Торгівельна війна: Європа США та наслідки для України
Політика Дональда Трампа увійде в історію своїм торговельним протекціонізмом. З приходом до влади президента Дональда Трампа, США запроваджують більш жорстку політику щодо своїх міжнародних партнерів.
Власне, Президент США Дональд Трамп і його команда ще до приходу у владу наголошували, що високий рівень імпорту порівнюючи з експортом стає на заваді економічному зростанню країни, а це негативно позначається на появі нових робочих місць, доходів й додаткових податкових надходжень.
До плану реалізації економічної політики увійшли скорочення податків, зниження обмежень на видобуток енергоносіїв, а також скорочення дефіциту зовнішньої торгівлі. До реалізації останньої позиції, Дональд Трамп приступив у 2018 році розв'язуючи торговельні війни.
Нагадаємо, згідно з розділом 201 Закону про торгівлю від 1974 року, президент США має право вводити тимчасові обмеження на імпорт, в тому числі за допомогою підвищення мит або введення квот у випадку, якщо збільшені обсяги імпорту товарів або зашкоджують, або ж створюють загрозу інтересам національних виробників.
Ініційоване Трампом протистояння з Європою
Президент США Дональд Трамп зробив заяву 1 березня 2018 року, що США мають намір запровадити імпортні мита на сталь та алюміній в розмірі 25% і 10% відповідно на всю продукцію, яка постачається в США. Указ був підписаний 8 березня, набравши чинності 23 березня, але тоді ще не поширювався на продукцію з країн ЄС.
Надалі, 31 березня міністр торгівлі США Уілбур Росс повідомив, що Сполучені Штати введуть мита на сталь і алюміній з Євросоюзу, Канади й Мексики, оскільки, як наголосив Росс, з цими країнами не вдалося досягти «домовленостей щодо розв'язання проблем національної безпеки, пов'язаних з імпортом».
Керівництво Європейського Союзу рішення влади США сприйняли негативно. Так, в червні 2018 року Єврокомісія пообіцяла, що до липня підготує відповідні заходи на введені 1 червня мита на алюміній і сталь. У заяві зазначалося, що відповідь також поширюватиметься на сферу торгівлі.
Євросоюз і США у липні 2018 року домовилися про початок підготовки переговорів про вільну торгівлю, проте, наразі питання залишається невирішеним. Від США періодично надходять попередження та погрози в адресу європейських політиків.
Так, 20 лютого 2019 року президент Дональд Трамп в чергове оголосив, що незабаром запровадить штрафні мита на автомобілі європейського виробництва в розмірі до 25%, якщо ЄС не розпочне найближчим часом переговори про вільну торгівлю.
Підставою для мит стали результати розслідування, яке за вказівкою Трампа проводило міністерство торгівлі США. У лютому міністерство у своїй доповіді зазначило, що імпорт авто та комплектуючих обумовлює загрозу для національної безпеки країни.
Трамп наголосив, що високі показники експорту європейських автовиробників – під великим питанням, і в першу чергу — це німецькі автовиробники, «які досягають свого, завдячуючи нечесному способу ведення торгівлі».
Європейська відповідь
З посиланням на джерело, агентство Bloomberg повідомляло 22 лютого, що до переліку американських товарів, щодо яких Євросоюз планує ввести мита у разі, якщо президент США Дональд Трамп накладе їх на європейські автомобілі та автозапчастини, потрапить продукція компаній Caterpillar, Xerox, а також виробник валіз Samsonite.
Bloomberg відзначає, що список заходів у відповідь, розроблений в Єврокомісії, має конфіденційний характер.
Нагадаємо, влітку у відповідь на введення мит на сталь і алюміній Єврокомісія схвалила відповідні мита на американські товари, в тому числі джинси, бурбон, тютюнові вироби, катери, яхти, одяг, апельсиновий сік, арахісове масло і мотоцикли.
Наразі глава управління ЄС з торгівлі Сесілія Мальмстрем в ефірі Bloomberg 13 травня 2019 року заявила про негайне прийняття рівноцінних заходів у відношенні до США, у разі введення ними нових тарифів на європейські автомобілі та автозапчастини.
Поточний стан торговельної війни між США та ЄС
Введення 25-процентних мит на автомобілі та запчастини з Європи і Японії буде відкладено, повідомляє Bloomberg з посиланням на заяву Білого дому.
Відтак, зазначає Bloomberg, Президент США Дональд Трамп вирішив відстрочити на півроку відкриття другого фронту в торговельній війні.
У заяві Трампа йдеться, що президент ознайомлений із висновками розслідування щодо «нечесних методів» з боку автовиробників ЄС, згоден з ними, однак прийняв рішення не поспішати з тарифами й здійснити ще одну спробу домовитися.
