$ 39.59 € 42.26 zł 9.8
+10° Київ +7° Варшава +20° Вашингтон
Торговельна війна США та КНР: що означає підписання довгоочікуваної угоди

Торговельна війна США та КНР: що означає підписання довгоочікуваної угоди

16 Грудня 2019 16:28

Торгівельні мита, запровадження яких було заплановано на 15 грудня 2019 року, не набули чинності, рівно, як і настання великого шоку для ринкового консенсусу, якого так боялися ринки.  Дональд Трамп оголосив про узгодження першої фази торгівельної угоди, не ставши «Грінчем, який вкрав Різдво».

Відтак, США і Китай домовилися про перемир'я в торговельній війні, яка за півтора року завдала світовій економіці збитків на сотні мільярдів доларів. Президент США Дональд Трамп визнав проміжну угоду тріумфом, а його опоненти — капітуляцією.

Очікування та реальність

Нагадаємо, з настанням дедлайну  інвестори висловлювали занепокоєння та сподівання, що США та Китай зуміють запобігти ескалації торгової напруженості, яка уповільнює глобальне економічне зростання, що кумулятивним ефектом торгових конфліктів, зазначає Міжнародний валютний фонд,  обумовило біля $700 млрд втрат вже до 2020 року.

Угоду оголошено, але не підписано – сторони сподіваються зробити це у січні наступного року. Варто зазначити, подібні угоди між США та Китаєм не раз зривалися в останній момент.

Нагадаємо, як повідомляло Reuters, президент США Дональд Трамп заявив, що підписання торговельної угоди з Китаєм, напевно, доведеться відкласти до президентських виборів в США. Оскільки вибори відбудуться в листопаді 2020 року, то на швидке розв’язання торгівельної суперечки, яка продовжує уповільнювати світову економіку, надій було мало.

Достеменні умови перемир'я розкриває лише американська сторона. Як повідомляє Bloomberg, США погодилися поетапно знижувати свої мита на китайські товари, а Китай в обмін збільшуватиме імпорт з США. Зі слів Дональда Трампа, Китай буде закупляти суттєві партії сільськогосподарської продукції, промислових товарів, енергоресурсів та багато іншого.

Отже, Китай зобов'язався збільшити закупівлі американських товарів і послуг в найближчі два роки на 200 млрд доларів в порівнянні з 2017 роком – до періоду торгівельного протистояння. У відповідь США зобов’язується знизити частину мит на китайський імпорт і відмовитися від введення нових, запланованих на 15 грудня 2019 року.

Таким чином, міні-угода покликана скоротити гігантський дефіцит торгівлі США з Китаєм, пом'якшивши одну з причин конфлікту. Однак ключові спірні питання, які є каменем спотикання двосторонніх відносин, розв’язати так і не вдалося.

Умови перемир’я

Перемир'я в торгівельній війні Дональд Трамп привітав низкою тріумфальних твітів. «Ми домовилися про суттєву Першу Фазу Угоди з Китаєм, — написав Трамп. – Встановлені на 15 грудня тарифи не стягуватимуться внаслідок укладення угоди. Ми невідкладно приступили до початку переговорів щодо Другої Фази Угоди, не чекаючи виборів 2020 року. Це дивовижна угода для всіх. Дякую!»

У відповідь на поступки Пекіну Трамп відмовився від обіцянок підвищити з 15 грудня мита на китайський імпорт обсягом $160 млрд на рік.

Попри це, США збережуть мита в розмірі 25% на імпортовані з Китаю товари загальною вартістю $ 250 мільярдів, але скоротять до 7,5% мита на товари вартістю $ 120 мільярдів, повідомляє Reuters.

Дональд Трамп зазначив, що з $200 млрд КНР витратить половину (по $50 млрд на рік) на закупівлю сільськогосподарської продукції в американських фермерів, які голосуватимуть за нього на виборах. Адже, саме фермери більше всіх потерпають від відповідних китайських мит, і попри те, що вони отримують компенсації завданих збитків  субсидіями з бюджету, фермери скаржаться, що втрачають ринки збуту, на завоювання яких витрачено багато років.

Китайці підтвердили готовність збільшити закупівлі пшениці, рису та кукурудзи, але дали зрозуміти, що переплачувати не збираються: лише за поточними світовими цінами, і тільки коли їм потрібно, а якщо знайдуть дешевше, то купувати не будуть. Ніяких твердих контрактних зобов'язань на себе китайська сторона не взяла, а китайські чиновники відмовляються називати будь-які цифри.

