В Україні зареєстровано 14 випадків зараження коронавірусом COVID-19, двоє осіб померли. Уряд і місцева влада запровадила двотижневий карантин, аби запобігти розповсюдженню інфекції, зокрема, перекрила кордони й максимально обмежила міжнародне транспортне сполучення та комунікації між містами. Про загрози розповсюдження вірусу, масштаби ймовірної епідемії та способах боротьби з нею, в ексклюзивному інтерв’ю UA.News розповів стратег, інфекціоніст, консультант з управління змінами, директор Revival Institute Вадим Арістов.
Влада запровадила в Україні до 3 квітня карантин і надзвичайний стан у Чернівецькій та Житомирській областях. Чи достатні ці заходи для недопущення розповсюдження смертоносного вірусу?
На мою думку, зараз українській владі слід зосередити увагу не на закритті кордонів і впровадженні обмежень, а на посиленні медичної інфраструктури. Так, зменшення частоти спілкування людей – це правильні кроки для відвернення епідемії, адже зараз в Україні вже відбувається передача вірусу від людини до людини. Масові випадки ще не підтверджені лабораторно, але імовірність цього висока, про що свідчать математичні моделі, розроблені на базі прогресування епідемії у різних країнах. Згідно з ними, кожна одиниця зафіксованої від коронавірусу смерті, свідчить про зараження 800 людей на день. Саме цим пояснюються нинішнє активне впровадження карантину урядом і мерами окремих міст.
Влада намагається географічно роз’єднати людей, заборонити переміщення і зупинити транспорт, аби загальмувати швидкість розповсюдження інфекції. Це, у свою чергу, має знизити кількість звернень людей до інфекційних і загально-медичних лікарень. Такі заходи є вимушеними, адже якщо цього не зробити, буквально за 2-3 місяці епідемія може охопити все населення країни. Люди масово почнуть звертатися до медичних установ і ті не встигатимуть усіх обслуговувати. Якість медичної допомоги стрімко знизиться і фактично запрацюють правила воєнного стану, згідно з якими медичне сортування і дефіцитні ресурси почнуть скеровуватися на тих, для кого вони матимуть найбільший ефект. Це такий своєрідний політичний етично-небезпечний вибір. Простіше кажучи, стрімке розповсюдження коронавірусу призведе до того, що в українських лікарнях не вистачатиме апаратів для штучної вентиляції легень та місць у реанімації. На ці дефіцитні ліжка-апарати почнуть розміщувати тих людей, які довше проживуть після одужання – молодь і середньовікову групу. Натомість, літні люди стануть аутсайдерами і будуть масово помирати без доступу до дефіцитного ресурсу медичної допомоги.
Саме задля недопущення виникнення такої негуманної ситуації, центральна і місцева влада впроваджує жорсткий карантин із закриттям публічних закладів. Подібно до того, як це зробили в Італії.
Наскільки серйозною є проблема дефіциту необхідних медичних засобів для лікарень у випадку пандемії? Що вже зробив і що ще має зробити уряд в цьому напрямку?
Вадим Арістов: На період жорсткого карантину, Кабінет міністрів і мери міст повинні забезпечити доступність усіх дефіцитних медичних ресурсів, зокрема – закупити апарати для штучної вентиляції легень. Сьогодні Україна готова забезпечити ці потреби не більше, ніж на 6,5% від загальної кількості імовірних пацієнтів. Офіційно в країні задекларовано близько 4000 таких апаратів. І це при тому, що їх можуть потребувати одночасно близько 62 тисяч людей, якщо перерахувати для України прогнози Британської системи охорони здоров’я. Тобто, дефіцит цих засобів буде колосальним.
«Крім того, є ще одна проблема. 2/3 із задекларованих 4000 апаратів, скоріш за все, не будуть здатні протримати людину з двосторонньою вірусною пневмонією достатній час. Вони не мають потрібної потужності, адже призначені допомагати лише під час хірургічних операцій. Тому подібного класу медичного обладнання суттєво бракуватиме для порятунку від вірусної пневмонії. Через це Мінохорони здоров’я краще не вихвалятися інформацією про 12 тисяч місць у лікарнях, а сфокусуватися на зростанні відсотку забезпечених апаратів для штучної вентиляції легень і генераторів кисню, яких потребує країна»
інфекціоністВирішити цю проблему досить складно – в Україні присутні представництва декількох світових виробників таких апаратів, а національний – лише один. Потужності світових виробників уже зарезервовано на місяці вперед: Сполучені Штати оформили держзамовлення на велику партію таких приладів. Тому аби отримати хоч щось з цього дефіцитного ресурсу – питання вже не стільки в грошах. Питання в особистій переконливості перших осіб держави.
Тож президент Володимир Зеленський під особисті гарантії і за особистого сприяння, повинен замовити велику партію апаратів для штучної вентиляції легень і генератори кисню. Києву слід надати усі можливі фінансові гарантії, а також тимчасово посилити роботу відповідних підприємств додатковими робітниками для підвищення інтенсивності виробництва подібних апаратів. Важливість цих заходів сьогодні прирівнюється до виготовлення танків під час війни. Сьогодні обладнання для реанімації при вірусній пневмонії – це наша головна зброя. І найважливіше – в України лишилося близько 2-4 тижнів для реалізації такого проекту, не більше.
