«Христос народився! Славімо його!» - так в Україні зустрічають одне з найсвітліших і шанованіших зимових свят – Різдво Христове. Син Божий прийшов на землю в образі людини, щоб дарувати людям спасіння і життя вічне.
Православні східного обряду відзначають Різдво 7 січня. Напередодні свята люди зустрічають Різдвяний Святвечір. Це дні особливого духовного настрою і традицій. Урочисте богослужіння в храмах, 12 пісних страв на Святвечір, кутя, солом'яний Дідух, колядки, вертеп – все це незмінні атрибути Різдва в Україні.
Трохи про Свято
Бог прийшов до людей дуже по-простому, без пафосу і розкоші, чому і вчить християнство – жити скромно і тихо. Біблія говорить про те, що Христос народився в печері поблизу Віфлеєму, де стояли ясла для корму тварин. У цю печеру пастухи у разі негоди ставили на ночівлю свою худобу. До слова, вертеп – це застарілий аналог печери.
Матір Божа Діва Марія сповила Спасителя і поклала Його у ясла, де Його народження вітали пастухи, принісши свої перші дари. Біблія розповідає, що Ангел Божий з'явився пастухам і сповістив їм про Різдво Христове:
Шлях до Христа на небі вказала яскрава Віфлеємська зірка. З цими Біблійними подіями пов'язано безліч обрядів і традицій у святкуванні Різдва.
Вранці, 7 січня, прийнято йти в храм на ранкову службу, а після – збиратися родиною за святковим столом. Напередодні увечері, пісною вечерею 6 січня закінчується 40-денний різдвяний піст. Вечерю починають з молитви, зазвичай це робить голова сім'ї перед запаленою на столі свічкою. На згадку про народження Спасителя, вечеря повинна проходити скромно, тихо, але з радістю і вдячністю Богові.
Навіть для тих, хто не знає усіх тонкощів духовного значення торжества, свято Різдва Христового – особливо приємне. Привід відвідати рідних і друзів, зібратися за великим столом, спробувати різдвяні страви, згадати народні традиції.
Стіл на Різдво: традиції української кухні
У Святвечір або Святий Вечір прийнято готувати 12 страв. Ця традиція – суто народна, за церковними канонами досить куті і звичайної пісної вечері. За звичаєм, під скатертину на стіл господиня кладе трохи сухої трави (сіна), що символізує ті самі ясла, в яких було покладено Христа після народження.
Кутя
У центрі пісної вечері – кутя, страва, яку готують на зернах пшениці. У попередньо відварені злаки додають мед, горіхи, перетертий мак і розпарені родзинки. Це класична кутя, яку готували наші предки.
В сучасних умовах замість пшениці іноді використовують рис або перлову крупу, куди також додають перераховані інгредієнти за смаком. Крім родзинок можна додавати й інші сухофрукти – курагу, вишні або журавлину.
Узвар
Узвар готують із сухих яблук і груш, іноді чорносливу, які заварюють окропом. Можна додавати ті ж вишні, сливи, ягоди – але тоді це вже не узвар, а компот на сучасний лад. У народі за традицією досить «сушок» - яблук, груш, «дичок». Спиртних напоїв у Святий Вечір пити не прийнято.
Борщ із грибами
Однією з найсмачніших страв на пісній вечері Святвечора вважається борщ з грибами. Іноді замість борщу готують капусняк – суп на квашеній або звичайній сирій капустині.
Вінегрет
Класичний вінегрет це порізані кубиком варена картопля, морква, буряк, солоні огірки, трохи цибулі, квасоля, соняшникова олія. Можна додати і горошок.
Вареники та голубці
Вареники на пісний стіл йдуть із картоплею та смаженою цибулею. Можна додавати трохи грибів і моркви. Голубці напередодні Різдва також готують пісні. Начинкою замість м'яса служать пшоно, гриби, обсмажені з цибулею і морквою.
Риба
За церковними правилами, на Святий Вечір риба не подається. Її готують на саме Різдво, 7 січня, як скоромну страву. У народі рибу або запікають, або тушкують, або підсмажують. Іноді роблять рибну юшку.
Пироги і млинці
Господині печуть на Святвечір пісні пироги – з капустою, яблуками, маком. Млинці роблять з медом з горіхами, маком, фруктовою начинкою або варенням.
Квасоля з грибами та інші ласощі
Квасолю тушкують із морквою, цибулею, грибами і томатами. Також готують соління – мариновані огірки, помідори, квашену капусту, яблука, пелюстки буряка – все, що душа забажає. Окремо запікають яблука в духовці, додаючи мед і горіхи.
На саме Різдво, коли піст закінчується, до столу додають м'ясо, делікатеси і різну жирну їжу, спиртне та солодощі – за смаком і бюджетом.
Різдвяні традиції: Дідух, колядки та вертеп
З 7 січня починається період зимових святок, які закінчуються після Водохреща 19 січня. Усі ці дні у храмах йдуть святкові богослужіння. Існує традиція принесення дарів у храм, де напередодні Свята зводять символічний вертеп – печеру з образами Немовля-Спасителя в яслах, Діви Марії, Йосипа і пастухів. Серед дарів зазвичай несуть фрукти та солодощі, залишаючи їх у храмі.
Під час зимових святок в народі не прийнято важко працювати або виконувати якісь неважливі справи – після посту і більш посиленого духовного життя люди повинні відпочивати і веселитися.
Популярними з давніх-давен вважаються колядки – співи про народження Христа. Колядки співають не тільки в народі, також у православних храмах, після закінчення богослужінь.
Гуляють Різдво вертепами – народними театрами із перевдяганнями у героїв Свята. Символом вертепу вважається зірка, прикрашена стрічками, яку одягають на довгу палицю – праобраз Віфлеємської зірки, що сповістила звістку про народження Ісуса Христа пастухам.
В українських традиціях яскравим символом Різдва вважається Дідух – сніп із пшениці або жита, з гілками калини і стрічками, яким прикрашають святковий стіл. Символізує Дідух урожай, добробут і достаток.
На Різдво важливо не лаятися і не сперечатися, примиритися з ближніми і згадати тих, хто за життєвих обставин позбавлений якихось благ або радості – хворих, сиріт, голодних та інших людей і навіть тварин, хто потребує допомоги. Ділитися своїм ситим столом з тими, хто знаходиться у скрутному становищі.
Важливо пам'ятати, що Різдво Христове – це день милосердя, любові і знамення примирення людини з Богом.