Про оцінку в  $50 млрд на рік Трамп озвучував перед фермерами у жовтні. Тоді угода перебувала лише на підготовчій стадії. Наразі вона узгоджена, і Дональд Трамп наполягає, що домігся свого. Однак навіть його підлеглі визнають, що президент сформував занадто оптимістичні висновки.

До початку торгової війни, протягом року Китай купував у США сільськогосподарської продукції на $24 млрд. В рамках «першої фази» торгівельної угоди він погодився збільшити закупівлі на $16 млрд на рік, зазначив торговий представник США Роберт Лайтхайзер, якого цитує Reuters. Відтак, йдеться про $40 млрд на рік. Лайтхайзер, зазначив, що Китай пообіцяв витратити ще 5 млрд протягом року, а це «$45 млрд у кращому випадку, та ніяк не $50 млрд».

В частині захисту інтелектуальної власності, відмови від маніпулювання валютним курсом та лібералізації фінсектору, Китай взяв на себе лише «туманні» зобов'язання.  Ключові проблеми — крадіжка американських технологій та субсидії Пекіном китайських компаній — залишилися не розв’язаними у рамках «першої фази».

Програш в «Першій фазі»

«Угода з КНР виглядає як беззастережна капітуляція, як ми й думали, — написав сенатор-демократ Кріс Мерфі. – США втратила 300 тис. робочих місць внаслідок торгової війни, а натомість Китай по завершенню цієї «операції» взяв на себе нуль твердих зобов'язань щодо проведення структурних реформ. Повний провал».

Сенатор повідомив у Twitter: «Фермери виграють від угоди $29 млрд, в той час, як їхні збитки від війни склали $11 млрд, а компенсації аграріям обійшлися платникам податків у $28 млрд.»

«Виходить, що втрати / витрати у сумі $ 39 млрд. Доходи - $ 29 млрд. Відмінний результат!» - висловлює свій сарказм сенатор.

Попри те, що демократи критикують тактику та стратегію розпочатої республіканцями торгівельної війни, вони не ставлять під сумнів правильність обраної мети: усунути перекоси в торгівлі з КНР, змусити Пекін зрівняти правила гри на своєму гігантському внутрішньому ринку і протистояти крадіжці інтелектуальної власності.

Без цього США втратять технологічні та економічні переваги у світі, переконані обидві сторони, що гарантує продовження конфлікту при будь-якому результаті президентських виборів 2020 року. Як зазначає Bloomberg, протягом періоду правління Трампа образ Китаю як ворога зміцнився у свідомості американців. Жоден з кандидатів в президенти від демократів навіть не згадував про скасування мит на китайські товари у разі перемоги.

Песимістичні очікування «Другої фази»

Міні-угода «першої фази» дала можливість перевести подих та набратися сил, але нічого не змінила на карті бойових дій торгівельної війни, оскільки залишила за бортом ключові спірні питання. Для їх розв’язання США доведеться домогтися від Китаю структурних перетворень, без яких «друга фаза» угоди й переможне завершення війни практично неможливі.

КНР зазнає збитків, його економіка уповільнюється. Однак до цього часу Китай не зробив жодної серйозної поступки, демонструючи готовність терпіти.

«Буде надзвичайно важко, — висловив свої очікування щодо другої стадії переговорів з КНР торговий представник США Лайтхайзер. - У нас різні системи. Доведеться шукати спосіб інтегрувати ці системи так, щоб США мали більше вигоди, ніж наразі».

Крихкими залишаються не лише надії на майбутній мир, але і поточне перемир'я у цій торгівельній війні, зазначає колишній радник Держдепу Чарльз Ідел з Сіднейського університету.

«Жоден результат не нейтралізує напруженість між Китаєм і США, —  характеризує перспективи Чарлз Ідел щодо проміжної угоди. - Цілі Вашингтону та Пекіну фундаментально протилежні й, напевно, несумісні, відтак, будь-яка угода буде мати тимчасовий характер і в кращому випадку буде фрагментарною».

А це гарантує продовження торгової війни. Поряд з імпічментом вона стане тлом виборчої кампанії Трампа, який розраховує переобиратися на другий президентський термін у листопаді 2020 року.

Нагадаємо, причиною торгівельної війни став дисбаланс у торгівлі: профіцит торгівлі КНР з США за останні 10 років у 2018 році виявився максимальним склавши $ 323,32 млрд. Тобто, китайських товарів було продано в США більше на $ 323 млрд., ніж американських в Китаї. Відповідний дисбаланс руйнує американську економіку, зокрема тим, що нові робочі місця створюються в Китаї, а не в США.