З моменту проведення Нормандської зустрічі в Парижі, присвяченій врегулюванню на Донбасі, пройшло більше 4 місяців. У квітні 2020 учасники – Україна, Франція, Німеччина та Росія – повинні були зустрітися повторно і підвести підсумки, що ж було зроблено на шляху встановлення миру в регіоні.
Коронавірус вніс свої корективи в цю ініціативу. Зустріч лідерів Норманді спочатку відкладалася на невизначений термін. У середу, 22 квітня, стало відомо, що мітинг на рівні міністрів МЗС пройде у форматі відеоконференції 30 квітня.
Ця позиція періодично озвучувалася лідерами протягом усього періоду після Нормандської зустрічі. Так як весь цей час на Донбасі фіксують обстріли, використання важкої зброї з боку сепаратистів, втрати ЗСУ і серед мирних жителів, руйнування інфраструктури, диверсії на лінії розмежування.
Єдиним позитивним підсумком цього періоду став обмін полоненими 16 квітня. То який практичний результат реанімації Нормандського формату? Чим жив Донбас ці місяці і чого чекати далі від політиків – у нашій спецтемі.
Факти нездійсненної тиші
Президент Володимир Зеленський домагався Нормандської зустрічі практично з моменту своєї інавгурації. Через 8 місяців переговорів і переконань агресора, включаючи суттєві поступки у питаннях роззброєння сил і відведення військ, пройшов Паризький саміт.
На цьому заході сторони домовилися забезпечити режим перемир'я, визначити нові ділянки розведення, продовжити міняти військовополонених. Про те, як «дотримуються» домовленості, розповідає статистика і щоденні зведення Штабу ООС, ОБСЄ, СЦКК і журналістів.
Ситуація з обстрілами
На превеликий жаль, кожне нове оголошення про припинення вогню тут же перетворюється на фарс. Так як з боку сепаратистів і російських найманців не припиняються обстріли. Із забороненого Мінськими угодами важкого озброєння.
Наприклад, 23 і 22 квітня кількість обстрілів позицій ООС склала по 8 разів. З використанням мінометів калібру 82 мм, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї. Цю бойову техніку сепаратисти застосовують щодня, згідно із зведеннями ООС.
Всього за квітень цього року найманці більше 200 разів відкривали вогонь по ЗСУ. Який не припинявся навіть на свята. На Великдень 19 квітня, крім обстрілів з важкої зброї, працювали проросійські снайпери. З середини грудня минулого року і до сьогоднішнього дня кількість обстрілів різних позицій ЗСУ склала понад 1100 разів.
Втрати ЗСУ
У день «перемир'я», яке було встановлено Паризьким самітом 9 грудня, на невизначеному вибуховому пристрої підірвалося 3 українських військовослужбовців. Крім цього після Нормандської зустрічі і до кінця місяця загинуло ще 5 бійців ЗСУ.
З початку 2020 року Україна непоправно втратила 46 захисників. 16 бійців – у січні, 7 воїнів і 2 військових медиків – в лютому, 14 бійців – у березні і 3 – в квітні. Імена 4 загиблих не встановлені. Поранення різного ступеня тяжкості отримали понад 100 воїнів.
У 2019 за період січня-квітня загинуло 36 військовослужбовців. У 2018 – було 40 вбитих і 205 поранених бійців.
