажання суб’єктів господарювання зменшити ризики втрати лімітованих ресурсів (на тлі суттєвого зростання збитків в економіці через тимчасові, але непрогнозовані у часі, обмеження ділової активності), що і призвело до зростання тінізації економіки.
Інтегральний показник тіньової економіки
У 2020 році рівень тіньової економіки становив 30% від обсягу офіційного ВВП, підрахували в Мінекономіки.
Зростання рівня тіньової (неформальної) економічної діяльності за підсумком 2020 року є меншим у порівнянні зі зростанням упродовж минулих кризових періодів (зокрема, за підсумком кризи 2014 року), зазначають у відомстві.
Рисунок 1 - Інтегральний показник рівня тіньової економіки в Україні (у % від обсягу офіційного ВВП) і темпи приросту/зниження рівня реального ВВП (у % до попереднього року)
Джерело: розрахунки Мінекономіки.
Такі зміни свідчать про неординарність проявів коронакризи. Пандемія та запровадженні безпрецедентні карантинні обмеження зумовили часткову зміну мотивації у поведінці економічних суб’єктів (у сферах як виробництва, так і споживання).
Цілком імовірно, що це, своєю чергою, по-перше, знайшло відбиток в інтенсивності таких процесів, як тінізація доходів, тобто, пригнічена загальна активність з неекономічних причин обмежила не лише діяльність суб’єктів у легальному секторі економіки, але і можливість з розширення тіньових операцій.
Нагадаємо, кількість неформально зайнятих громадян у віці 15-70 років, у 2020 році, у порівнянні з 2019 роком, скоротилася на 223 тис. осіб та становила 3,2 млн осіб, або 20,3% усіх зайнятих в Україні. З-поміж видів економічної діяльності, найбільш поширеною неформальна зайнятість була у сільському, лісовому та рибному господарствах (44%), у будівництві (17%), а також в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів (16%).
По-друге, криза призвела до появи нових каналів тінізації за умов звуження можливості використання традиційних, що не знайшло свого повного відображення в існуючих методах оцінки тіньової економіки.
Динаміка рівня тіньової економіки за окремими методами
Неординарність проявів коронакризи також проваляється в різноспрямованості динаміки рівнів тіньової економіки, розрахованих з використанням різних методів, із так званими секторальними особливостями, сформованими у ході розгортання пандемії COVID-19.
Два з чотирьох методів, з використанням яких здійснюється оцінка рівня тіньової економіки, зафіксували збільшення рівня у порівнянні з 2019 роком: метод збитковості підприємств – на 7 в.п. (до 27% від обсягу офіційного ВВП), що, значною мірою, було об’єктивним наслідком погіршення фінансового стану підприємств на тлі згортання ділової активності через дію вимушених протиепідемічних заходів та обмежень, запроваджених з метою запобігання поширенню коронавірусу, зазначають в Мінекономіки. Водночас окремі види економічної діяльності показали невиправдано високе зростання збитковості підприємств. Монетарний метод показав на 1 в.п. більше (до 31% від обсягу офіційного ВВП).
Рисунок 2 - Динаміка рівня тіньової економіки за окремими методами, % від обсягу офіційного ВВП
Джерело: розрахунки Мінекономіки.
Необхідно зазначити, два методи, навпаки, показали зменшення рівня тіньової економіки, зокрема метод «витрати населення – роздрібний товарооборот і послуги» – на 3 в.п. (до 22% від обсягу офіційного ВВП), а також електричний метод – на 2 в.п. (до 23% від обсягу офіційного ВВП).
Варто вкотре зазначити, що рівень тіньової економіки за двома із зазначених методів скоротився в умовах дії унікальних чинників коронакризи, які спричинили об’єктивне обмеження традиційних каналів тіньової діяльності. Яскравим прикладом є згортання можливостей реалізовувати товар через неорганізовані точки продажу.
Також внаслідок пригніченого світового попиту та інвестиційної паузи (через високий ступінь невизначеності) суттєво скоротили обсяги виробництва галузі переробної промисловості, у тому числі найбільш енергоємні, що призвело до зменшення обсягу споживання електроенергії.
