Мито на турецьку сталь буде збільшено на 50 відсотків, торгова угода з Анкарою зірвана, про подальші санкції буде оголошено незабаром. Такою була реакція Дональда Трампа на турецьку операцію проти курдів. Заява була опублікована 15 жовтня в соцмережі Twitter в ніч на вівторок.
Згідно із заявою, санкції торкнуться «чинних і колишніх офіційних осіб Туреччини», а також тих, хто сприяв «дестабілізаційним діям Туреччини на північному сході Сирії». Крім фінансових заходів, передбачено також блокування власності та заборона на в'їзд в США для тих, хто увійде до санкційного списку.
Нещодавно стало відомо, що зава переросла в реальні дії.
Введення санкцій
Міністерством фінансів Сполучених Штатів Америки оголошено про введення санкцій проти Туреччини як відповідь на операцію турецьких військових в Сирії, розпочату минулого тижня.
Нагадаємо, Турецька армія 9 жовтня розпочала операцію «Джерело миру» в Сирії спрямованої проти сил самооборони сирійських курдів (YPG), яку Анкара вважає союзником забороненої в Туреччині Курдської робочої партії (КРП). За два дні до цього США оголосили про виведення своїх військових з прикордонних районів Туреччини та Сирії, тим самим відкривши Анкарі шлях до наступальних дій.
Анкара має намір створити уздовж свого кордону так звану зону безпеки в північних регіонах Сирії, очищену від сил самооборони сирійських курдів і бойовиків терористичних угруповань, й розселити там до 2 млн сирійських біженців, які наразі перебувають в Туреччині.
До санкційних списків з блокуванням активів всіх активів в США і забороною на транзакції внесені міністерство оборони та міністерство енергетики й природних ресурсів Туреччини, а також чиновники, які очолюють відповідні відомства — Хулуси Акар і Фатіх Донмез, йдеться в релізі Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США.
Санкцій також запроваджено стосовно міністра внутрішніх справ Туреччини Сулеймана Сойлу.
Уряд США наголошує, що дії уряду Туреччини в Сирії, де під ударом турецьких військових потрапили близько 3 мільйонів курдів, що проживають на півночі країни, «несуть загрозу безневинним мирним жителям, дестабілізують регіон та зривають кампанію зі знищення ІДІЛ» («Ісламська держава»), підкреслює OFAC.
«Ми готові запровадити додаткові санкції проти чиновників і структур уряду Туреччини, якщо буде необхідність», - йдеться в заяві.
Виконавчий наказ, що дає Міністерству фінансів і Державному департаменту США повноваження ввести санкції проти Туреччини, напередодні підписав президент США Дональд Трамп.
Він попередив, що слідом за списку санкцій заходами можуть наступити економічні, якщо Анкара не зупинить операцію. У їх числі — підвищення тарифів на турецьку сталь з 25% до 50% - тобто до рівня, який діяв до їх зниження в травні.
Окрім цього, США мають намір припинити переговори, які проводяться міністерством торгівлі, по торговій угоді з Туреччиною на суму 100 млрд доларів, йдеться і в заяві Мінфіну.
Втрата військового партнерства
Держдеп США у спішному порядку розглядає плани евакуації розміщеної в Туреччині ядерної зброї, пише The New York Times.
Йдеться про значну кількість озброєння — біля 50 тактичних ядерних бомб B61, які знаходяться на американській авіабазі Інджірлік у 250 км від турецько-сирійського кордону.
Ці бомби фактично «взяті в заручники» Ердоганом, заявив The New York Times високопоставлений американський дипломат. Їх вивезення з Інджірлік де-факто засвідчуватиме колапс альянсу США і Туреччини; але якщо їх залишити, збережеться ядерна уразливість, яку потрібно було ліквідувати давно — багато років тому, цитує дипломата видання.
За даними Statista, Туреччина зберігає приблизно третину арсеналу американських ядерних бомб, розміщених в Європі. Ще майже 100 бомб перебувають на п'яти авіабазах в Італії, Німеччині та Нідерландах.
Можливості для України
Введені проти Туреччини санкції на даний момент мають косметичний характер (турецька ліра зростає на сьогоднішніх торгах), проте підвищення мит на сталь, якщо воно відбудеться, може повернути турецьку економіку до подій серпня 2018 року — з масованим розпродажем турецьких фінансових інструментів, кратним зростанням інфляції й знеціненням ліри, попереджають аналітики ITI Capital.