Нові факти участі РФ у війні
17 квітня Штаб ООС оприлюднив нові факти прямої участі Росії у війні на Донбасі:
«Під час розмінування територій поблизу позицій Об'єднаних сил, виявлено протипіхотну осколкову вистрибуючу міну кругового ураження – ОЗМ-72, виробництва РФ. Даний боєприпас не перебуває на озброєнні ЗСУ. Також, варто відзначити, що використання таких мін заборонено Оттавською конвенцією. Речовий доказ буде додано до кримінального провадження, що розслідується за фактами ведення РФ агресивної війни проти України, а також порушення законів і звичаїв війни. Надалі боєприпас передадуть до Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду з метою доказів причетності РФ до збройного конфлікту на території нашої держави»
Крім цього, Штаб ООС спростовує дезінформацію з боку представників ОРДЛО:
«Днями російський маріонетковий режим вирішив звинуватити військовослужбовців ОС в нібито причетності до загибелі і поранення мирних жителів одного з населених пунктів тимчасово окупованої частини Донбасу. Подібна маніпуляція інформацією стала вже традиційною для кремлівських пропагандистів, які таким чином роблять спробу відвернути увагу місцевого населення від стрімкого погіршення соціально-економічної та криміногенної ситуації в регіоні»
Штаб повідомляє про те, що під приводом карантину «окупанти вже тривалий час не пропускають через КПВВ представників моніторингової місії ОБСЄ», що унеможливлює отримання об'єктивної інформації про ситуацію на окупованих землях. Позицію України в цьому питанні офіційно підтримують глави МЗС Німеччини та Франції.
Жертви серед мирного населення
Моніторингова місія ОБСЄ веде звітність жертв війни на Донбасі серед мирного населення. За перші три місяці 2020 року загальна кількість склала 25 осіб:
«Місія підтвердила інформацію про 4 жертви серед цивільного населення: 1 загиблого та 3 поранених. Таким чином, загальна кількість жертв серед цивільного населення з початку року становить 25 осіб: 3 загиблих і 22 поранених»
Зведення ООС, української сторони СЦКК і ММС ОБСЄ періодично дають інформацію про руйнування житлових приміщень та інфраструктурних об'єктів в зоні конфлікту.
Гуманітарні ініціативи для Донбасу
На кожній зустрічі Тристоронньої контактної групи (в Мінську) мова йде про вирішення гуманітарних потреб Донбасу. Підтримка населення в умовах війни стала одним з пунктів домовленостей за підсумками Нормандської зустрічі.
Як це виглядає у зведеннях ООС і ОБСЄ? Звітами про доступ до ремонту об'єктів комунального господарства, про роззброєння територій, надання гуманітарної допомоги урядовими організаціями та волонтерами.
У 2020 році ООН планує зібрати близько 158 млн доларів США в рамках гуманітарного плану допомоги регіону і благодійного фонду для Донбасу, створеного в лютому 2019 при ООН. Цих грошей, на думку заступника генерального секретаря Організації з політичних питань і миробудівництва Розмарі Дікарло, повинно вистачити для 2 млн жителів краю. Всього, за підрахунками ООН, гуманітарного сприяння потребує 3,4 млн українців Донбасу, 1,1 млн з яких – це люди пенсійного віку.
16 квітня Європейська комісія оголосила про виділення Україні 13 млн євро для населення, яке постраждало від війни:
«У той час як конфлікт на сході України триває вже сім років, Європейська комісія оголошує сьогодні про виділення 13 млн євро для підтримки найбільш вразливих людей, які постраждали від триваючих воєнних дій»
Кошти ЄК підуть на забезпечення Донбасу водопостачанням і медичними послугами. Періодичну допомогу окуповані території отримують і від Червоного Хреста.
Гуманітарні конвої, які Росія провозить через непідконтрольну Україні ділянку кордону, не узгоджені з міжнародними інституціями та українським урядом. Зазвичай після нових партій російської «гумдопомоги» в зоні ООС посилюються атаки на позиції ЗСУ із забороненого Мінськом озброєння. Влада України відкрито говорить про те, що під виглядом гуманітарки Росія поставляє техніку і підтримку бойовикам.
У пресі також можна зустріти інформацію про те, що та допомога, яка приходить з РФ, вилучається місцевими лідерами, при цьому людям не роздається, а продається по завищених цінах.
Будь-яка гуманітарна підтримка регіону більш ефективна в тому випадку, коли для населення забезпечені умови безпеки. Чого насправді немає на Донбасі через регулярне порушення режиму тиші та обстрілів житлових районів.
