Президент США Дональд Трамп виступив перед Генасамблеєю ООН, окресливши позиції по низці актуальних питань. Про ключові тези – у нашому огляді.
Трамп та філософія антиглобалізму
У чому не можна дорікнути нинішньому президенту США, так це в непослідовності. Як і в статусі кандидата, Дональд Трамп і надалі дотримується позиції, що національні інтереси його держави є пріоритетом. У цьому питанні він приймає позицію і інших лідерів країн, про що відкрито заявив під час виступу в ООН.
«Я був обраний не для того, щоб забрати владу, але, щоб дати владу американському народу, якому вона і належить. У зовнішній політиці ми оновлюємо ці основоположні принципи суверенітету ... Будучи президентом США, я завжди буду ставити Америку на перше місце, як і ви, будучи лідерами ваших країн, будете завжди і повинні завжди ставити ваші країни на перше місце»
«Світу необхідна коаліція сильних незалежних країн, які використовують свій суверенітет для просування світу ... Це основа для співробітництва і успіху. Сильна, незалежна нація дозволяє розвивати країну з різними цінностями. Різні культури, різні мрії. (Країни – ред.) Не просто співіснують, але працюють один з одним плечем до плеча, на основі взаємної поваги»
На цьому тлі цілком логічно виглядали й інші концепти, характерні для риторики національно орієнтованих політиків: сім'я, бог, праведність.
«Зараз головне питання - чи реально ми патріоти, щоб захищати суверенітет своїх країн, захищати їхню культуру»
В контексті розмов про зведення нового паркану на кордоні з Мексикою тези Трампа можуть мати цілком предметне застосування.
Трамп і в'язень геополітики
Однією з найбільш очікуваних тем було анонсоване «реформування ООН», особливо – Ради безпеки. У цьому питанні Трамп проявив себе з боку «міцного господарника»: відсутність контролю ефективності дій і результатів роботи організації явно його не надихають. Особливо платити.
«США несуть на своїх плечах непропорційний тягар витрат ООН – 22%. Жодна країна не повинна нести такий непропорційний тягар, як у військовому, так і в фінансовому відношенні. Не можна допустити, щоб нами зловживали»
Попри домінування внутрішніх інтересів над зовнішньою політикою, американський лідер пообіцяв підтримати «демократичні сили» і народ Венесуели в боротьбі з диктатурою.
«Ми готові зробити інші кроки, якщо влада Венесуели продовжать дотримуватися свого авторитарного шляху щодо венесуельців»
Трамп підкреслив, що «соціалістична диктатура Ніколаса Мадуро» призвела до жахливих страждань населення країни.
При цьому президент США прозоро озвучив думку про те, що вплутуватися в конфлікти і проблеми далеко від своїх кордонів не планує, до чого закликав й інших.
«Країни світу повинні нести відповідальність і створювати умови і сприяти розвитку у своїх регіонах»
Втім...
Трамп, людина-ракета і країна-напівдемократія
...не всі далекі країни є проблемою виключно свого регіону і не перебувають у сфері інтересів США. Звичайно ж, Трамп не оминув тему КНДР, демонстративні випробування балістичних ракет з погрозами знищити США, Японію на додаток.
«У США є багато терпіння, США сильні, але, якщо нас змусять захищатися або захищати наших союзників, у нас не залишиться вибору, окрім як повністю знищити Північну Корею. Людина-ракета виконує самовбивчу місію для себе і для свого режиму»
З іншого боку, Трамп, мабуть, все ще сподівається на мирне вирішення конфлікту і стабілізацію регіону. На користь цього говорить той факт, що він подякував Китаю та РФ за те, що ці держави підтримали посилення санкцій проти Пхеньяна.
«Жодна нація на землі не зацікавлена в тому, щоб цей кримінальний режим озброївся ядерною зброєю і ракетами»
Варто зауважити, що підприємливі контрабандисти з РФ можуть істотно перешкодити санкціям, а президент країни агресора і зовсім заявляв, що жителі КНДР «їстимуть траву, але не відмовляться від ядерних випробувань».
Крім Північної Кореї Трамп приділив увагу й Близькому Сходу, а конкретніше – Ірану. Він висловив думку, що місцевий уряд «маскує свою корумповану диктатуру під хибним виглядом демократії, яка експортує насильство».
«Уряд Ірану перетворило свою процвітаючу країну з багатою історією і культурою в країну-вигнанця»
Американський лідер характеризував таку позицію держави як «деструктивним і таким, що підриває мир».
Трамп і кордони України
Наша країна під час виступу згадувалася прямо лише один раз в контексті захисту територіальної цілісності держав у всьому світі.
«Ми повинні відкинути загрози суверенітету від України до Південно-Китайського моря. Ми повинні підтримувати повагу до права, повагу кордонів та повагу культур і мирну взаємодію»
Якщо припустити, що напруженість ситуації навколо КНДР є справою рук Кремля (забезпечення технологіями, сировиною, іншими ресурсами) – ця тактика спрацювала. У пріоритетах «порядку денного» цивілізованого світу – саме ядерні випробування Північної Кореї і агресивна поведінка Пхеньяна.
Озвучені смисли та чого від них чекати
Незважаючи на те, що Трамп і надалі буде концентруватися на інтересах своєї держави, залишаючись доволі недипломатичним і навіть несподіваним міжнародним гравцем, про істотне обмеження сфер впливу Америки мова поки не йде. До того ж, Сенат США вже продемонстрував свою силу у питаннях зовнішньої політики, фактично, не залишивши Трампу вибору підписувати чи не підписувати закон про санкції раніше.
Ескалація конфлікту з Північною Кореєю триває і розв'язку зараз, мабуть, передбачити неможливо. При цьому градус заяв говорить про те, що «чемоданчик з червоною кнопкою» може стати останнім і вирішальним аргументом. Така перспектива явно засмучує Генсека ООН Антоніу Гутерреша, про що прямо заявив в своєму виступі перед Генасамблеєю.
«Використання ядерної зброї має бути немислимим. Навіть загрозу її застосування ніколи не можна толерувати. Але по всьому світу страх застосування ядерної зброї сьогодні на найвищому рівні з кінця Холодної війни»
З іншого боку ніяких дієвих методів впливу на «людини-ракету» ООН поки запропонувати не може, особливо якщо врахувати КНР і РФ, з якими доводиться торгуватися з приводу кожного посилення економічного тиску на КНДР.
Що стосується Трампа як провідника позиції з приводу України. Тут набагато важливішу роль можуть зіграти Конгрес і Сенат. Так, буквально днем раніше сенатори затвердили бюджет, який передбачає виділення $ 500 мільйонів допомоги і постачання летальної зброї для України.
Володимир Крекотін
