7 січня християни східного обряду відзначають найбільш шановане зимове свято – Різдво Христове. У цей день віруючі згадують події, пов'язані з народженням Ісуса Христа у Віфлеємі, посланого Богом-Отцем на землю для порятунку людства від гріхів і загибелі.
Це величне свято прийнято зустрічати з вечора напередодні, молитвою в храмі та пісною вечерею в родинному колі. Розповідаємо про традиції Святвечора та Різдва в Україні.
Значення свята
Біблія розповідає про те, що Христос народився недалеко від Віфлеєма, у печері, де стояли ясла для корму тварин. У цю печеру пастухи ставили свою худобу на нічліг, в разі негоди. Ясла послужили першою колискою Спасителю, про що говорять багато християнських джерел.
Різдво Спасителя вітали волхви (мудреці) з дарами, шлях яким вказала Віфлеємська зірка:
Різдво Христове нерозривно пов'язане з народними традиціями Святвечора, кутею і пісною вечерею з 12 стравами, солом'яним Дідухом на чолі столу, колядками та вертепом – все це обов'язкові атрибути свята в Україні.
Пісною трапезою 6 січня закінчується 40-денний різдвяний піст. Важливо зібрати всю родину разом і провести вечерю тихо і скромно, з вдячною молитвою Богу в пам'ять про Його любов до людини.
Різдвяний стіл в традиціях української кухні
У Святвечір господині готують 12 страв. Ця традиція – суто народна, за церковними канонами досить солодкої куті та пісної їжі. Кутя – головна страва всіх трьох зимових свят, пов'язаних з життям Христа. Її готують на Різдво, Старий Новий рік (православне свято Обрізання Господнього з 13 на 14 січня) і Хрещення Господнє.
Кутю готують на зернах пшениці. У попередньо відварені злаки додають мед, горіхи, перетертий мак і розпарені родзинки, курагу, вишні або журавлину. В сучасних умовах замість пшениці іноді використовують рис або перлову крупу, куди також додають сухофрукти з медом.
Ще одна головна страва – це узвар, який готують з сухих яблук і груш, іноді чорносливу, що заварюють окропом. Можна додавати ті ж вишні, сливи, ягоди. Спиртних напоїв у Святвечір пити не прийнято.
Серед інших страв господині подають до столу пісний борщ з грибами, вареники з картоплею і капустою, пісні голубці, вінегрет, тушковану квасолю, солодкі пироги та млинці, соління, запечені яблука, іноді – запечену рибу. Усі м'ясні страви і будь-яку жирну їжу, а також вино, прийнято вживати вже на саме Різдво, 7 січня.
Дідух, колядки та вертеп
Після різдвяного посту починається період зимових святок, які закінчуються з Хрещенням 19 січня. В цей час не прийнято важко працювати без потреби, а більше відпочивати і проводити час з сім'єю – після посту і більш посиленого духовного життя люди повинні веселитися.
Усі ці дні в храмах йдуть святкові богослужіння, які варто відвідувати при можливості. Цікаво, що окрім традиційного церковного співу, в церквах можна почути колядки і щедрівки.
Існує також добра традиція принесення «дарів» до церкви, де напередодні Різдва зводять символічний вертеп – печеру з образами Немовля-Спасителя в яслах, Діви Марії, Йосипа і волхвів. Серед дарів зазвичай несуть фрукти та солодощі, залишаючи їх у храмі.
Ще одна яскрава традиція Різдва – вертеп, що дослівно означає печеру. Це народні театри з перевдяганнями у героїв Свята. Символом вертепу вважається зірка, прикрашена стрічками – праобраз Віфлеємської зірки.
В українських традиціях символом Різдва вважається Дідух – символ врожаю, благополуччя і достатку. Це пшеничний або житній сніп, з гілками калини, сухих квітів і стрічками, їм прикрашають різдвяний стіл.
На Святвечір і Різдво Христове важливо збирати всю родину, примиритися з ближніми, не лаятися. А також відвідати тих, хто через життєві обставини позбавлений якихось благ – хворих, сиріт, голодних людей, бездомних тварин – всіх тих, хто потребує допомоги.
Важливо пам'ятати про те, що Різдво Христове – це день милосердя, любові і щедрості Божої до людини. Цією щедрістю ми і повинні ділитися з тими, хто нас оточує.