Вимоги МВФ та фінансовий сектор: за яких умов кредитування буде доступним

Вимоги МВФ та фінансовий сектор: за яких умов кредитування буде доступним

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

З 10 вересня в Україні працює місія Міжнародного Валютного Фонду. За інформацією західних джерел, представники МВФ домовляються з Києвом про нову програму фінансової підтримки України. В обмін на гроші кредитори хочуть бачити прогрес у реформах та прийняття новаторських законів, йдеться в повідомленні UA.NEWS.

Серед основних вимог, які можуть стати наріжним каменем успіху нової угоди, автор приводить найбільш вагомі узагальнюючи їх до ключової тези: більше реформ і менше корупції. Навіть більше, дійшовши до згоди та основних засад реалізації відповідної вимоги,  МВФ виділить Україні кошти за умови виконання «подальших кроків по боротьбі з корупцією, контролю дефіциту бюджету та лібералізації ринку сільськогосподарських земель», пише видання з посиланням на експертів  Bloomberg.

Та варто зазначити, що подолання корупції – це питання комплексного реформування, спрямованого на розбудову ринкової економіки, демонополізації та подолання тіньового сектору. А такий поступ можливий лише в умовах розвитку ринкової економіки, розбудови фінансових ринків, забезпечення господарських прав, незалежності центрального банку і, як наслідок, ефективної монетарної політики.

Саме тому серед рекомендацій Фонду, які включені до переліку нової програми спрямованої на удосконалення фінансового сектору є:  очищення банківської сфери, виведення державного сектору з банківської системи, реформа небанківського сектора й ухвалення так званого закону про «спліт».

Отже, якими є ключові питання до вирішення в контексті чинних вимог МВФ.

Перспективи доступності зовнішнього та внутрішнього кредитування

Для проведення ефективних  реформ, українському уряду необхідно здійснити важливі кроки: усунути монополії в ключових секторах, провести реформу державних банків, які не хочуть жодної конкуренції, зупинити старіння інфраструктури та вирішити конфлікт на сході України.  І це саме ті перешкоди, які лежать на заваді торгівлі та інвестиціям, зазначив президент Світового банку.

Курс нового уряду передбачає зниження відсоткових ставок за кредитами.

Раніше урядовці говорили про зниження ставки кредитування до 12-13%, а сьогодні заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький зазначив, що завдяки програмі компенсації облікової ставки Кабінет Міністрів України планує знизити реальну ставку за кредитами на купівлю сільгоспземель з 17% до 3%, пише UA.NEWS.

«Саме фермери зможуть отримати пільгові кредити від держави на придбання землі. Лише на 2020 рік за цим напрямком буде надано 4,4 млрд грн», — повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

НБУ вже анонсував можливості для зниження відсоткової ставки за кредитами, і вона базується винятково на покращенні економічних передумов.

Нагадаємо, ключова ставка Національного банку не є мірилом вартості ресурсів для бізнесу, або критерієм, від якого повинні відштовхуватись суб’єкти господарювання. Вартість ресурсів у банківському секторі формується в залежності від вартості залучених коштів на банківські рахунки. І середня вартість портфелів, як правило, завжди є меншою, ніж облікова ставка НБУ. Але різниця між вартістю залучених ресурсів та надходжень від позичальників банку (маржа), яку закладають комерційні банки при кредитуванні, враховує не лише вартість ресурсу, але й ризики.

В НБУ наголошують, що за наявності відповідних економічних умов, відтак зменшення економічної невизначеності,  регулятор знижуватиме облікову ставку до 9% у 2020-му та 8% у 2021 році. І якщо врахувати маржу банків в розмірі  4-5%, можемо отримати кредити під 12-13%.

Втім, рівень облікової ставки є індикатором змін в економіці, а вплив зовнішніх факторів на інфляційні процеси можуть уповільнити зниження облікової ставки або строки досягнення інфляційної цілі в 5% (+/-1 вп)

Безумовно, НБУ критикують за надмірну жорсткість монетарної політики та високий інфляційний таргет в 5%, та варто зазначити, що низька інфляція та чіткі орієнтири економічних процесів обумовлюють раціональний вибір реального ринку у своїх економічних очікуваннях.

За даними МВФ у 2018 році споживча інфляція зі 193 країн перевищувала рівень 5% у 34 країнах. А рівень інфляції в країнах, які приходяться основними торговельними партнерами України знаходяться в межах 3%, знизившись з 5,7% у 2015 році до 3,3% у 2019 році (станом на кінець другого кварталу 2019 року).

Вплив монетарної політики та реформування ринку

Дві важливі передумови для жвавішого зростання економіки – це послідовна монетарна політика та незалежність центрального банку, який її провадить. Тому тиск на центробанк та його посадовців є шкідливим для економіки України загалом.

Звісно, критикується НБУ і в контексті обмеженості інструментів монетарної політики – облікової ставки.

Та існують об’єктивні причини, чому досягнення встановлених цілей тільки при використанні облікової ставки не відбуватиметься.