Президент США Дональд Трамп дав вказівку торговому представнику Роберту Лайтхайзеру почати переговорний процес з метою укладення угод, які здатні усунути виклики та загрози.
Як зазначали вище, у лютому Єврокомісія попереджала, що може запровадити додаткові мита на товари американського експорту обсягом 20 млрд євро в якості відповіді, якщо США наважаться таки вдарити по автопрому.
ЄС погоджується обговорити з США торговельну угоду, як заявила у п'ятницю єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем.
«ЄС бере до відома прийняття рішення США відтермінувати на 180 днів запровадження мит на автомобілі. Однак ми повністю відкидаємо бачення того, що наші автомобілі обумовлюють загрозу національній безпеці Сполучених Штатів», - написала Сесілія Мальмстрем у twitter.
Наразі більшість експертів схильні прогнозувати розвиток повноцінної торгової війни США і Європи. Оскільки торговельні переговори фактично зайшли в глухий кут, коментує ситуацію аналітик ING Timm Spakman.
«Річ у тім, що США для забезпечення балансу інтересів вимагають доступу до європейського і японського ринку сільгосппродукції. Японія може погодитися, але в обмін на симетричні кроки від Сполучених Штатів, що малоймовірно, оскільки Вашингтон з часів Другої світової війни вважає умови торгівлі з Японією несправедливими. Стосовно Європейського Союзу, то є заяви, в яких чітко йдеться про те, що рішення, які будуть впливати на ринок агровиробництва не можуть бути частиною переговорів, оскільки європейські чиновники не наділені відповідними повноваженнями — рішення приймаються винятково на рівні окремих країн», - пояснює аналітик ING Timm Spakman.
Важко уявити, продовжує він, що ЄС може піти на компроміс у цьому питанні, адже це було одне із тих питань із-за якого розвалилися переговори про створення Трансатлантичної торговельного та інвестиційного партнерства (TTIP).
«Глибоко переконаний, попереду складний переговорний процес, і не виключено, що відтерміновано мита все ж будуть введені», - резюмує аналітик.
У підсумку зазначимо, торгові війни, які президент США Дональд Трамп розвернув у 2018 році проти Китаю і Євросоюзу, коштували економіці країни $ 7,8 млрд (0,04% ВВП). Про це йдеться в дослідженні групи економістів з Каліфорнійського, Колумбійського, Єльського університетів і Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі.
Автори дослідження проаналізували короткостроковий вплив дій Трампа і виявили, що імпорт з цільових країн знизився на 31,5%, а цільовий експорт США впав на 11%. Також з'ясувалося, що щорічні втрати споживачів і виробників від збільшених витрат на імпорті склали $ 68,8 млрд.
Наслідки для України
Зазначимо, у розпалі торговельного протекціонізму виклики для України лише зростають. За даними Держкомстату, у загальному обсязі експорту товарів з України у 2018 році частка чорних металів, зернових, машин та обладнання становила - 46,1%.
Найвагомішою серед експортних товарних позицій у 2018 році були чорні метали – 21% від загального обсягу, або 9,9 млрд доларів (на 14,7% більше, ніж у 2017 році). На другому місці – зернові культури: 15,3% загальноукраїнського експорту у 2018 році, або 7,2 млрд доларів (на 11,4% більше, ніж у 2017 році). Машини, обладнання та механізми займають третю сходинку: 9,8% у структурі вітчизняного експорту за минулий рік, або 4,7 млрд доларів (на 8,9% більше, ніж у 2017 році).
Йдеться про основні позиції переговорного процесу. Міністерство економічного розвитку та торгівлі повідомило, що до США минулого року українські металурги експортували продукції — плоского та сортового прокату, труб, напівфабрикатів зі сталі — на 175,6 млн доларів. Саме ці товари й підпадають під дію нових мит.
Звісно, така кількість – незначний обсяг для української металургії – майже 1% від загального. Проте зміна кон’юнктури американського ринку спричиняє глобальне зростання конкуренції на інших ринках.
Внаслідок запровадження нових мит на сталь може скластися ситуація, коли українські підприємства постачатимуть американській сталеливарній галузі вкрай необхідну сировину, але не зможуть продавати в США продукцію з більшою доданою вартістю — прокат.
Головна небезпека для України полягає в тому, що через збільшення конкуренції вона може втратити позиції на ринках ЄС та Туреччини, на які постачає майже половину металургійної продукції. А це є істотною загрозою. Якщо американський ринок для експортерів в США буде закрито, вони почнуть більше захищати свій переорієнтовуючи потоки на інші ринки, на Близький Схід та Африку, що суттєво погіршить конкурентне середовище.