Обмін полоненими і подальші плани влади
16 квітня 2020 року відбувся обмін полоненими між Україною і ОРДЛО. На територію країни повернулися 20 осіб, більшість – цивільних. Київ у свою чергу передав 14 осіб. Ще 4 відмовилися повертатися на окуповані землі. Україна обміняла громадян на тих, хто був засуджений за державну зраду і тероризм.
З моменту Нормандської зустрічі це другий обмін полоненими. За період каденції Володимира Зеленського на посаді президента – третій. Глава держави пообіцяв продовжити цю практику:
«Наступний крок – ми хочемо обміняти тих людей, які знаходяться або в Криму, або на території Російської Федерації. Це трохи складніше. Тому що паралельно коронавірус, у всьому світі коронавірус»
президент УкраїниПісля Нормандського саміту президент говорив про те, що дає собі рік на мирне вирішення питання по Донбасу з Росією. Після обміну полоненими в квітні, Зеленський заявив про те, що закінчить війну за термін свого перебування на посаді:
«Я впевнений в тому, що за мою каденцію ми закінчимо цю війну. Упевнений особисто. Я говорив, що готовий чекати один рік, готовий працювати один рік. Якщо Мінський процес не буде працювати, ми будемо міняти тактику. Ми до цього готові – рік ще не пройшов»
президент УкраїниТакож глава держави висловив позицію щодо подальших планів по Донбасу:
«Ми хочемо бачити великий результат. Великий результат – повернемо наші території, буде виведення військ незаконних збройних формувань. Обов'язково будемо контролювати наш кордон з Російською Федерацією і обов'язково там пройдуть вибори. Всі говорять про місцеві вибори – але важливо отримати свою територію насамперед ... А коли ми всіх людей, яких катували там довгі вже роки, - коли ми їх побачимо? Якщо вони мертві – то повернемо їх батькам і вшануємо їх пам'ять. Або вони, дай Бог, живі. Треба мати доступ туди. Для мене найголовніше: вийдуть війська – і ми зайдемо. Якщо ми зайдемо, ми відразу повернемо своїх людей – до життя. Потім кордон. Після вибори»
президент УкраїниЗ останніх ініціатив України в рамках Мінської ТКГ – це створення робочої групи по відновленню контролю над державним кордоном на межі з Росією, що прозвучало 23 квітня:
«На виконання домовленостей, досягнутих на грудневому саміті лідерів «Нормандської четвірки» в Парижі, українська сторона ініціювала створення в межах ТКГ робочої групи за участю представників прикордонних і митних служб України і Росії та посередників з ОБСЄ для вироблення механізму відновлення Україною контролю над ділянкою державного кордону»
Паризька зустріч: підсумки опісля
Уже фактично рік, як Київ намагається схилити Кремль до шляху мирного врегулювання на Донбасі. Схилити на умовах чинного в Україні законодавства та норм міжнародного права. Поки що ці спроби працюють тільки на обмін полоненими.
Порушення режиму припинення вогню, застосування важкої зброї з боку сепаратистів, бойові втрати ЗСУ, жертви серед мирних жителів – короткий список «підсумків» Паризьких домовленостей через 4,5 місяці. Це усвідомлюють не тільки в Україні, але і в Європі.
Міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас дипломатично охарактеризував свої висновки по Донбасу за останній період:
«Значна частина рішень Паризького саміту так і не виконана. Погоджений обмін утримуваними особами між Україною та проросійськими сепаратистами запущений, цим рішенням і їх виконанню слід надати новий імпульс»
міністр закордонних справ ФРНЩо це за новий імпульс, і наскільки він буде новим у розумінні не декларацій, а реальних кроків, ймовірно, ми дізнаємося після 30 квітня, якщо відео-зустріч глав МЗС все ж відбудеться.