Україна відрізняється від країн, які запровадили інфляційне таргетування, як від розвинутих країн, так і від країни з ринками, що розвиваються. Саме тому, інституційне забезпечення ринку надзвичайно важливе для забезпечення ефективної дії монетарних інструментів. Наразі НБУ забезпечує монетарну політику в умовах:

  • нульового рівня розвитку секторів, які генерують довгострокові пасиви. Йдеться про розвиток страхового ринку та пенсійного забезпечення;
  • слабким розвитком ринку корпоративних облігацій та повної відсутності каналу перетікання ресурсів з кредитного ринку на ринок корпоративних облігацій внаслідок сек’юритизації активів (securitizationof assets – спосіб трансформування боргових зобов’язань банку у ліквідні інструменти ринку капіталів шляхом випуску боргових цінних паперів, забезпечених пулом однорідних активів);
  • нерегульованості небанківського кредитного ринку;
  • підвищених процентних ставок за кредитами для клієнтів non-prime сегменту у банківському секторі. Зазначимо, при ціноутворенні на такі кредити прогнозний відсоток списань по кредитному портфелю враховується більшою мірою ніж вартість залучених ресурсів;
  • майже відсутнього ринку деривативів, який обумовлює удосконалення управління ризиками: як прогнозування на фінансових та товарних ринках, так і забезпечення класичної функції – хеджування (мінімізації) ризиків.

Удосконалення монетарної політики через реформи

Очевидно, що режим інфляційного таргетування, впроваджений в Україні, впливає не лише на макроекономічні показники, але і на умови фінансування державного боргу, і на умови кредитування.

В поточному стані розвитку режим інфляційного таргетування далекий від оптимального стану через специфіку розвитку вітчизняного фінансового ринку, недосконалість роботи судової системи тощо. Відтак вимоги Міжнародного валютного фонду покликані  збалансувати потреби економіки України.

Інвестиції, як основа економічного піднесення

Сприятливий інвестиційний клімат та належний рівень інвестування  є запорукою піднесення економіки України. Відтак вирішальним значенням є залучення більшого обсягу інвестицій.

Для цього конче необхідно забезпечити конкурентне середовище на ринку, ліквідувати монополії та зміцнити верховенство права.

Варто підкреслити, державні підприємства присутні майже в 30 галузях економіки. А проблема недофінансування від приватизації майна залишається нагальною. Про це свідчить рівень надходжень від приватизації у сумі 369,1 млн грн або 2,2% від річного плану, йдеться у повідомленні Міністерства фінансів України.

Якщо темпи зростання продуктивності в Україні та темпи надходження інвестицій залишаться на низькому рівні, який спостерігається останнім часом, то існує ризик, що в середньостроковій перспективі темпи зростання економіки уповільняться до нуля.

Підвищення продуктивності до 3% на рік, а інвестицій – до 30% від ВВП має обумовити зростання економіки до 4% на рік у довгостроковій перспективі. Враховуючи скорочення загальної кількості населення, це означає зростання ВВП на душу населення приблизно на рівні 4,5% на рік, — зазначають у Світовому банку.

Перший крок здійснено: чому важливий «спліт»

Майбутні зміни у фінансовому секторі після ухвалення закону про «спліт» почнуть діяти у 2020 році. Мета НБУ – зробити так, аби небанківський фінансовий сектор був надійним, прибутковим та мав довіру населення та бізнесу.

Отже, з липня 2020 року НБУ регулюватиме роботу не лише банківських установ, а й страхових компаній, кредитних спілок, ломбардів, фінансових компаній. Наразі на ринку таких установ близько 2 тис.

Нагадаємо,  минулого тижня парламентом ухвалено закон про «спліт».

Щодо переваг та нових  правил, то варто зазначити, що усі небанківські фінансові установи НБУ пропонує поділити на групи у залежності від ризику для клієнтів. Компанії з більшим ризиком – ті, які працюють із залученими від населення та бізнесу коштами. Це кредитні спілки та страхові компанії. До них буде більше вимог, зокрема вимоги до капіталу, ризиків, ліквідності тощо. Компанії з меншим ризиком – ті, які працюють на власному капіталі. Регулювання їхньої роботи буде більш ліберальним.

До учасників фінансового ринку – і банків, і небанківських компаній – у НБУ будуть прості вимоги. Це прозорість структури власності, достатність капіталу та дотримання законодавства у сфері фінансового моніторингу, а також ринкової поведінки та захисту прав споживачів.

Національний банк України наголошує, що захист прав споживачів – це пріоритетне питання для регулятора. Тому обговорюватиметься створення фонду гарантування страхових виплат, а також залучення кредитних спілок до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що позитивно вплине на довіру населення до фінансового ринку.

Абсолютно всі учасники фінансового ринку повинні будуть дотримуватися правил ринкової поведінки та захисту прав споживачів. НБУ контролюватиме надання компаніями правдивої та достовірної інформації у рекламі, відповідність договорів чинному законодавству тощо.

Нагадаємо, Національний банк України анонсував створення нового механізму захисту прав споживачів фінансових послуг, який передбачатиме відповідальність банків та небанківських фінансових установ за якість пропонованих ними послуг.

Судова реформа: наріжний камінь розвитку кредитування

Отже, відновлення кредитування матиме позитивний вплив на зростання економіки. Зокрема, саме тому Національний банк розпочав цикл пом’якшення облікової ставки та готовий його продовжувати, якщо цьому сприятиме макроекономічна ситуація та здійснення структурних реформ в країні.

Водночас рівень облікової ставки – не єдина і не основна перешкода кредитуванню в Україні. Суттєвий вплив на кредитну активність банків мають захищеність прав кредитора та ефективність судової системи.

В підсумку зазначимо, потреба у продовженні реформування судової системи у руслі захисту прав кредиторів, а також системи виконання судових рішень є визначальною, про що наголошують, як в НБУ, так і на рівні міжнародних партнерів, зокрема МВФ.

Відповідний напрямок є основою для зменшення різниці між ставками на окремих сегментах кредитного ринку і покращення доходження імпульсу від зміни облікової ставки до важливих для економічного зростання ринках.

 

загрузка...
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!