США та Китай домовилися зробити паузу в торговій війні, в результаті якої з вересня опинилися під митами 40% китайського експорту в Сполучені Штати Америки і світової торгівлі близько 2,5%.
Переговори американської та китайської делегацій, яку очолювали президент США Дональд Трамп і голова КНР Сі Цзіньпін, що відбулися на саміті G20 в Аргентині, були «надзвичайно успішними», повідомила прес-секретар Білого дому Сара Хакабі.
Китай у свою чергу взяв на себе зобов’язання утриматися від відповідних тарифів і суттєво розширити об’єми закупівлі американської сільгосппродукції.
Найближчим часом планується сформувати переговорні групи, які займуться найбільш болючими для адміністрації Трампа питаннями - крадіжкою інтелектуальної власності, нетарифними торговельними бар'єрами і трансфером технологій.
Як зазначає видання Bloomberg, Дональд Трамп, повернувшись до Вашингтона з Аргентини заявив про суттєві досягнення переговорного процесу: «Це неймовірна угода! Якщо вона відбудеться, то вона стане однією з найбільших коли-небудь укладених угод».
Трамп також завив: «У Китаю зараз багато торгових бар'єрів. Це тарифи і найжорстокіші нетарифні бар'єри. Китай позбудеться багатьох із них».
США та Китай домовилися не вводити нових мит і активізувати торговельні переговори, повідомив глава МЗС КНР Ванг І. «Обидві сторони вважають, що принципова угода, яка укладена двома президентами, запобігла ескалації торговельних суперечок між двома країнами», - додав він.
Та варто зазначити, що це не вперше, коли Вашингтон і Пекін оголошують про перемогу, нагадує науковий співробітник Hudson Institute Майкл Післбері: обидві сторони уникнули найгіршого сценарію, який міг спровокувати подальший обвал фондових ринків, але до реальної угоди ще далеко.
Минулої весни Китай пропонував закуповувати американських товарів на суму 70 млрд доларів на рік, щоб зменшити торговий дефіцит, але цього адміністрації здалося мало, нагадує аналітик ING Рауль Лірінг: якщо Білий дім буде послідовний, то їм потрібно продавити продаж китайцям товарів не менше ніж на 190 млрд доларів на рік.
Поки залишається незрозумілим, яким чином і за рахунок чого Китай в принципі може забезпечити таку суму, не кажучи вже про те, яку переслідує ціль, додає Лірінг.
Якщо прогресу в переговорах не відбудеться, США збільшать мита до 25%, і готові також обкласти тарифами товари з КНР ще на 267 млрд доларів, поставивши під обмеження весь китайський експорт в США, про що попереджав Білий дім восени.
«Вочевидь, обидві сторони зацікавлені в продовженні діалогу, - резюмує Жан-Шарль Самбір, заступник голови відділу по інструментах з фіксованою прибутковістю на ринках, що розвиваються в BNP Paribas Asset Management. - Хоча довгострокові підсумки переговорів перебувають в значній невизначеності, та ми вважаємо, що торговельні тертя продовжать зберігатися, але в котирування було закладено занадто багато негативних очікувань, і найближчим часом вони можуть повернутися до зростання».
Ринок РФ підбадьорився слідом за світовими майданчиками в понеділок на тлі підсумків торгових переговорів США і Китаю.
Хоча анонсована Білим домом угода не принесла жодних домовленостей, крім рішення продовжити переговори відкласти нові мита на 90 днів, фондові індекси у всьому світі синхронно рушили вгору.
Зведений пан'європейський EuroStoxx50 додав 1,37%, торги в США почалися зростанням S & P 500 на 0,78%, а індекс ринків, що розвиваються індекс MSCI Emerging Markets зріс на 2% вище.
Індекс МосБіржі за підсумками сесії виріс на 2,04% і оновив максимум з 8 листопада, а сумарна вартість входять в нього компаній збільшилася на 208 мільярдів рублів.
Індекс РТС, відслідковує доларову вартість паперів, додав 2,49% і також встановив 4 тижневий пік.
Сбербанк подорожчав на 3,25%, або 136 млрд рублів, «Газпром» - на 2,55%, або 97 млрд рублів, навіть не дивлячись на те, що компанія відзвітувала про різке - на 11% - падінні експорту до Європи в листопаді.
«Додатковим каталізатором» ейфорії на МосБіржі стала нафта: ціна Brent підскочила майже на 5% після того, як президент РФ заявив про готовність продовжити угоду ОПЕК + і скоротити видобуток заради стабілізації цін, що впала на 30% за два місяці.
В контексті трендів на ринку нафти, варто взяти до уваги вчорашню заву Міністра енергетики Катару Саад Шеріда Аль-Каабі, який заявив про вихід країни з Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) з 1 січня 2019 року. За словами міністра, Організацію поінформовано про рішення влади Катару.
Він додав, що це рішення відповідає бажанню Катару зосередити увагу на власних планах щодо збільшення видобутку газу з 77 мільйонів тон на рік до 110 мільйонів тон найближчими роками.
Та наразі відіграється ейфорійна перша реакція, оскільки локальні ризики для РФ нікуди не поділися, і як зазначають фахівці МосБіржі, перспектива посилення санкцій США залишається в силі на тлі невгасаючого конфлікту навколо України.
Угода Китаю і США, яку Дональд Трамп анонсував як «одну з найбільших в історії», також ризикує залишитися маревом: поки Штати лише погодилися утриматися від мит на три місяці, а Китай заявив про готовність купувати більше американських товарів, не назвавши ні переліку, ні сумарних значень.
«По суті, Трамп і Сі домовилися про ще один раунд переговорів на менш високому рівні. Численні зустрічі головного економічного радника Сі Цзіньпіна Лю Хе з міністром фінансів США Стівеном Мнучіном, що мали місце в цьому році, не приводили до помітних результатів», - нагадує він, додаючи, що «вірогідність підвищення тарифів з боку США залишається високою».
У нинішніх умовах декларативна «угода» вигідна обом сторонам. Провал переговорів Трампа і Сі був би вкрай негативно сприйнятий ринками.
Тепер же світові ринки отримали привід для ралі, якого вистачить до кінця року, відзначає стратег JPMorgan Теодор Болл.
«Наступний рік буде складнішим, ніж навіть 2018 рік, - продовжує він. - Жодна зі сторін не пішла на серйозні поступки, і угода на робочому рівні, як і раніше проблематична».
Розвиток песимістичного сценарію, якого вдалося уникнути, міг зачепити більшість країн, і Україна не була б винятком. Як раніше зазначали, якщо погіршиться ситуація в економіках країн – основних наших торгових партнерів, та ще й знизяться ціни на сировинні товари, як це трапляється при кризі, настануть досить складні часи для економік периферійних країн. У більшості периферійних країн, до яких належить Україна, можуть початися серйозні складнощі, тому що розвиток таких країн був опосередкованим розвитком світових економічних центрів, зокрема США та Китаю.
Та варто наголосити, що Вашингтон і Пекін уникнули найгіршого сценарію, який міг спровокувати подальший обвал фондових ринків.
Та для України виклики набувають інших форм. Оскільки, питання чи продовжить Китай купувати українську сільгосппродукцію в нинішніх обсягах в разі світової економічної кризи, чи обваляться ціни на продукцію сільськогосподарського виробництва, залишилися актуальними, враховуючи потужний тиск в цьому аспекті з боку США, і згоду КНР різкого розширення об’ємів закупівлі американської сільгосппродукції.