Яка ситуація з індивідуальними профілактичними засобами захисту? Чи достатньо ресурсів у держави погасити дефіцит тих же захисних масок?
Вадим Арістов: Уряд і влада справедливо акцентують увагу на необхідності масового продажу захисних масок. Водночас, не менш важливим є використання антибактеріальних засобів, зокрема дезінфікуючого гелю. Наші вітчизняні виробники не здатні перетворити такий гель на товар широкого вжитку, оскільки в Україні не виробляється достатня кількість тари для нього – маленьких пластмасових пляшечок. Кабмін та мери повинні вирішити цю проблему, адже миття рук не завжди доступне і такий гель має стати основою для дезінфекції – єдиної альтернативної звички. Наприклад, в Італії виробники всесвітньо відомих парфюмерних брендів, призупинили виробництво і почали виробляти гелі для дезінфекції рук та безкоштовно передавати їх уряду.
«Доступ до засобів індивідуального захисту – для України це сьогодні питання національної безпеки. З огляду на це, президент Зеленський повинен рішуче відреагувати на публічні звинувачення на адресу народного депутата Михайла Радуцького у продажі за кордон 50 мільйонів медичних масок. Я, особисто, не вірю в його причетність до такої оборудки. Однак зараз ця історія є вже символом довіри до Президента. Або буде розслідування (було чи не було вивезення будь-ким) і публічна детальна презентація всього ланцюжку вигодонабувачів продажу цього критичного ресурсу національної безпеки. Або під сумнів піддається вся діяльність Зеленського і Шмигаля стосовно захисту нації від коронавірусної пандемії. Слід знайти винного і назавжди вилучити його з участі в політиці охорони здоров’я. Чи раз і назавжди спростувати усі звинувачення»
інфекціоністМОЗ закупило 19 600 упаковок швидких тестів з діагностування коронавірусу. Чи достатня це кількість, враховуючи масштаб країни і загрозу епідемії?
Вадим Арістов: Швидкі тести не є достатньо ефективними засобами діагностики – вони не дуже чутливі і реагують лише на антитіла, які з’являються в організмі аж на другий тиждень після проникнення інфекції в організм. Тобто, швидкі тести допомагають виявити коронавірус, але їх застосування має бути обмежено первинною ланкою охорони здоров’я, прикордонниками і споживацькою цікавістю. Для лікарень це далеко не найкращий спосіб діагностики.
Для ефективнішої діагностики коронавірусу, в Україні слід створити і розбудовувати Національну мережу лабораторій полімеразно-ланцюгових реакцій (ПЛР). Раніше вони існували у складі Державної санітарно-епідеміологічної служби, але потім загадково «зникли з радарів». Цей метод є єдиним, який має 90+% ефективність і дозволяє швидко виявити подібні вірусні інфекції. Ще 14 лютого один з українських приватних розробників добровільно вклав кошти і створив таку мережу лабораторій. Однак партія «Голос» чомусь почала травити цього виробника у ЗМІ. Це налякало чиновників, і призвело до того, що лабораторії не отримують такі потрібні зараз країні тести.
Не хочеться думати про корупційний елемент у цій ситуації. Скоріш за все, проблема в поганій аналітиці Кабміну та невмінні застосувати методи економічної оцінки медичних технологій. Адже виходить, що уряд за дуже великі кошти закуповує тести полімеразно-ланцюгової реакції за кордоном, але такі ж набори національного виробника чомусь ігноруються. Можливо, свою роль грає і політичний фактор – влада побоюється масової діагностики, щоб не викликати паніку серед населення через велику кількість інфікованих. МОЗ закупило 19 600 упаковок швидких тестів на виявлення коронавірусу. Це добре, але недостатньо – у розвинених країнах лише за тиждень проводиться близько 10 тисяч тестів полімеразно-ланцюгової реакції.
«До речі, у Швеції взагалі відмовилися від широкого застосування тестів на коронавірус – їх роблять лише для груп ризику (в основному, літніх людей). В інших країнах ці тести застосовують для померлих, щоб через математичні моделі оцінити темпи поширення вірусу серед населення. У США нещодавно ці тести використали для оцінки причин смерті за останній період – і пролунала резонансна заява: багато пацієнтів померли зовсім не від грипу. Тож нашій владі слід працювати над найбільш дефіцитними ланками протистояння епідемії, зокрема – навести порядок з такими системами тестування»
інфекціоністRevival Institute ще півтора місяці тому презентував Стратегічний конструктор для уряду, який вміщує 21 пункт заходів з попередження пандемії коронавірусу в Україні. Він розтлумачує важливість створення тестів і лабораторій полімеразно-ланцюгової реакції, а також необхідні поетапні кроки загальної підготовки медичної інфраструктури до епідемії. Однак більшість цих елементів наразі поза фокусом уряду або реалізовуються вкрай неефективно. Частково тому, що стратегію формують немолоді державні менеджери або силовики, які недостатньо компетентні у виробленні державної політики з охорони здоров’я і пошуку нових сміливих рішень. Тож держава робить певні кроки для протидії коронавірусу, але їх можна робити набагато краще й ефективніше.
Інфографіка: Revival Institute