Разом з тим, менше падіння ВВП забезпечувалось зростанням або незначним погіршенням показників менш енергоємних галузей. За таких умов, відповідно до методологічних положень, отримані тенденції до зменшення рівня тіньової економіки за електричним методом фактично є суто математичним результатом.
Рівень тіньової економіки у видах економічної діяльності за методом збитковості підприємств
Усі види економічної діяльності (ВЕД), за винятком ВЕД «Фінансова та страхова діяльність», показали тенденцію до збільшення рівня тіньової економіки на тлі зростання обсягу збитків підприємств цих ВЕД за підсумком 2020 року в умовах вимушеного обмеження їх виробничої активності.
Рисунок 3 - Рівень тіньової економіки за видами економічної діяльності, % від обсягу офіційного ВДВ відповідного ВЕД
Джерело: розрахунки Мінекономіки.
Найбільше частка тіньового сектору зросла у ВЕД «Операції з нерухомим майном» (на 17 в.п. до 41% від обсягу ВДВ у ВЕД). Варто зазначити, у даному ВЕД за підсумком 2020 року частка тіньового сектору збільшилась на 17 в.п. (до 41% від рівня ВДВ галузі). Згідно з методикою розрахунку такий результат є відображенням суттєвого зростання обсягу збитків підприємств ВЕД (у 9,5 раза до 14,3 млрд грн у 2020 році). Разом з тим, високу збитковість 2020 року можна вважати цілком об’єктивним наслідком низького попиту на послуги ВЕД в умовах дії карантинних обмежень та проблем з реформуванням ДАБІ. Тобто, для даного ВЕД розрахункове надто значне зростання тіні, скоріш за все, не є достовірною оцінкою. Разом з тим, високо вірогідним лишається припущення про те, що обсяги тінізації діяльності в цьому ВЕД зростали у 2020 році. Нагадаємо, обсяги житлового будівництва скоротилися на 18,5% у 2020 році («+» 4,8% у 2019 році). За даними НБУ станом на кінець грудня 2020 року у порівнянні з відповідною датою 2019 року обсяг іпотечних кредитів у національній валюті зменшився на 5%.
у ВЕД «Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність» (на 14 в.п. до 48%), у добувній промисловості та розробленні кар’єрів (на 9 в.п. до 41% відповідно).
У ВЕД «Фінансова та страхова діяльність» зафіксовано тенденцію до зменшення рівня тіньової економіки за підсумком 2020 року – на 4 в.п. (до 23% від обсягу ВДВ у ВЕД).
В підсумку варто зазначити, зростання тіньової економіки упродовж 2020 року насамперед є наслідком складних, неординарних умов, з яких функціонували економічні агенти під час коронакризи. Водночас відносно неістотне зростання тінізації є результатом неординарності проявів коронакризи та часткової зміни патернів людської поведінки, які: змінили канали тінізації, що, наразі, не охоплюються окремими існуючими методами обрахунку; обмежили можливості для тінізації, заблокували традиційні канали за недостатньої, наразі, поширеності нових. Зазначені процеси свідчать про постійну зміну проявів тінізації та, відтак, необхідність постійного удосконалення як методів обрахунку, так і методів виявлення і боротьби з цим явищем.
Разом з тим, процеси тінізації економіки значною мірою спричиняються також недостатньо сприятливим середовищем. Позитивні очікування від реформ та їх реалізація стимулюють населення та бізнес до розширення діяльності у легальному секторі за умови поліпшення інвестиційного та бізнес-клімату в країні.
Та слід наголосити, належні умови та інституційне середовище неможливо створити доти, доки не будуть подолані системні чинники, які стримують процеси детінізації економіки в Україні. Основними серед них є: низький рівень захисту прав власності; недостатній рівень захисту інтелектуальної власності; низький рівень ліквідності фондового ринку, захисту прав інвесторів поряд із недостатньою спроможністю регулятора протидіяти зловживанням на ринку; недосконалість судової системи країни (основними вадами якої експерти визначають недостатню ефективність гілок судової системи), як наслідок, низький рівень довіри суспільства та інвесторів до неї, високий рівень корупції в країні; наявність територій, непідконтрольних уряду, утворених у ході збройного конфлікту на території країни, та, як наслідок, зростання «потенційних можливостей» для застосування схем контрабанди товарами.