«Цього разу серед активів найбільше постраждають облігації банків і субординовані облігації, меншою мірою — корпоративний сектор. Термін дії санкцій буде залежати від президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, в минулий раз наслідки були колосальні, оскільки турецька економіка дуже вразлива, бувши імпортером, а фондування банківської системи багато в чому залежить від європейських банків», - констатує ITI Capital.
Що станеться, якщо турецький уряд продовжить свій курс на міжнародне протистояння? Зокрема, політичні обмеження можуть бути такими, що уряд не матиме змоги прийняти підтримку від МВФ, ЄС та США.
Враховуючи масштаб проблеми, малоймовірно, щоб будь-яка країна (навіть Франція або Катар) змогла забезпечити необхідне фінансування, тож Туреччина залишиться на самоті. За таким сценарієм, Туреччина має готуватись до жорсткої посадки. Ліра, швидше за все, знеціниться, настане певна форма дефолту, а надалі — спад та інфляція. Враховуючи обмеженість допомоги з закордону, урядові доведеться підвищувати відсоткові ставки та здійснити фіскальну консолідацію для подолання дисбалансів, проте ця політика лише поглибить кризу.
Україна має відносно помірну економічну залежність від Туреччини. Хоча Туреччина є третім за величиною імпортером української продукції після ЄС та Росії, на неї у 2017 році припало лише 5,8% (2,5 млрд доларів) українського експорту товарів (проти 9% у Росії та 41% у ЄС). Імпорт з Туреччини був ще меншим: на суму 1,3 млрд доларів, або 2,5% від загального обсягу імпорту. Три основні статті експорту – чорні метали, насіння олійних культур та зерно.
Нагадаємо, Україна та Туреччина працює над завершенням переговорів з досягнення домовленостей і підготовки до підписання документів щодо зони вільної торгівлі. Йдеться про 20% зростання товарообігу, 20% зростання рівня інвестицій і 20% зростання кількості туристів, які відвідують Туреччину, у тому числі з використанням ID-карток. Завдяки цій угоді буде досягнуто мети – торговельний баланс у $10 млрд. За даними МЗС України, у 2017 році торговельний обіг між Україною та Туреччиною у порівнянні з попереднім роком збільшився на 20,1% і становив 3,78 мільярда доларів.
Туреччина є великим споживачем українських чорних металів – на неї припадає 12% загального експорту. Україна поставляє до Туреччини в основному сталеві напівфабрикати для виробництва сортової сталі, яка споживається на внутрішньому ринку та експортується.
А відтак Туреччина та Україна конкурують на інших ринках, оскільки Україна також експортує вироби з сортової сталі. Отже, потенційне зменшення витрат на інвестиції та будівельні роботи в Туреччині, що може бути викликане девальвацією ліри, може призвести до зменшення попиту на українські металеві напівфабрикати. Водночас санкції США на сталеливарні вироби з Туреччини змусять турецьких експортерів підвищити ринкову частку в інших країнах, таких як регіон Близького Сходу та Північної Африки, потенційно витісняючи українських експортерів сортової сталі.
Проте також можливий і позитив, обумовлений припущенням, що Туреччина купуватиме менше напівфабрикатів з України, що зменшить обсяг виробництва. Отже, Україна може спробувати реалізувати більше сортової сталі на ринках, раніше зайнятих Туреччиною.
Потенційне зменшення витрат на інвестиції та будівельні роботи в Туреччині, викликане девальвацією ліри, може призвести до зменшення попиту на українські металеві напівфабрикати.
Економічні проблеми Туреччини також можуть впливати на Україну опосередкованим шляхом. Валюти інших країн з ринками, що формуються, і навіть країн з розвиненою економікою слабшають відносно американського долара. З початку року більшість з них знецінились істотніше за гривню. Відтак з урахуванням підвищення внутрішньої інфляції, це означає, що Україна втрачає зовнішню цінову конкурентоспроможність стосовно основних торговельних партнерів.
Варто зазначити, Європейський Союз розгляне запровадження режиму санкції проти Туреччини у вівторок, 15 жовтня. Наразі автогігант Volkswagen AG відклав прийняття остаточного рішення про будівництво заводу в Туреччині, повідомив Handelsblatt.
